АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-429
Головуючий по 1-й інстанції Миронець
Суддя-доповідач: Гавриш В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Гавриша В.М.
суддів Томилка В.П., Костенка В.Г.
за участю прокурора Попка О.В.
захисника ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляцію помічника прокурора Карлівського району Полтавської області Лифаря В.Г. на вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 30 березня 2011 року
В с т а н о в и л а:
Згідно з цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Ландшиво, Валківського району, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, проживаючого в Карлівському районі с. Володимирівка, раніше судимий:
1) 26.07.2007 року Карлівським районним судом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
2) 08.12.2008 року Карлівським районним судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ст. 69,70 КК України із застосуванням ст. 71КК України призначено остаточне покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі, 16.07.2010 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 13 днів,-
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, приєднане невідбуте покарання за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 08.12.2008 року у вигляді одного року 13 днів позбавлення волі та остаточно призначене покарання у вигляді 2 роки 13 днів позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. уродженець та мешканець с. Володимирівка, Карлівського району, Полтавської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,-
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України засуджений ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням та річним іспитовим строком.
Одночасно на засудженого ОСОБА_4 покладені обов’язки, передбачені ст. 76 КК України та вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнані винними в тому, що в кінці липня 2010 року, близько 23 години за попередньою змовою між собою, перебуваючи обоє в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку ОСОБА_7, який розташований на АДРЕСА_2, таємно, а перший і повторно, із спальної кімнати будинку викрали гроші в сумі 150 грн., мобільний телефон « Samsung S 3600i » вартістю 510 грн. із стартовим пакетом вартістю 10 грн., чоловічий наручний годинник «Omax Quarts», чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 703 грн.
Крім цього, 11 вересня 2010 року близько 6 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись у квартирі ОСОБА_9 розташованої в АДРЕСА_1, повторно та таємно, викрав жіночі джинсові брюки, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 112 грн.
В поданій апеляції помічник прокурора Карлівського району Лифарь В.Г. просить вирок Карлівського районного суду від 30.03.2011 року скасувати в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_3, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, який раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, вчинив нові злочини в стані алкогольного сп’яніння та в період умовно-дострокового звільнення, характеризується негативно, а тому призначене судом йому покарання, на думку прокурора, є надмірно м’яким.
Виходячи з перелічених мотивів, прокурор просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 13 днів та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 років 13 днів позбавлення волі.
Інші учасники процесу вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Попка В.О., який підтримав апеляцію, вислухавши заперечення засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2., думку засудженого ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 в липні 2010 року за змовою з своїм братом ОСОБА_4 таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 703 грн. та 11 вересня 2010 року джинси ОСОБА_11 вартістю 112 грн.
Частина з викраденого майна повернута потерпілим, частина, як речові докази, підлягає поверненню за вироком суду потерпілим, які цивільних позовів не заявляли, тому тяжких наслідків та значних матеріальних збитків від його злочинних дій не настало.
/ т. 1 а. с. 172, т. 2 а. с. 32 /
За всіма епізодами крадіжок ОСОБА_3 написав явки з повинною, вину у їх вчиненні визнав повністю, у вчиненні злочинів щиро кається, при проведенні досудового слідства активно сприяв встановленню істини по справі.
/ т. 1 а. с. 14, 109, 180 /
За висновком судово-психіатричної експертизи № 786 від 20 жовтня 2010 року засуджений ОСОБА_3 виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості.
/ т. 1 а. с. 74 – 79 /
Обставини вчинення крадіжок ОСОБА_3, свідчать про майже сто відсоткову ймовірність бути викритим у їх вчиненні, оскільки здійснювалися вони в період перебування лише його, а в по другому епізоду спільно з ОСОБА_4, у своїх родичів і друзів.
Таким чином, враховуючи перелічені обставини, не значну вартість викраденого та дані про особу ОСОБА_3, його стан здоров’я, місцевий суд обґрунтовано йому призначив за вчинені злочини та за сукупністю вироків покарання близьке до мінімального, а тому колегія суддів не знаходить підстав до скасування цього вироку та задоволення апеляції прокурора в цій частині.
Поряд з цим висновок суду про необхідність призначення ОСОБА_3 реального покарання у вигляді позбавлення волі також є справедливим, оскільки нові злочини він вчинив повторно, в стані алкогольного сп’яніння та в період умовно – дострокового звільнення.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України 2 жовтня 2010 року у зв’язку з вчиненням злочину за який засуджений до позбавлення волі, а не 4 жовтня 2010 року, як зазначив суд в резолютивній частині вироку
/ т. 1 а. с. 46, т. 2 а. с. 32 /
Дату фактичного затримання 2 жовтня 2010 року ОСОБА_3 підтвердив і в апеляційній інстанції.
За таких умов, вказівка суду першої інстанції про відрахування початку строку покарання засудженому ОСОБА_3 з 4 жовтня 2010 року підлягає уточненню, а апеляція прокурора в цій частині задоволенню.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Карлівського району Полтавської області задовольнити частково.
Вирок змінити.
Обраховувати початок строку покарання засудженому ОСОБА_3 з 2 жовтня 2010 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
В решті вирок Карлівського районного суду від 30 березня 2011 року відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.
Головуючий: В. М. Гавриш
Судді:
Копія