ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2011 р. Справа № 5023/3458/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПрокопанич Г.К.
суддівНовікової Р.Г.,
Попікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Агроремпоставка"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від 05.09.2011 р.
у справі№ 5023/3458/11 господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Агроремпоставка"
доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Головне управління державного казначейства України в Харківській області
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.
за участюпрокурора Жовтневого району м. Харкова
простягнення 18 000,00 грн.
за участю представників:
від прокуратури:не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
від позивача:не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
від відповідача:ОСОБА_2. –дов. від 14.09.2011р.
від 3-тіх осіб:1. не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
2. не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням секретаря першої судової палати Кота О. Вищого господарського суду України від 16.11.2011 за №03.07-05/642 справу №5023/3458/11 передано для розгляду колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді - Новікова Р.Г., Попікова О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Агроремпоставка" (далі: ТОВ "Тех-Агроремпоставка") звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення збитків в розмірі 18 000, 00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.2011 р. (судді: Присяжнюк О.О. - головуючий, Жигалкін І.П., Буракова А.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі суму понесених матеріальних збитків у розмірі 18000, 00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 (судді: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2011 скасовано. В позові відмовлено.
Апеляційний суд керуючись нормами статті 614 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що позивачем недоведена наявність збитків в сумі 18 000 грн., неправомірність дій відповідача та причинний зв’язок між діями відповідача та заподіяними збитками. Крім того, апеляційний суд зауважив, що стягнення збитків пов’язаних з оплатою адвокатських послуг, не можна розцінювати як збитки в розумінні статей 611, 623 Цивільного кодексу України в тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду ТОВ "Тех-Агроремпоставка" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін. Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом порушено порушено вимоги статті 22 Цивільного кодексу України, статті 147 Господарського кодексу України. Шкідливий результат протиправної поведінки відповідача та причинний зв’язок між його поведінкою та збитками підтверджується договором про надання послуг адвоката, актом виконаних робіт та платіжним дорученням, які були необхідні для відновлення порушеного відповідачем права.
До Вищого господарського суду надійшов відзив Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова на касаційну скаргу в якому, в якій відповідач заперечує проти доводів викладених в ній та просить постанову апеляційного суду залишити без змін, як таку що відповідає вимогам чинного законодавства України.
Учасники судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним судом встановлено, що 08.10.2009 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" уклали договір № 8309/10 про визнання електронних документів. Предметом даного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) поданих платником податків - ТОВ "Тех-Агроремпоставка" в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Надані документи податкової звітності ТОВ "Тех-Агроремпоставка" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за період травень –липень 2010 року не були визнані останнім як податкова звітність, доказом чого є квитанція № 2 від 20.08.2010 р.
У відповідності до п. 2.1. договору про надання адвокатських послуг від 20.08.2010 виконавець бере на себе виконання адвокатських послуг, зокрема: усне та письмове консультування з юридичних питань (п.п. а); складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо (п. п. б); захист інтересів замовника в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та з підпорядкування, а також в судах України (п.п. в) та ін., також надання адвокатських послуг щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час не прийняття податкових декларацій ТОВ "Тех-Агроремпоставка" з податку на додану вартість за травень-липень 2010 року (п. п. к).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що за послуги, що зазначені в п.п. 2.1 договору на адвокатські послуги замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 18000,00 грн.
На виконання умов договору про надання послуг адвоката складено 09.11.2010р. акт прийому-передачі виконаних робіт. Згідно платіжного дорученняя від 09.11.2010 р. за № 2103 ТОВ "Тех-Агроремпоставка" перерахувало на користь ФОП ОСОБА_1. за договором про надання послуг адвоката - 18000,00 грн.
Господарськими судами встановлено, що 21.09.2010 року до відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області Управління внутрішньої безпеки ДПА України надійшла скарга директора ТОВ "Тех-Агроремпоставка" Кобяковської О.М., в якій були викладені факти протиправних дій посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при прийнятті податкової звітності за травень - липень 2010 року ТОВ "Тех-Агроремпоставка".
За результатами службової перевірки інформації щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час прийняття податкових декларацій ТОВ "Тех-Агроремпоставка" з податку на додану вартість за травень - липень 2010 року 30.10.2010 року відділом внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України складений відповідний висновок.
Даним висновком відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України були підтверджені факти, викладені у скарзі ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та за допущені порушення термінів направлення листів-повідомлень на адресу ТОВ "Тех-Агроремпоставка", а також порушення вимог п. 4.5 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, та змінами до нього, затверджених наказом ДПА України № 39 від 27.01.2010 року, старших державних податкових інспекторів відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Юрченко М.В. та Скиби Н.О. вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.
За неналежний контроль за діями підлеглих, при прийомці та обробці податкової звітності ТОВ "Тех-Агроремпоставка", начальника відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Вронську О.П. та заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Вервейко Т.В. було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.
15.11.2010 року за наказом начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №815 працівникам ДПІ за допущені порушення оголошено догану.
В обгрунтування позовних вимог ТОВ "Тех-Агроремпоставка" посилається на те, що у зв’язку з протиправними діями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вимушений звернутись за юридичною допомогою до фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. на підставі договору про надання послуг адвоката від 20.08.2010, у зв’язку з чим позивачем понесено збитки у розмірі 18000 грн.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
У разі відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, і вини.
Водночас, суд апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів, зокрема, висновку відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України, складеного за результатами службової перевірки, достеменно встановив недоведеність неправомірних дій посадових осіб податкового органу та щодо відмови у прийнятті податкової звітності (декларацій з ПДВ) за травень-липень 2010р. у електронному та письмовому вигляді, оскільки у даному висновку встановлено лише порушення працівниками податкового органу термінів відправки листів повідомлення на адресу товариства. Натомість в наданій податковій декларації позивача виявлені порушення п.п. 4.1.2 п.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме не заповнені та не прокреслені рядки в декларації: 03 (рік, квартал, місяць), 042 (фізична особа), 043 (спільна(сумісна діяльність), 044 (представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи), 07 ознака визначення від’ємного значення, 08- ознака бюджетного відшкодування, 09- ознака підприємства суднобудування, 10- ознака підприємства літакобудування.
Таким чином, товариство пред'явило позов про стягнення збитків, завданих йому внаслідок порушення господарського зобов'язання з боку посадових осіб податкового органу, посилаючись в обґрунтування підстав позову на статті 22,623 Цивільного кодексу України та статті 147,173,179,224,225 Господарського кодексу України.
При цьому, під господарським зобов'язанням (господарським договором) позивач розуміє договір про визнання електронних документів від 08.10.2009 №8309/10, що є помилковим з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 статті 173 та ч.1 статті 179 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
На противагу цьому, згідно з п.14 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Тобто, якщо неодмінною стороною договору відповідно до законодавства повинен бути суб’єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб’єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж укладання цивільної угоди між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності договірні відносини між сторонами ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться угоди, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.
У господарських судах мають вирішуватися усі спори, що виникають з господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів не відносяться, зокрема, угоди про визнання електронних документів, укладені між суб'єктом господарювання та податковим органом, права та обов'язки яких випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень –однієї із сторін угоди.
Зважаючи на те, що договір про визнання електронних документів укладено між сторонами у сфері податкових правовідносин, пов'язаних з порядком подання платником податків податкової звітності, а саме на підставі Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", постанов КМ України від 26.05.2004 №680 і від 28.10.2004 №1452, та наказу ДПА України від 10.04.2008 №233, що не є предметом регулювання цивільного законодавства (ч.2 статті 1 Цивільного кодексу України), то вказаний договір за своєю правової природою є адміністративним договором, а не господарським договором (господарським зобов'язанням).
Наведене переконливо свідчить про те, що, пред'явивши позов про стягнення збитків, завданих внаслідок порушення господарського зобов'язання посадовими особами податкового органу, позивач обрав невірний спосіб захисту цивільних прав, неправильно визначивши предмет та підстави позову, що також є підставою для відмови в такому позові.
При цьому касаційна інстанція погоджується з висновком місцевого та апеляційного суду щодо відсутності прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання та завданими збитками, а також відсутні докази вжиття заходів щодо запобігання їх виникнення.
За таких обставин, заявлені до стягнення збитки, пов'язані із сплатою адвокатських послуг, не можна вважати збитками у розумінні статей 611, 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру та необхідних ознак шкоди, тому віднесення позивачем до збитків витрат на юридичне обслуговування суперечить чинному законодавству.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених господарськими судами обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Агроремпоставка" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 р. у справі №5023/3458/11 –без змін.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: Р.Г. Новікова
О.В. Попікова