Судове рішення #19544
1/14-2/387

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 червня 2006 р.                                                                                   

№ 1/14-2/387  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників

позивача


відповідача


розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну скаргу


 

Гордієнко О.Ю. –дов. від 10.05.06 року


Герич М.Д. –директор, Гораль Т.З.- дов. від 03.03.06 року



Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко”


на постанову

Львівського апеляційного господарського суду

від

25.01.2006 року   

у справі

№ 1/14-2/387     

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс”   

до

Управління комунального майна Львівської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко”

Товариства з обмеженою відповідальністю “Естер”

Львівської міської ради

про

виділ майна, що є у спільній сумісній власності

за зустрічним

позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко”

до

треті особи

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс”   

Управління комунального майна Львівської міської ради

Товариство з обмеженою відповідальністю “Естер”

Львівська міська рада

про

усунення перешкод в користуванні майном


  В засіданні оголошувалась перерва до 08 червня 2006 року.    

                        

Доповідач: Гоголь Т.Г.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ремпобутсервіс" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом та уточненням до позовних вимог до управління комунального майна Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сонечко", Товариства з обмеженою відповідальністю „Естер" та Львівської міської ради і просило виділити в користування із спільного сумісного майна в будинку № 20 по вул. Сихівській у місті Львові частку площею  32,9 м. кв. та зобов'язати  власника майна укласти з ним  договір оренди в  порядку визначеному діючим законодавством .

          Заперечуючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю   «Ремпобутсервіс», щодо заявлених і уточнених ним позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонечко»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс»із зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні приміщеннями загального користування, а саме вестибулю першого поверху у спірній будівлі. Третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені Управління комунального майна Львівської міської ради, Львівська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю  «Естер».  

Господарський суд  Львівської області  рішенням від 07.06.2005 року  (суддя Зварич О.В) первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ремпобутсервіс" до Управління комунального майна Львівської міської ради   , Товариства з обмеженою відповідальністю  "Естер" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонечко"  та Львівської міської ради про визначення порядку користування майном, що є у спільному користуванні задовольнив, визнавши за позивачем право на користування приміщеннями загального користування площею 32,9кв.м., зазначеними під літерами “2”,”3”,”1-1” поверхового плану, в частині вимог про зобов’язання власника майна укласти договір оренди –позов залишив без розгляду, в решті частині провадження у справі за первісним позовом припинив. Зустрічний позов  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Сонечко"  до  Товариства з обмеженою відповідальністю    "Ремпобутсервіс"  про  усунення   перешкод  в   користуванні приміщеннями загального призначення  господарський суд  задовольнив частково, зобов’язавши Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс" забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю  "Сонечко" вільний вихід із сходової клітки другого поверху будинку №20 по вул. Сихівськиій у місті Львові по запасному евакуаційному виходу на вулицю, в решті зустрічного позову відмовив.

          За апеляційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Сонечко" Львівський апеляційний господарський суд постановою від 25.01.2006 року ( судді Юркевич М.В., Городечна М.І., Кузь В.Л.) рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2005 року  по первісному позову в частині визначення порядку користування приміщеннями загального користування  будинку №20 по вул. Сихівській у місті Львові шляхом визнання права за товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс»на користування приміщеннями загального користування площею 32,9 кв. м., зазначеними під літерами «2», «З», «1-1»поверхового плану скасував, припинивши в цій частині провадження по справі , в решта частині рішення суду по первісному позову залишив без змін. Рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2005 року за зустрічним позовом залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю  "Сонечко" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України і просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 року в частині залишення рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2005 року за зустрічним позовом без змін, прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю   «Сонечко»  до    Товариства з обмеженою відповідальністю   «Ремпобутсервіс»   про    усунення    перешкод    в    користуванні приміщеннями загального користування: частини фойє (вестибюлю) першого поверху площею 29,5 м. кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Сихівська, 20, шляхом демонтажу стін у фойє (вестибулі) першого поверху та повернення приміщень фойє (вестибулю) першого поверху в попередній стан, згідно поверхового плану. Скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення основних засад судочинства, рівності учасників процесу та змагальності, встановлених статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу,  статті 129 Конституції України, а також вимог статей 47, 43, пункту З частини 1 статті 84 , статті 101 ,частини 1 статті 104, пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України не застосовано норми статей 11, 183 ,355, 369, 370, 364, 372, 382 Цивільного кодексу України,  пункту 2 статті  10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Скаржник в касаційній скарзі зазначив, що апеляційний господарський суд в ході розгляду справи неповно з'ясував обставини справи, щодо незаконного, без наявних на те дозволів та погоджень відповідних органів державної влади і місцевого самоврядування, здійснення реконструкції приміщень першого поверху будівлі, самовільного захоплення та відгородження частини вестибюлю Товариством з обмеженою відповідальністю  „Ремпобутсервіс" , не дослідив  доказів на які посилався позивач за зустрічним позовом та не навів доводів, якими обґрунтовується неналежність та/або недопустимість доказів та обґрунтування їх відхилення, що призвело до прийняття неправильного  судового рішення.

Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Львівської області та постанові Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

        Рішенням господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду , було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Сонечко” в задоволенні його вимог за зустрічним позовом щодо усунення перешкод  в користуванні приміщенням частини фойє (ветибюлю) першого поверху площею 29,5 м. кв., що знаходиться за адресою місто Львів, вул. Сихівська, 20, шляхом демонтажу стін у фойє  та відновлення до попереднього стану вікна на сходовій клітині. Ці вимоги і є предметом касаційного оскарження судових рішень. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко” ґрунтувався, зокрема, на вимогах статті 369 Цивільного кодексу України, якою врегульоване здійснення права володіння і користування майном співвласниками сумісної власності, тобто товариство виходило з того, що воно є належним співвласником спірного вестибюлю.

В процесі розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами  встановлено, що  більшість юридичних осіб, які є сторонами у справі, набули право власності на свої приміщення шляхом приватизації комунального майна, при цьому, сам будинок, розташований за адресою вул. Стихівська, №20 з балансу місцевих рад не знімався і, зокрема, фойє першого поверху також відноситься до комунальної власності. Окрім того суди встановили відсутність факту демонтажу вікна на сходовій клітині Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс” та факту перешкоди в користуванні приміщенням, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Сонечко”.  

Право спільної власності регламентоване главою 26 Цивільного кодексу України. Згідно приписів статті 355 цього Кодексу майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність виникає у разі, коли одне і те саме майно належить на праві власності кільком особам. Оскільки Львівським апеляційним господарським судом було встановлено, що спірне приміщення відноситься до власності територіальної громади міста, апеляційний суд вірно не застосував положення статті 369 Цивільного кодексу  України , що регулює здійснення власниками  права спільної сумісної власності.

З цих же підстав не можуть бути застосовані і приписи Законів України “Про приватизацію державного житлового фонду” та “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, якими вмотивовані вимоги позивача за зустрічним позовом.

З огляду на викладене, фактичні обставини справи встановлено господарським судом на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими. В іншій частині судові рішення у справі не оскаржувались.

З  огляду  на  зазначене, керуючись статтями  108,    1115 ,  1117 , 1119,  11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий  господарський суд  України


                    ПОСТАНОВИВ:



           Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 року у справі  №  1/14-2/387 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Сонечко"–залишити без задоволення.


Головуючий        суддя                                                   Т. Добролюбова


Судді                                                                                 Т.Гоголь


                                                                                           Л.Продаєвич

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація