Справа № 2-3846/11   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:   

Головуючого –судді Золотарьова О.Ю.   

при секретарі –Кардаш О.О., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, посилаючись на ту обставину, що 10 квітня 2000 року придбав у відповідача капітальний гараж, розташований у дворі будинку № 32 у міст. Пархоменка міста Луганська.

Згідно акту приймання-передачі відповідач передав позивачеві, а позивач прийняв вказаний гараж.

Позивач згідно умов договору передав відповідачеві оговорену суму грошей та протягом 10 років користувався та гаражем, придбаним у відповідача. В момент укладання договору законом не була передбачена обов’язкова нотаріальна форма укладання договорів купівлі-продажу гаражів, тому договір між сторонами нотаріально посвідчений не був.

В зв’язку із зміною законодавства, нерухоме майно підлягає реєстрації у державних органах. МКП БТІ не реєструє належний позивачеві гараж, чим порушує його право на користування цим майном.

На підставі наведеного, позивач просив визнати договір купівлі-продажу, укладений між ним та відповідачем укладеним, визнати за позивачем право власності на гараж, що розташований у дворі будинку № 32 містечка Пархоменка в місті Луганську.

В судовому засіданні позивач участі не приймав, надав заяву, в якій підтримав свої позовні вимоги, просив його задовольнити в повному обсязі, справу розглядати в його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав заяву про визнання позову та розгляд справи у відсутність відповідача.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 10.07.1990 року № 235 ОСОБА_2 надано дозвіл на встановлення металевого гаражу в дворі будинку у міст. Пархоменка згідно схеми, запропонованої Головним управлінням архітектури та містобудування.

В 1993 році ОСОБА_2 на виділеній земельній ділянці збудував капітальний гараж. 10 квітня 2000 року позивач та відповідач уклали договір купівлі-продажу зазначеного гаражу. На підтвердження правочину позивач і відповідач написали розписку. На теперішній час позивач не має можливості здійснити нотаріальне посвідчення договору, що був укладений 10.04.2000 року, на той час не передбачалося обов’язкова реєстрація подібних правочинів, оскільки згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові від 28 квітня 1978 року N 3 Про судову практику в справах про визнання угод недійсними, що діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями 105, 114 ЦК).

Всі майнові зобов’язання по договору сторонами виконанні в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Так, згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, а також ті обставини, що відповідачем позов визнається в повному обсязі і це не суперечить закону і не порушує права свободи і інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. ст. 220, 328, 392, 657 ЦК України ст.ст. 10, 60, 130, 212-215 ЦПК України,  суд   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаража, що розташований у дворі будинку № 32 у містечку Пархоменка в місті Луганську, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10 квітня 2000 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на капітальний гараж, розташований у дворі будинку № 32 у містечку Пархоменка в місті Луганську.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд міста Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                 О.Ю.Золотарьов