ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "07" грудня 2011 р.                                                                                    Справа № 14/99  

                              Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Козир Т.П.,

Іванової Л.Б.,

Губенко Н.М.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані - Інвестментс"  

на рішення

та постанову   Господарського суду міста Києва від 10.06.2011

 Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011

у справі № 14/99 Господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аффініті"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані-Інвестментс"  

про стягнення 220564,54грн

  за участю представників сторін:

  позивача: ОСОБА_1, дов.від 06.11.2011 № 115

  відповідача: ОСОБА_2, дов.від 01.12.2011 б/н

                                                             ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані-Інвестмент" про стягнення заборгованості в сумі 220564,54 грн. за договором про надання послуг з підбору персоналу № 08-07/08А від 08.07.2008, з яких 111600,00грн. –сума основного боргу, 35576,61грн. –інфляційних втрат, 64967,49грн. –пені, 8420,44 грн. –три проценти річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 у справі № 14/99                  (суддя Мельник С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 у цій справі (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О.–головуючий суддя, судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані - Інвестментс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аффініті" 220564,54 грн. –боргу, 2205,65 грн. - державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані - Інвестментс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 у справі № 14/99, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

        Сторони згідно з приписами статті  1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

        Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 08.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аффініті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані - Інвестментс" укладено договір про надання послуг з підбору персоналу № 08-07/08А (далі-Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу комплекс послуг з підбору кваліфікованого персоналу, а відповідач зобов’язався оплатити надані послуги в порядку і на умовах передбачених договором (пункт 1.1. Договору).

        За умовами договору позивач здійснює підбір претендентів на вакансії, зазначені в додатку № 3 до Договору, протягом дев’яноста календарних днів (пункт 2.1.1 Договору). Відповідач повинен здійснити оплату послуг, наданих відповідачем, протягом трьох банківських днів з моменту факту працевлаштування, у тому числі випробувальний термін, стажування та інше, що оформлюється актом виконаних робіт, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця платіжним дорученням, в якому призначенням платежу вказується за надання послуг з підбору персоналу згідно договору № 08-07/08А від 08.07.2008  з позначенням суми ПДВ ( пункт 3.3. Договору).

       Додатком № 1 до Договору сторони погодили, що гонорар за послуги з підбору персоналу складає 25% від річного заробітку працевлаштованого спеціаліста, крім того ПДВ в розмірі 20% від загальної суми. Оплата послуг здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту факту працевлаштування, у тому числі випробувальний термін, стажування та інше, що оформлюється Актом наданих послуг, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця.

       Додатком № 3 до Договору сторони обумовили найменування та кількість вакансій, на які позивач зобов’язувався здійснити підбір претендентів, а саме: спеціаліста на посаду "Програміст РНР та стратегічного планування" (пункт 1.5. додатку № 3 до Договору) та спеціаліста на посаду "Директор з персоналу" (пункт 1.7.додатку № 3 до Договору).

        Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами складено  акт здавання-приймання наданих послуг № 121 від 01.09.2008, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, відповідно до якого позивачем надано послуги з підбору персоналу на суму 18 000,00 грн., крім того ПДВ –3 600,00 грн., загальна сума –21 600,00 грн. Претензій з боку відповідача за вказану роботу не надходило.

        01.09.2008 позивачем було виставлено рахунок №121 на ім’я відповідача про оплату вищезазначеної послуги на загальну суму 21600,00 грн., оплата по якому відповідно до умов Договору, повинна була здійснена до 04.09.2008.

         В подальшому, сторонами було складено акт здавання-приймання наданих послуг №126 від 15.09.2008, який був підписаний та скріплений печатками сторін, за яким позивачем надано послуги з підбору персоналу на суму 75 000,00 грн., крім того ПДВ –15 000,00 грн., загальна сума 90 000,00 грн., оплата по якому, згідно з умовами договору повинна була здійснена до 18.09.2008.

         05.05.2011 між сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої було складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 05.05.2011, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 111 600,00 грн.

          Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 220564,54 грн. за надані послуги з підбору персоналу за Договором, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

         Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями статей 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

           Враховуючи встановлений судами факт укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з підбору персоналу № 08-07/08А від 08.07.2008 та факт надання позивачем послуг за вказаним Договором, а також  наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 111 600,00 грн., колегія суддів вважає правильним висновок судів двох інстанцій про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

          Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що позивачем було виставлено, а відповідачем оплачено рахунки без зазначення послуг на суму 50400,00грн., що свідчить про здійснення останнім авансових платежів на вказану суму, не беруться судом касаційної інстанції до уваги, оскільки по суті є намаганням встановити інші обставини, ніж ті, що встановлені судом, довести неправильне застосування норм матеріального права на підставі інших обставин та їх оцінки, що суперечить визначеним статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України межам перегляду справи касаційною інстанцією.

         Колегія суддів погоджується із висновком судів двох інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 35576, 61 грн.        та 3%  річних в розмірі 8420,44 грн., на підставі ст. 625 ЦК України.        

          Крім того, з урахуванням вимог ст. 230, ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, умов Договору (пункту 4.2. Договору), суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про задоволення вимог в частині стягнення пені в сумі 64967,49грн.

         Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

         Доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст.1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

        Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим колегія суддів визнає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції  прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

                                        П О С Т А Н О В И В :

        Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Технолоджі Компані –Інвестментс" залишити без задоволення.

         Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 у справі № 14/99 залишити без змін.

          Головуючий суддя:                                                                  Т. Козир

          судді:                                                                                           Л. Іванова                                     

                  Н. Губенко