Судове рішення #19540958

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


від "06" грудня 2011 р. справа № 18/5007/134/11


Господарський суд Житомирської області у складі:

  судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:       ОСОБА_1, довіреність від 07.04.2011р.;

від відповідача:  не з'явився;

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "УКРТРАНС" (м.Київ) < В особі(назва) > 

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 18619,31грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 18619,31грн. заборгованості за автомобільні перевезення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 22.10.2011р. надав докази часткових оплат відповідачем за перевезення вантажу, починаючи з моменту укладання договору №45-Е/Е/Д про транспортно-експедиторські послуги від 22.06.2010р., та  докази на підтвердження виставлення відповідачу рахунків. Також, представник позивача надав заперечення на відзив (а.с.80-83).  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. На адресу господарського суду 30.11.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.42-58), в якому відповідач, зокрема, зазначає, що борг перед позивачем за надані послуги перевезення становить 9973,68грн. Крім того, відповідач надіслав на адресу суду клопотання вих.477 від 01.12.2011р., в якому просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2006 року між ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс"" (експедитор, перевізник, позивач) та ТОВ "Вудпак" (замовник, відповідач) укладено договір №45-Е/Е/Д на транспортно-експедиторські послуги, за умовами якого перевізник зобов'язався доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника/експедитора довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачі), а замовник/експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п.1.2 договору).

Пунктом 2.1 вищевказаної угоди погоджено, що перевізник надає послуги відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди, що стосується екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, які швидко псуються, Законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транспорт", Статуту  автомобільного транспорту, Цивільного та Господарського кодексів України та інших діючих нормативних актів України. На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яке складається в письмові формі, підписується замовником/експедитором і надається перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною договору. Сторони визнають юридичну силу замовлення (заявки), що надається факсимільним зв'язком.   

Відповідно до п.5.1 договору, оплата за виконане перевезення здійснюється замовником/експедитором на підставі цього договору протягом 7 (семи) банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів документів: акта виконаних робіт, податкової накладної (у разі потреби), рахунка-фактури з прикладеною копією товарно-транспортної накладної й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника або його третьої особи (штраф за перевантаження, наявність наднормативних простоїв під навантаженням/розвантаженням, штраф за скасування завантаження і т.п.), якщо інші терміни та умови не обумовлені в замовленні (заявці). Оплата провадиться без урахування взаємних претензій шляхом внесення готівки в касу перевізника, якщо інше не узгоджено в замовленні (заявці).

На виконання умов договору №45-Е/Е/Д  від 22.06.2010р. позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за міжнародними маршрутами Нова Романівка-Швейцарія-33.

Факт здійснення перевезення вантажу підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR №019668, №019769, рахунками-фактурами №002099 від 17.08.2010р., №001961 від 10.08.2010р. (а.с.8-9; 50; 53). Відповідач не заперечує факту здійснення позивачем перевезення вантажу.

Крім того, згідно п.4.8 договору, за простій транспортного засобу під завантаженням/розвантаженням, митним оформленням або на кордоні з обставин, на які перевізник не має впливу, понад терміну, встановленого п.3.1.5, замовник/експедитор сплачує неустойку у розмірі 100 EUR на території інших країн, за винятком святкових і вихідних днів (у разі прибуття транспортного засобу на вказане місце менше ніж за 48 годин до настання святкових та вихідних днів). У разі простою автомобіля більше 7 діб замовник/експедитор сплачує перевізнику штраф у розмірі 200 EUR за кожну наступну добу простою, починаючи з восьмої доби, святкові і вихідні дні не включаючи в строк 7 діб.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 03.08.2010р. позивач повідомив відповідача, що відповідно до замовлення для перевезення вантажу по маршруту Україна-Швейцарія 29.07.2010р. був наданий автомобіль, держ. номер АА7667АМ/АЛ7313ХХ (водій Ворона Миколай). 29.07.2010р. автомобіль був завантажений та о 14-00  прибув на митницю для подальшого оформлення. Станом на 03.08.2010р. автомобіль перебуває на митниці. Просив прийняти невідкладні заходи по забезпеченню руху автомобіля АА7667АМ/АЛ7313ХХ  згідно маршруту та підтвердити оплату наднормативного простоя, починаючи з 31.07.2010р. у розмірі 5228,30грн. відповідно до умов договору.

Вказаний лист містить підпис представника ТОВ "ВУДПАК" та печатку підприємства відповідача (а.с.78).

Крім того, відповідачем підписано акт виконаних робіт №1930 від  10.08.2010р., в якому визнано, що відповідач оплачує штраф  згідно умов договору в сумі 5228,30грн. Вказаний акт, який містить печатки та підписи представників обох сторін, підписано відповідачем без заперечень, оригінал акту оглянуто в судовому засіданні.

На виконання п.5.2 договору позивач 20.08.2010р. та 02.09.2010р. направив на адресу відповідача оригінали документів, а саме: рахунки-фактури №002099 від 17.08.2010р., №001961 від 10.08.2010., №002071 від 10.08.2010р. та акти про надання послуг №1963 від 17.08.2010р. на суму 17197,43грн., №1830 від 10.08.2010р. на суму 5228,30грн. №1835 від 10.08.2010р.  на суму 17776,25грн. для підписання та здійснення оплати  (а.с.73-77)

Таким чином, матеріалами справи стверджується виконання позивачем договірних зобов'язань щодо замовлених відповідачем послуг по перевезенню вантажу.

З урахуванням умов, викладених у договорі, відповідач зобов'язаний був  здійснити оплату за надані послуги згідно актів про надання послуг від 17.08.2010р. №1963 на суму 17197,43грн. та від 10.08.2011р. №1930 на суму 5228,30грн. - до 20.09.2010р., а згідно акту  №1835 - до 07.09.2010р. включно, однак  свої зобов'язання щодо оплати послуг в погоджені сторонами строки виконав частково на суму 21582,67грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 18619,31грн.

07.04.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію (а.с.17-18) з вимогою оплатити заборгованість згідно актів про надання послуг, однак останній залишив їх без відповіді та задоволення, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, зокрема,   18619,31грн. заборгованості, яка складається зі ставки фрахту та штрафу за простій автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічне зазначено і в ст.526 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково у розмірі 9973,68грн. Вважає необґрунтованим нарахування штрафу в сумі 5228,30грн. згідно рахунку №002071 від 10.08.2010р., оскільки позивачем не було складено жодного документу про порушення відповідачем умов договору. Крім того вказує, що 15.09.2010р. відповідач відповідно до рахунку №002099 від 17.08.2010р. здійснив оплату у розмірі 5000,00грн. (а.с.42-43).

Вказані посилання відповідача не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, листом позивача від 03.08.2010р., та актом про надання послуг №1930 від 10.08.2010р., який підписаний представником відповідача та містить печатку ТОВ "ВУДПАК", даним актом відповідач визнав порушення з його боку умов договору, яке виникло внаслідок простою транспортного засобу.

Що стосується посилань відповідача про те, що 15.09.2010р. ним було здійснено оплату у розмірі 5000,00грн. господарський суд зазначає наступне.

У запереченні на відзив відповідача від 06.12.2011р. №75  позивач вказує, що за період з 29.06.2010р. по 17.08.2010р. відповідачу було надано послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 73619,31грн. Відповідач здійснив оплату у розмірі 55000,00грн. Зарахування оплати у розмірі 5000,00грн. згідно банківської виписки від 15.09.2010р. було здійснено позивачем в рахунок погашення заборгованості по попереднім актам надання послуг.

Крім того, з банківської виписки вбачається, що при здійсненні оплати, у графі призначення платежу відповідачем вказано "за перевезення вантажу згідно рахунку б/н від 31.08.2010р." (а.с.71).

Отже, відповідачем не подано доказів того, що 15.09.2010р. він здійснив оплату у розмірі 5000,00грн. на підставі рахунку №002099 від 17.08.2010р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів  подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України надані належні докази (в матеріалах справи), що дають підстави суду позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 18619,31грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Доводи відповідача,  викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства. Наведених у відзиві обставин відповідач не довів.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 18619,31грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача,  оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДПАК" (11744, с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область, код ЄДРПОУ 31711882)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "УКРТРАНС" (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 83-А, код 22890514)

-18619,31грн. заборгованості;

-186,19грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Суддя Соловей Л.А.      


< Текст > 



























Віддрукувати: 3 прим.  

1 - в справу

2 - позивачу

3-ідповідачу  (рек. з повід.)

< Текст > 

 06.12.2011

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація