ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. < поле для ввода - № кабинета >
РІШЕННЯ
Іменем України
14.12.2011Справа №5002-9/5142-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Адалар" (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, буд. 23, кв. 17)
До Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру", (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45) в особі Відділення №1 Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" у м.Сімферополі (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 71/12)
Про виконання договору.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 129/11 від 21.11.11, представник
Від відповідача – Станько С.А., від 11.08.11, представник.
Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Адалар" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом, у якому просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Банк Кіпру" в особі Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі виконувати належним чином п. 1.1, 2.3 Договору № ag_l-12154 банківського рахунку від 15.03.2010р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „СК Адалар" та Публічним акціонерним товариством „Банк Кіпру" в особі Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі, а саме: здійснювати платежі з рахунків клієнта в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня, виконувати платіжні доручення клієнта з урахуванням сум, що надходять на його рахунки протягом операційного дня (поточні надходження).
У судовому засіданні 12.12.2011року була оголошена перерва до 14.12.2011року до 15:00 годин для надання відповідачем положення Відділення №1 Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" у м.Сімферополі; довіреність №1873 від 12.07.2010р. на ОСОБА_2 Позивачу треба надати копію Договору № ag2-12154 на банківське обслуговування з використанням системи „Клієнт-Банк" від 13.05.2011р.
14.12.2011року судове засідання відбулось у присутності представника відповідача – Станько С.А.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, заявою від 14.12.11р. просить слухання по справі провести у його відсутності, позивні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачем надані суду таки документі: копія довіреності від 27.09.2011р. ОСОБА_2, копія Положення про Відділення № 1 ПАТ «БАНК КІПРУ» у м. Сімферополь; копія Положення про регіональну дирекцію ПАТ «БАНК КІПРУ» у м. Сімферополь; копія запиту ТОВ «СК Адалар» за вих. № 118/11 від 03.11.2011р., отриманого 04.11.2011р. Відділенням № 1 ПАТ «БАНК КІПРУ» у м. Сімферополь за вхідним № 71581/СРД (із зазначенням про зникнення ОСОБА_3; копія відповіді ПАТ «БАНК КІПРУ» за вих.. № 1507-01/7630 від 07.11.2011р. на запит за вих. № 118/11 від 03.11.2011р.
Позивачем надане суду: копія Договору № ag2-12154 на банківське обслуговування з використанням системи „Клієнт-Банк" від 13.05.2011р.
Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №1507-01/8707 від 13.12.2011р.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
В с т а н о в и в:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає позивні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню по наступним підставам.
Частиною 1-3 статті 47 Закону України від 07.12.2000, № 2121-III „Про банки і банківську діяльність", встановлено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
До банківських послуг належить, зокрема, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.
15 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СК Адалар" та Публічним акціонерним товариством „Банк Кіпру" в особі Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі укладено Договір № ag_l-12154 банківського рахунку.
Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором банк відкриває Клієнту поточний рахунок відповідно до інструкції НБУ „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах", зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку, проведення операцій по рахунку.
Відповідно до п. 2.3 договору, банк бере на себе зобов'язання, зокрема, належним чином виконувати умови цього договору; своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до інструкції, здійснювати платежі з рахунків клієнта в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня, а також виконувати платіжні доручення клієнта з урахуванням сум, що надходять на його рахунки протягом операційного дня (поточні надходження) за умови сплати додаткової комісії згідно тарифів банку.
13 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СК Адалар" та Публічним акціонерним товариством „Банк Кіпру" в особі Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі укладено Договір № ag_2-12154 на банківське обслуговування з використанням системи „Клієнт-Банк".
Предметом зазначеного договору є забезпечення оперативного ведення клієнтом - ТОВ „СК Адалар" - своїх рахунків у Банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі та в договорі банківського рахунку № agl-12154 від 15.03.2010 укладеного між Банком та ТОВ „СК Адалар" за допомогою системи „Клієнт-Банк".
Умовами договору передбачено що обслуговування здійснюється за допомогою програмного комплексу „Клієнт-Банк" із застосуванням електронних розрахункових документів відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.
Обмін даними виконується з використанням програмних засобів криптозахисту, що є складовою частиною системи „Клієнт-банк". Дані, передані між Клієнтом і Банком шифруються та скріплюються відповідними електронними цифровими підписами осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунками клієнта і володіють особистим ключем.
Програмне забезпечення системи „Клієнт-Банк" та особисті ключі передаються представнику Клієнта, який діє від імені Клієнта на підставі належно оформленої довіреності, в разі отримання програмного забезпечення керівником підприємства оформлення довіреності не потрібно (п. 2.2 договору). Факт передачі підтверджується Актом прийому - передачі програмного забезпечення системи Клієнт-Банк та особистих ключів, який підписується представниками сторін (Додаток № 1 до договору).
Однак, Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі припинило обслуговування банківського рахунку ТОВ „СК Адалар".
На запит товариства відносно припинення обслуговування рахунку, листом № 1507-01/7630 від 07.11.2011р. банк повідомив наступне.
Відповідно до ч. 3 п. 11.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (далі - Інструкція № 22), відповідальні особи платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа. При цьому, оскільки право першого підпису в Картці із зразками підписів має генеральний директор товариства Пятнічко А.В., а другий підпис відсутній, то не можна говорити, що бухгалтер товариства є відповідальною особою щодо розпорядження рахунком, проте вона несе персональну відповідальність за розрахунки в системі «Клієнт-Банк» як держатель електронного ключа.
Суд вважає, що наведена позиція банку необгрунтована, оскільки директором ТОВ „СК Адалар" підписано наказ „Про призначення відповідальних осіб по роботі з системою „Клієнт-Банк" (додаток № 3 до договору № ag_2-12154 від 13.05.2011р.), відповідно до якого на бухгалтера товариства Созонову Наталю Геннадіївну покладено персональну відповідальність за роботу в системі „Клієнт-Банк", проведення електронних розрахунків з використанням зазначеної системи та зберігання магнітних дисків з особистими ключами.
На виконання вимог договору № ag_2-12154 на банківське обслуговування, ТОВ „СК Адалар" отримало зазначене програмне забезпечення та особисті ключі.
Крім того, 20.06.2011р. наказом товариства № 18-СК „Про виконання обов'язків генерального директора" виконання обов'язків генерального директора ТОВ „СК Адалар", з правом прийняття рішень по всім питанням фінансово-господарської діяльності, покладено на начальника ділянки Пятнічко Дмитра Владиславовича. 22.06.2011р. зазначеній особі видано довіреність, яку підписано генеральним директором ТОВ „СК Адалар"
Відмова банку від обслуговування банківського рахунку ТОВ „СК Адалар" є незаконною та порушує права позивача як володільця рахунку та власника коштів, які знаходяться на рахунку. При цьому, зазначені неправомірні дії банку позбавляють товариство правом вільно розпоряджуватися власними коштами, чим порушуються майнові інтереси останнього.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших зипадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони зиконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, з якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У судовому засіданні 14.12.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 15.12.2011 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Банк Кіпру" в особі Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі виконувати належним чином п. 1.1, 2.3 Договору № ag_l-12154 банківського рахунку від 15.03.2010р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „СК Адалар" та Публічним акціонерним товариством „Банк Кіпру" в особі Відділення № 1 ПАТ „Банк Кіпру" у м. Сімферополі, а саме: здійснювати платежі з рахунків клієнта в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня, виконувати платіжні доручення клієнта з урахуванням сум, що надходять на його рахунки протягом операційного дня (поточні надходження).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Пєтухова Н.С.