ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2011 року Справа № Б38/4-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від скаржника: ОСОБА_1, довіреність № 1446-0 від 23.06.11, представник;
інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011р. у справі № Б38/4-11
за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС”, м.Дніпропетровськ
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року (суддя Бондарів Е.М.) затверджений ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС”, м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу –товариство з обмеженою відповідальністю “ТВС”, м.Дніпропетровськ; вважаються погашеними вимоги ПАТ КБ “ПриватБанк” на суму 3 053 345, 74 грн. та товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика” на суму 16 994, 40 грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі №Б38/4-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС”, м.Дніпропетровськ ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика”; провадження у справі припинено.
Ухвала суду мотивована тим, що із змісту звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, доданих до них документів вбачається, що при здійсненні ліквідаційних заходів майна, яке можна включити у ліквідаційну масу, не виявлено; в якості норм матеріального права суд послався на ст.ст.32, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погодившись із вказаною ухвалою, кредитор по справі –ПАТ КБ “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, відмовити у затвердженні ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, а справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на те, що ліквідатор не здійснив усі необхідні дії під час виконання своїх повноважень, а саме не звертався ані до керівника банкрута- Малець Д.Л., ані до засновника –ОСОБА_2 про наявність у боржника заставленого майна.
Скаржник зауважує, що у разі отримання матеріальних цінностей є можливість з’ясувати в повному обсязі щодо активу та пасиву підприємства-банкрута.
Ініціюючий кредитор та боржник відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники у судове засідання не з’явились.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутнього у судовому засіданні представника товариства з обмеженою відповідальністю “”Авіаційна компанія “ЄвроЧартер”, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, виходячи з наступних підстав.
У грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС”, м.Дніпропетровськ в порядку статі 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2010 року порушено провадження по справі №Б38/4-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС”, м.Дніпропетровськ; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 11.01.2011 року о 15год.45хв.; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; сторони зобов’язані подати у судове засідання відповідні документи.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ТВС” (покупець) 22.01.2009 року був укладений договір № 22/1, згідно з п.1.1 якого продавець зобов’язувався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію, обладнання (далі - продукція) в кількості і за цінами, зазначеними у накладних.
Пунктами 1.2,1.3,2.5 зазначеного договору сторони узгодили, що покупець зобов’язується прийняти продукцію і здійснити оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата здійснюється в гривнях з урахуванням ПДВ. Сума цього договору складає 300 000 грн. Сторони допускають розрахунок векселями чи будь-яким іншим способом, дозволеним законодавством України.
На виконання умов договору продавець за накладною № 00005 від 31.05.2010 року поставив покупцю арматуру на загальну суму 16 994, 40 грн.
Покупець розрахувався за поставлену продукцію простим векселем серії АА 1715018 на суму 16 994, 40 грн. зі строком платежу за пред’явленням, який згідно з Актом приймання-передачі векселя №1 від 01.09.2010 року був переданий продавцю.
Вказаний вексель був опротестований векселедержателем та 23.11.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу виданий виконавчий напис про звернення стягнення на користь законного векселедержателя заборгованості у сумі 16 994, 40 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС” , м.Дніпропетровськ, який зареєстрований в реєстрі за № 19103.
Бабушкінським відділом Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управлінея юстиції 29.11.2010 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 19103 від 23.11.2010 року та запропоновано боржнику добровільно перерахувати кошти на депозитний рахунок.
Боржник суму боргу в добровільному порядку не сплатив, у зв’язку з чим кредитор –товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика” і звернувся до суду із заявою про визнання боржника банкрутом.
З наданого кредитором до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 10.12.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “ТВС” відсутнє за місцезнаходженням: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вулиця Шевченка, будинок 37, офіс 15 (а.с.19-20).
За приписами частини 1 статті 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Частиною 2 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
18.01.2011 року ініціюючим кредитором надано до матеріалів справи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11.01.2011 року, згідно з якою боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі не знаходиться, місцезнаходження боржника невідоме та з’ясувати його неможливо; майно, на яке може бути звернено стягнення відсутнє.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2011 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 18.01.2012 року; ліквідатором банкрута призначений ініціюючий кредитор, якого зобов’язано вчинити певні дії.
18.02.2011 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська повідомила господарський суд про відсутність податкового боргу у боржника (а.с.81).
08.04.2011 року до господарського суду та ліквідатора банкрута звернулося ПАТ КБ “ПриватБанк” із заявою про визнання кредитором на суму 3 053 345, 74 грн. за кредитним договором № 1584 від 19.07.2007 року, зазначивши про те, що дане зобов’язання забезпечено заставою згідно з договором застави товару в обороті № 1584/Д3 від 19.07.2007 року (том грошових вимог).
Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
До звіту ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС” ініціюючим кредитором (ліквідатором банкрута) серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.
До реєстру вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС” ліквідатором включені вимоги наступних кредиторів: ПАТ КБ “ПриватБанк” на суму 3 053 345, 74 грн., які включені до першої черги і є заборгованістю за договором кредиту, та ТОВ “Інтер-Балтика” на суму 16 994, 40 грн., які включені до четвертої черги і є заборгованістю за поставлений товар.
Серед інших документів ліквідатором боржника також надані: довідка Жовтневої районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності від 28.01.2001 року № 05-93/140 про відсутність у боржника заборгованості перед Фондом; довідка відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську Дніпропетровської області від 09.02.2011 року №456ю про відсутність у боржника заборгованості перед Фондом; довідка Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 16.02.2011 року № 4445/09-29 про відсутність у боржника заборгованості перед Управлінням Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська; довідка Жовтневого районного центру зайнятості від 26.01.2011 року № 01-13/178 про відсутність у боржника заборгованості по внескам перед Фондом; довідка Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 10.02.2011 ро4ку № 03-14/4154 про відсутність на виконані у відділі ДВС виконавчих документів відносно боржника.
З ліквідаційного балансу (а.с.99-100) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.
В якості доказів відсутності майнових активів боржника до звіту ліквідатором надані: довідка інспекції державного технічного нагляду від 27.01.2011 року № 256-02-13 про відсутність зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки; довідка Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 11.02.2011 року № 14/2039 про те, що за боржником транспортних засобів не зареєстровано; довідка комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 22.02.2011 року № 2060 про відсутність за боржником відомостей про реєстрацію права власності по м.Дніпропетровську в Реєстрі прав власності на нерухоме майно; довідка Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” від 14.03.2011 року № 14/3117-14 про відсутність будь-якої інформації щодо боржника в Державному земельному кадастрі міста Дніпропетровська.
Затверджуючи звіт ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення процедури ліквідації ліквідатор банкрута здійснив всі заходи, передбачені, статтею 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень станом на 12.03.2011 року міститься обтяження товарів в обороті, за договором застави товару в обороті № 1584/ДЗ-2 від 19.07.2007 року, у вигляді промислових товарів, а саме:
- арматура 10 мер кількістю 110,20 тн.;
- арматура 12 мер кількістю 240,40 тн;
- арматура 16 мер кількістю 166,70 тн;
- арматура 18 мер кількістю 168,40 тн;
- арматура 20 мер кількістю 48,00 тн;
- арматура 8ндл кількістю 32,00 тн;
- круг 20 кількістю 89,00 тн;
- круг 24 кількістю 60,10 тн;
місцезнаходження: м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська,1Ж. Загальна заставна вартість складає 2 507 376, 20 грн.
Згідно з Договором внесення змін №2 до Договору застави товару в обороті №1584/ДЗ-2 від 19.07.2007 року (додаток по заяви ПАТ КБ “ПриватБанк” з грошовими вимогами до боржника) предмет договору знаходиться за адресами: м.Дніпропетровськ, вул..Курсантська,1Ж та м.Дніпропетровськ, вул.Погранича,81.
Частиною 1 статті 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлені повноваження ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури, зокрема, виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Ліквідатором до ліквідаційного балансу надана Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.06.2011 року, в якій зазначено: “Як пояснив гр. ОСОБА_3, 1971 року народження, який мешкає: АДРЕСА_1, що останній займав посаду Директора ТОВ «ТВС»з 01.11.2010 року. Основним видом діяльності підприємства, було оптова торгівля металопрокатом та метисами. Також останньому відомо, що ТОВ «ТВС»дійсно отримало кредит у ПВТ КБ «Приватбанк»згідно кредитного договору № 1584 від 19.07.2007 року. З метою забезпечення обов’язків за кредитним договором між ТОВ «ТВС»та ПВТ КБ «Приватбанк»була укладена угода залогу товару у обороті № 1584/дз від 9.07.2007 року (арматура, круг). З метою погашення заборгованості перед ПВТ КБ «Приватбанк», гр. ОСОБА_3 була укладена угода № 1/11 від 01.11.2010 року з ТОВ «Інфостар», в котрому гр. ОСОБА_3 була здійснена реалізація зазначеному підприємству залогового майна на загальну вартість 4 000 000,00 грн., згідно п. 2.4 зазначеного договору № 1/11 ТОВ «Інфостар», обов’язувалось здійснити оплату за отриману продукцію в термін 15 діб з моменту поставки, однак до теперішнього часу оплати за отриману продукцію ТОВ «Інфостар»не здійснило. Як стало відомо гр. ОСОБА_3, вищезазначене підприємство було ліквідовано та виключене з державного реєстру у початку 2011 року, що не дає можливості гр. ОСОБА_3 здійснити повертання заборгованості за поставлену продукцію на загальну вартість 4 000 000,00 грн.”
Вказана постанова не може бути прийнята до уваги як належний доказ виконання ліквідатором своїх обов’язків, передбачених статтею 25 наведеного Закону, оскільки в порушенні кримінальної справи відмовлено, так як “ситуація, яка склалася між директором товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Балтика” та директором товариства з обмеженою відповідальністю “ТВС”, носить цивільно-правовий характер, що відноситься до компетенції суду”.
Встановивши факт відсутності у банкрута майна, суд першої інстанції належним чином не з’ясував можливості ліквідатора щодо повернення до ліквідаційної маси дебіторської заборгованості банкрута, яка може становити 4 000 000 грн.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що ліквідатор не вжив усіх заходів щодо виявлення заставленого майна банкрута за адресами: м.Дніпропетровськ, вул..Курсантська,1Ж та м.Дніпропетровськ, вул.Погранича,81, та це відповідно не знайшло свого відображення у ліквідаційному балансі банкрута.
Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 08.06.2001 року по справі № 02-1/372/10-22/14.
Крім того, судова колегія зауважує, що згідно інформації банківських установ на рахунках банкрута містяться залишки грошових коштів. Так, ПАТ “Сведбанк” повідомило про наявність 0,07 грн. на поточному рахунку банкрута (а.с.89 т.1), ПАТ “УкрСиббанк” - про наявність 3,15 грн. (а.с.91 т.1), ПАТ КБ “ПриватБанк” –про наявність 17,71 USD (а.с.148 т.1), що також не знайшло відображення у ліквідаційному балансі банкрута, який був поданий на затвердження місцевому господарському суду ліквідатором банкрута.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута передчасно затверджений судом першої інстанції, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до до господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року по справі № Б38/4-11- скасувати.
Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області.
Копію постанови відповідно до вимог ст.41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” направити державному реєстратору (49000, м.Дніпропетровськ, пр. ім..Газети Правда,42)
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.М. Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник
Повний текст постанови підписаний 09.12.2011 року.