ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2011 року Справа № 27/5005/7407/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Кузнецова І.Л., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Фузейникова В.О.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 19 вересня 2011 року №76-д;
від відповідача –не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року у справі №27/5005/7407/2011
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Акціонерний комерційний банк “Новий”, м.Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року у справі №27/5005/7407/2011 (судді Татарчук В.О., Первушин Ю.Ю., Панна С.П.) позов ПАТ КБ “Акціонерний комерційний банк “Новий” задоволено; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 34403,86 грн. основного боргу, 18571,71 грн. відсотків, 760,15 грн. пені за прострочення строків сплати відсотків, 537,36 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто з державного бюджету на користь позивача 0,23 грн. зайво сплаченого державного мита.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором від 25 квітня 2008 року №2284308/01 з погашення суми отриманого кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим з відповідача стягнуто заборгованість та пеню за прострочку сплати відсотків.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ФОП ОСОБА_2, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність встановлених судом обставин справи, порушення норм процесуального права, просить рішення змінити, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 3200,86 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 17989,26 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 499,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 219,48 грн.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що платежі, сплачені 19 серпня 2009 року в сумі 700 грн., 07 жовтня 2009 року в сумі 500 грн., 30 листопада 2009 року в сумі 600 грн. та 29 грудня 2009 року в сумі 600 грн. на загальну суму 2400 грн. повинні бути зараховані на погашення основної суми кредиту, а не на погашення відсотків. У зв’язку зі зміною основної суми заборгованості також змінюється розмір прострочених відсотків за користування кредитом, який за розрахунком відповідача станом на 16 серпня 2011 року складає 17989,26 грн. Крім того, зазначає, що в порушення ст.ст.22 та 41 ГПК України судом не розглянуто клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи.
Позивач –ПАТ КБ “Акціонерний комерційний банк “Новий”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін. У поданому відзиві зазначає, що заборгованість по кредиту складає саме 34403,86 грн., а не 32003,86 грн., як стверджує відповідач. Платежі за платіжними дорученнями від 19 серпня 2009 року, 07 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року та 29 грудня 2009 року були направлені на погашення заборгованості в порядку, встановленому п.4.8 кредитного договору, що також відповідає призначенням платежу за зазначеними платіжними дорученнями: “Погашення заборгованості згідно кредитного договору №2284308/01”. Вказує, що позивачем був наданий обґрунтований розрахунок позовних вимог, який базується на документах, які додані до матеріалів справи, а також зазначає, що поставлені відповідачем питання не потребували спеціальних знань, тому судом цілком обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладався з 23 листопада 2011 року до 07 грудня 2011 року.
Відповідач –ФОП ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання повторно не з’явилася, явку представників не забезпечила. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача. Клопотання останньої про відкладення розгляду справи /а.с.153/ судовою колегією відхилене як необґрунтоване.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2008 року між позивачем –АКБ “Новий” (кредитор) та відповідачем –ПП ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір №2284308/01, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 50000 грн. з 25 квітня 2008 року по 24 квітня 2010 року шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника на поточні цілі, пов’язані з поповнення оборотних коштів; за встановленим графіком погашення кредиту позичальник сплачує щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця по 2083, грн. за період травень 2008 року –березень 2010 року включно та у квітні 2010 року –2091 грн.; строк повернення кредиту –24 квітня 2010 року (п.1.1 договору).
Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 25% річних (п.1.2 кредитного договору).
Згідно п.1.3 кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний місяць, крім нарахування відсотків за грудень місяць. Нарахування відсотків за грудень місяць здійснюється по 31 число включно. Для нарахування відсотків застосовується метод “факт –факт”, тобто фактична кількість днів у місяці і фактична кількість днів у році. При розрахунку відсотків враховується перший день видачі кредитних коштів і не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом. Оплата нарахованих відсотків за користування кредитом здійснюється в наступні строки: щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.
За умовами п.4.2 кредитного договору позичальник зобов’язаний використовувати кредит за цільовим призначенням та повернути кредит в строк, зазначений у п.1.1 договору.
На виконання умов кредитного договору №2284308/01 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 50000 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки від 25 квітня 2008 року №857_32.
Проте, відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 16 серпня 2011 року існує заборгованість з повернення кредиту в розмірі 34403,86 грн., сплаті процентів за період з 01 вересня 2009 року по 16 серпня 2011 року в розмірі 18571,71 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи порушення відповідачем зобов’язань зі своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача суми заборгованості у повному обсязі.
Також судова колегія вважає вірним рішення господарського суду в частині стягнення пені.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Положеннями п.5.5 кредитного договору встановлено, що за порушення строків оплати відсотків, зазначених в п.п.1.3, 1.5, 4.3 цього договору, позичальник зобов’язується сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня від неповернутої в строк суми відсотків.
Враховуючи прострочення сплати відповідачем платежів за кредитним договором судом правомірно стягнуто пеню за несвоєчасне сплату відсотків за період з 01 липня 2010 року по 16 серпня 2011 року в розмірі 760,15 грн. Наведений позивачем розрахунок пені /а.с.48-50/ судова колегія вважає вірним.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Твердження відповідача про неправильне визначення позивачем суми заборгованості у зв’язку з безпідставним віднесенням банком платежів від 19 серпня 2009 року, 07 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року та 29 грудня 2009 року в загальній сумі 2400 грн. на погашення заборгованості по продуцентах, а не на погашення кредиту, судова колегія вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі і не відповідають обставинам справи.
В п.4.8 кредитного договору сторонами встановлено, що в разі якщо сума, яка вноситься в погашення заборгованості по кредиту і нарахованим відсоткам, недостатня для погашення заборгованості в повному обсязі, оплата здійснюється в наступному порядку:
- витрати кредитора, пов’язані з отриманням виконання;
- прострочені платежі зі сплати відсотків за користування кредитом;
- прострочені платежі з погашення кредиту;
- строкові зобов’язання зі сплати нарахованих відсотків за користування кредитом;
- пеня за несвоєчасне погашення відсотків і кредиту;
- штрафні санкції згідно з умовами цього договору;
- строкові та дострокові платежі з погашення строкової заборгованості по кредиту.
Отже, за наявності простроченої заборгованості, банком правомірно було здійснено зарахування вказаних платежів, відповідно до п.4.8 договору, на погашення існуючої заборгованості по процентах, без урахування вказаного позичальником у квитанціях призначення платежу.
Також судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_2 про призначення по справі судово-економічної експертизи щодо встановлення правильності розрахунку відсотків за кредитним договором від 25 квітня 2008 року №2284308/01.
Судова експертиза, відповідно до ст.41 ГПК України, призначається господарським судом у випадку, якщо для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні спору, необхідні спеціальні знання.
Розмір заборгованості позичальника за кредитним договором підтверджується поданими позивачем та наявними у матеріалах справи доказами і є доведеним, а тому підстави для проведення судово-економічної експертизи відсутні.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року у справі №27/5005/7407/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.Л.Кузнецова
І.М.Науменко