донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.07.2011 р. справа №38/66
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Зубченко І.В.
суддівАкулової Н.В., Геза Т.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 08.04.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2 за довіреністю №41-11 «Д»від 26.04.2011р.
від третьої особи: не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область
на рішення
господарського суду Донецької області
від09.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.)
у справі№38/66 (суддя Лейба М.О.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ісет", м. Донецьк
доПублічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариства з обмеженою відповідальністю "Впровадження інженерно - будівельних технологій", м. Донецьк
простягнення грошових коштів в сумі 211695,91грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ІСЕТ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецька область про стягнення грошових коштів в сумі 211695,91грн.
Ухвалою господарського суду від 12.05.2011р. задоволено клопотання відповідача про заміну сторони у справі №38/66, здійснено заміну ВАТ «Донецькобленерго»на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».
Ухвалою господарського суду від 31.05.2011р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Впровадження інженерно-будівельних технологій», м. Донецьк.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №38/66 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПАТ „Донецькобленерго” на користь ТОВ „ІСЕТ” грошові кошти у сумі 211695,91грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов’язання повернути безпідставно отримані грошові кошти у сумі 211695,91грн., чим порушив майнові права позивача набуті ним на підставі договору про відступлення права вимоги від 04.02.2011р.
Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. у справі №38/66 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст.514 ЦК України, оскільки у ПАТ «Донецькобленерго»не було зобов’язань по перерахуванню ТОВ «ВІБТ»грошових коштів, тому у останнього відсутнє право вимоги цих коштів, а ТОВ «ІСЕТ»взагалі не є стороною у договорі про приєднання до електричних мереж. До того ж акт приймання-передачі послуг по приєднанню до електричних мереж, який необґрунтовано не прийнятий судом першої інстанції до уваги, був направлений ТОВ «ВІБТ»24.03.2011р., але безпідставно не підписаний останнім. Також скаржник зазначив, що позивачем не було доведено, що заявлені до стягнення грошові кошти сплачені за договором про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26, оскільки в платіжному доручення про їх перерахування відсутнє посилання на цей договір.
У судовому засіданні 20.07.2011р. представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених в письмових поясненнях №03юр-39812/11 від 18.07.2011р.
Представник третьої особи у судове засідання 20.07.2011р. не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між ВАТ “Донецькобленерго” (власник) та ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій” (замовник) був укладений договір про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26, згідно якого власник надає послугу замовнику із створення технічної можливості здійснення передачі електроенергії прогнозованої приєднаної потужності 793 кВт в точку приєднання електроустановки замовника з дотриманням якості та надійності електрозабезпечення (пункт 1.1. договору).
Власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання технічних умов, оплати вартості приєднання , укладення замовником договору про постачання електричної енергії та/або договору про купівлю-продаж електричної енергії та у випадках, обумовлених ПКЕЕ, договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання (пункт 1.2. договору).
Згідно пункту 2.1. договору власник зобов'язаний підключити електроустановки замовника до своїх електричних мереж в термін до 20.03.2010р. при умові виконання замовником вимог пунктів 2.2., 3.2. цього договору, прийняття устаткування та оформлення акта допуску на підключення електроустановки замовника, але не раніше 6 місяців з дня оплати замовником вартості послуг з приєднання до електричних мереж у точці приєднання.
Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків. Так, здійснення оплати разово, (у вигляді повної передплати) замовник вносить 100% передоплату в розмірі 211695,91грн. в 30-денний термін з дня отримання рахунку (пункт 3.2. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 20.03.2010р. В разі не вказівки однієї із сторін на титульному листі договору дати його підписання, даний договір набирає чинності з дня (моменту) його підписання, вказаною іншою стороною (пункт 7.1. договору).
На виконання пункту 3.2. договору, ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій” здійснило оплату у розмірі 211695,91грн., що підтверджено копією платіжного доручення №261 від 23.04.2008р., в призначенні платежу якого зазначено, що оплата здійснена за приєднання до електричних мереж згідно договору №4Д2.3/26 від 21.04.2008р., згідно рахунку №55 від 21.04.2008р.
Оскільки, станом на 15.01.2010р. відповідач не приступив до виконання робіт по приєднанню ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій” до електричних мереж, останнє 20.01.2010р. звернулось до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у сумі 211695,91грн., які були перераховані на рахунок відповідача платіжним дорученням №261 від 23.04.2008р. на виконання умов договору №210408-4Д2.3/26.
Вказана вимога отримана відповідачем 22.01.2010р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, але грошові кошти повернуті не були, приєднання до електричних мереж електроустановок третьої особи в строки обумовлені договором не здійснено.
04 лютого 2011 року між ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій” (первісний кредитор) та ТОВ „ІСЕТ” (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги.
Згідно пункту 1.1. договору первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26 від 20.03.2008р., укладеним між первісним кредитором та ВАТ “Донецькобленерго” (боржник).
Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань за основним договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором (пункт 5.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, договір про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26, взагалі не містить числа та місяця його укладання.
Втім, враховуючи відсутність доказів наявності між третьою особою та відповідачем інших договорів на приєднання до електричних мереж судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що за договором про відступлення права вимоги від 04.02.2011р. до позивача перейшло право вимоги саме за договором про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26.
ТОВ «ІСЕТ»повідомило відповідача про укладання договору про відступлення права вимоги, за договором про приєднання до електричних мереж №2100408-4Д2.3/26, укладеним між первісним кредитором та ВАТ «Донецькобленерго».
Повідомлення про відступлення права вимоги №21 від 04.04.2010р. було отримано відповідачем 06.04.2011р., що підтверджується відміткою про отримання на вказаному повідомленні.
У зв’язку з тим, що відповідач протягом строку дії договору про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26 не виконав свої зобов’язання позивач звернувся до нього з вимогою від 05.04.2011р. повернути суму отриманої відповідачем передплати у розмірі 211695,91грн. по договору №210408-4Д2.3/26.
Вказана вимога була отримана відповідачем 06.04.2011р., але залишена без задоволення.
Оскільки, відповідач на вимогу позивача не повернув грошові кошти перераховані йому в якості оплати по договору №210408-4Д2.3/26, позивач звернувся з позовом про стягнення грошових коштів у розмірі 211695,91грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, що були присутні в судовому засіданні, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Предметом даного спору визначено грошові кошти в сумі 211695,91грн., які позивач просить повернути як безпідставно отримані. При цьому, посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №210408-4Д2.3/26 щодо приєднання до електричних мереж, закінчення строку дії цього договору та відступлення права вимоги за цим договором позивачу.
При вирішенні даного спору, судова колегія вважає необхідним встановити чи є грошові кошти в сумі 211695,91грн. безпідставно отриманими.
Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
За приписами ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати внаслідок придбання або збереження майна суб’єкта господарювання без достатніх на те підстав.
Згідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно, незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Термін “майно” в контексті частини 1 статті 1212 ЦК України включає в себе не лише майно в розумінні статті 190 ЦК, але й гроші (грошові кошти).
На виконання пункту 3.2. договору ТОВ. “Впровадження інженерно-будівельних технологій” перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 211695,91грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів того, що ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій” не виконало або неналежним чином виконало зобов’язання передбачені умовами договору, відповідач протягом розгляду справи суду не представив.
Відповідач зобов’язання визначені пунктом 2.1. договору щодо підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж в термін до 20.03.2010р. не виконав.
Акт приймання-передачі послуг №42 не є належним доказом виконання відповідачем умов договору №210408-4Д2.3/26, оскільки він не містить підпису представника ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій”, який би підтвердив прийняття замовником послуги з приєднання до електричних мереж його електроустановок або відмітки представника третьої особи про відмову від прийняття цієї послуги внаслідок її неякісного або неповного виконання, або відмітки представника відповідача про вручення цього акту в межах строку дії договору №210408-4Д2.3/26 представнику ТОВ “Впровадження інженерно-будівельних технологій” та необґрунтованої відмови останнього від прийняття послуги та підписання цього акту.
При цьому, як свідчать надані відповідачем докази акт №42 був направлений третій особі 24.03.2011р., тобто майже рік потому від дати закінчення строку дії договору №210408-4Д2.3/26.
Інших доказів, які б підтвердили факт підключення електроустановок замовника в строки обумовлені договором суду не представлено.
Оскільки, третьою особою профінансовано приєднання до електричних мереж його установок повністю, а відповідачем не здійснено такого приєднання, оскільки, строк підключення електроустановок та строк дії договору №210408-4Д2.3/26 закінчився 20.03.2010р. та не був продовжений шляхом підписання додаткової угоди з цього приводу, та відповідачем не доведене прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, то на час укладення третьої особою та позивачем договору про відступлення права вимоги у відповідача були відсутні будь-які правові підстави набуття та збереження грошових коштів у розмірі 211695,91грн.
В силу п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за договором про відступлення права вимоги від 04.02.2011р. до позивача перейшло право вимоги за договором про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26.
Як вбачається із приписів ст.1212 ЦК України законодавець не пов’язує обов’язок особи, яка зберегла у себе безпідставно набуте майно, повернути потерпілому це майно з необхідністю потерпілою особи звернутися з вимогою щодо повернення майна, зокрема в порядку ч.2 ст.530 ЦК України. При цьому, господарський суд Донецької області обґрунтовано встановив наявність таких обставин, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання, а саме факт набуття особою майна за рахунок іншої особи та відсутність у набувача підстав користуватися коштами потерпілої особи.
Виходячи з положень ст.1212 ЦК України безпідставним набуттям є, зокрема, оплата рахунку за послугу, яка фактично не отримана.
Разом з тим, положення ст.ст.512, 514 ЦК України не передбачають обмеження щодо переходу до нового кредитора права вимагати у особи, яка зберегла у себе безпідставно набуте майно первісного кредитора, повернути новому кредитору це майно.
В силу ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до положень ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 05.04.2011р. про повернення грошових коштів у розмірі 211695,91грн., отриманих відповідачем по договору №210408-4Д2.3/26.
Частиною другою ст.530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Проте відповідач обов’язок повернути позивачу грошові кошти у строк визначений ч.2 ст. 530 ЦК України в розмірі 211695,91грн. не виконав.
За таких обставин, враховуючи закінчення строку дії договору про приєднання до електричних мереж №210408-4Д2.3/26 та факт невиконання його умов відповідачем, тобто, відсутність підстав для знаходження у відповідача грошових коштів в розмірі 211696,91грн., господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача вказаної суми безпідставно отриманих грошових коштів.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №38/66 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №38/66 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №38/66 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №38/66 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано 6 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –третій особі; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –господарському суду