донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.08.2011 р.           справа №16/35

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:Зубченко І.В.

Акулова Н.В., Бойко І.А.

за участю представників

від позивача:ОСОБА_1. за довіреністю №114 від 16.12.2010р.

від відповідача:ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 08.07.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

на рішення  господарського суду Донецької області

від16.06.2011р.

у справі№16/35 (суддя Манжур В.В.)

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфо ЛТД",                    м. Донецьк

простягнення 51534,81грн.

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,          м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо ЛТД", м. Донецьк про стягнення неустойки у розмірі 40785,98грн. за користування майном за весь час прострочення повернення майна.

В ході розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача 51534,81грн. неустойки за користування майном у період з січня 2010 року по 30 квітня 2011 року. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав збільшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №16/35 у задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв’язку з пропуском строку позовної давності, встановленого ст.258 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №16/35 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції необґрунтовано застосовано строки позовної давності.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. порушено апеляційне провадження у справі №16/35.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфо ЛТД" проти доводів скаржника заперечило та зазначило, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки та відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності в один рік, також позивач невірно розрахував загальну суму орендних платежів відповідача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. судовий розгляд відкладався.

У судовому засіданні 17.08.2011р. представники сторін підтримали правові позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

29 вересня 2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфо ЛТД” (Орендар) був укладений договір оренди за №2194/2005, згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно –нежитлові вбудовані приміщення на першому поверсі гуртожитку №9 загальною площею 103,8 кв.м, що знаходиться на балансі Донецького національного технічного університету (Балансоутримувач) і розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 184а.

Згідно пункту 2.1. договору, вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі орендованого майна (додаток №2).

Факт передачі відповідачу об’єкту оренди за даним договором підтверджується актом прийому-передачі від 29.09.2005р., який підписаний обома сторонами.

Згідно пункту 10.1. договору, договір укладено строком на 360 днів, що діє з 29.09.2005р. до 24.09.2006р.

У разі відсутності заяви однієї  із сторін про припинення або зміну цього  договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.6. договору).

Відповідно до пункту 10.6. договору, строк його дії було продовжено до 08.09.2009р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області листом №11-06-04-10488 від 22.09.2009р., докази направлення якого містяться в матеріалах справи, повідомило відповідача про закінчення строку дії договору 08.09.2009р. з вимогою повернути орендоване майно за актом приймання-передачі, втім, відповідач повернув майно балансоутримувачу за актом прийому-передачі лише 30.04.2011р.

Таким чином, вважаючи неправомірними дії відповідача по неповерненню майна, позивач просить стягнути з останнього 51534,81грн. неустойки за несвоєчасне повернення об’єкту оренди за період з 26.09.2009р. по 30.04.2011р., що підтверджує розрахунком про нарахування неустойки за час прострочення повернення об’єкту оренди за договором №2194/2005 від 29.09.2005р. та обґрунтовує приписом ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла наступного висновку.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У відповідності до приписів ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до пункту 5.7. договору, орендар зобов’язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктами 2.4. та 2.5. договору передбачено, що майно вважаться поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов’язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору, тобто у даному випадку на орендаря.

Відповідно до приписів частини 1 статті 762 ЦК України розмір плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", при визначенні орендної плати враховується індексація.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2005р.) –874,24грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2005р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2005р. Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 22.06.2007р. до договору, пункт 3.1. розділу 3 «Орендна плата»доповнено наступним текстом: «Орендна плата визначається на підставі змін, внесених Постановою КМУ від 27.12.2006р. №1846 до Постанови КМУ від 04.10.1995р. №786 «Про Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить за базовий місяць розрахунку січень 2007 року –1077,70грн. (без індексу інфляції за січень 2007р., який має бути врахований при сплаті орендної плати за січень)».

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №2 від 09.07.2009р. до договору, пункт 3.1. розділу 3 «Орендна плата»доповнено наступним текстом: «Орендна плата за травень –грудень 2009р. визначається на підставі змін, внесених Постановою КМУ від 25.03.2009р. №316 «Деякі питання оплати оренди державного майна»і становить за базовий місяць розрахунку квітень 2009 року –739,03грн. Відповідні зміни відображаються у тимчасовому розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною даної додаткової годи. Орендна плата з травня 2009р. щомісяця коригується на індекс інфляції, встановлений Мінстатом України.»

Пунктом 2 додаткової угоди №2 передбачено, що з 1 січня 2010 року поновлюється розрахунок орендної плати відповідно до договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, договір припинив свою дію 25.09.2009р., але відповідач продовжував користуватися даним приміщенням до 30.04.2011р. в порушення вимог ст.785 ЦК України та ст.27 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”.

Так, згідно акту прийому-передачі від 30.04.2011р. орендоване відповідачем нежитлове вбудоване приміщення на першому поверсі гуртожитку №9 загальною площею 103,80кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 184а, повернуто балансоутримувачу –Донецькому національному технічному університету лише 30.04.2011р.

Згідно ст.785 ЦК України, позивачем відповідачу нарахована та заявлена до стягнення неустойка за період з 26.09.2009р. по 30.04.2011р. у сумі 51534,81грн.

При цьому, виходячи з вищевикладених приписів Закону і умов договору, позивач правомірно при визначенні суми неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, врахував індекс інфляції за кожний наступний місяць, та не взяв за основу розмір орендної плати за останній місяць дії договору, як помилково вимагав відповідач.

Водночас, під час розгляду справи відповідач звертався до суду із письмовою заявою, в якій просив суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки у період з 26.09.2009р. по 01.02.2010р. (а.с.106-107, 113).

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Матеріали справи свідчать про те, що договір оренди припинив свою дію 25.09.2009р., таким чином з 26.09.2009р. у позивача виникло право вимагати у відповідача повернути орендоване приміщення, а у разі відмови право нарахувати неустойку. Відповідачем повернуто орендоване майно 30.04.2011р., а позовну заяву подано до господарського суду 31.01.2011р.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини шостої статті 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки законодавством, що регулює орендні правовідносини (ч.2 ст.785 ЦК України), встановлено можливість стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, тому зменшення строку нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.

Такої позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 18.04.2011р., винесеної за результатами перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. у справі №30/191.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 38914,61грн. неустойки за період з 31.01.2010р. по 30.04.2011р., яка зменшена на суму здійснених відповідачем в цей період платежів у розмірі 12874,03грн., згідно платіжних доручень №244 від 02.10.2009р. у сумі 1680грн., №260 від 22.10.2009р. у сумі 1676,95грн., №294 від 24.11.2009р. у сумі 380,69грн., №333 від 24.12.2009р. у сумі 384,88грн., №43 від 26.02.2010р. у сумі 39533грн., №68 від 24.03.2010р. у 402,84грн., №101 від 23.04.2010р. у сумі 406,47грн., №131 від 21.05.2010р. у сумі 405,25грн., №149 від 24.06.2010р. у сумі 402,82грн., №176 від 22.07.2010р. у сумі 401,25грн., №202 від 21.08.2010р. у сумі 400,41грн., №232 від 23.09.2010р. у сумі 405,21грн., №262 від 22.10.2010р. у сумі 416,96грн., №7 від 18.01.2011р. у сумі 900грн., №14 від 20.01.2011р. у сумі 941,95грн., №12 від 22.01.2011р. у сумі 388,34грн., №36 від 15.02.2011р. у сумі 951,37грн., №92 від 21.04.2011р. у сумі 973,38грн., №65 від 18.03.2011р. у сумі 959,93грн. В решті позову слід відмовити внаслідок застосування строків позовної давності.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №16/35 частково не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а саме, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 38914,61грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити, в решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №16/35 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №16/35 –скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 38914,61грн. за несвоєчасне повернення майна.

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо ЛТД», м. Донецьк про стягнення неустойки у розмірі 38914,61грн. за несвоєчасне повернення майна задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо ЛТД», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 58, к.113, ЄДРПОУ 19385416) на користь Державного бюджету (р/р 31117093700002, МФО –834016, код бюджетної класифікації –22080200, отримувач УДК у м. Донецьку ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537) неустойку у розмірі 38914,61грн. за несвоєчасне повернення майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо ЛТД», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 58, к.113, ЄДРПОУ 19385416) на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) державне мито у розмірі 389,15грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо ЛТД», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 58, к.113, ЄДРПОУ 19385416) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34687001, УДК у Київському районі м. Донецька; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах у розмірі 179,36грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №16/35 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо ЛТД», м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 58, к.113, ЄДРПОУ 19385416) на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) державне мито за подачу апеляційної скарги у сумі 194,58грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                  І.В. Зубченко

Судді:                                                                                            Н.В. Акулова

                                                                                                            І.А. Бойко

Надруковано 5 примірників: 1–позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС, 1 –ГС