донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.08.2011 р.           справа №18/95

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівЗубченко І.В.,

Акулової Н.В., Бойко І.А.

За участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 19.07.2011р.

від відповідача :не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік", м. Донецьк

на рішення  господарського суду Донецької області

від14.06.2011р.

у справі№18/95 (суддя Овсяннікова О.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік", м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон Рециклінг", м. Донецьк

простягнення 59945,79грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік", м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон Рециклінг", м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 59720грн., 3% річних у сумі 225,79грн., а всього 59945,79грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі №18/95 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи, що умовами договора сторони передбачили строк оплати послуг – 1 банківський день з моменту отримання рахунку, суд запросив позивача надати цей рахунок і докази його надсилання (або вручення) відповідачу; позивачем не надано доказів надсилання або вручення відповідачу рахунку на оплату відповідно до умов договору, а тому не доведений суду факт порушення відповідачем зобов’язань щодо їх оплати; посилання позивача на те, що строк оплати послуг був встановлений для відповідача шляхом направлення йому претензії відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України судом відхиляється з огляду на те, що умовами договору сторони чітко передбачили строк та порядок оплати послуг, а тому невиконання цих умов є порушенням зобов’язання.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі №18/95 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що в матеріалах справи міститься доказ направлення відповідної вимоги (претензії), що в свою чергу, з урахуванням вимог ч.2 ст.530 ЦК України дає підстави вважати таким, що настав для відповідача строк для оплати. До того ж, за твердженням скаржника рахунки на оплату надавались особисто представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон Рециклінг" та до 24.12.2010р. відповідач виставлені рахунки частково оплачував, а тому посилання суду першої інстанції на те, що рахунки на оплату позивачем не виставлялись не відповідає дійсності.

Розгляд справи відкладався та строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, зокрема, з метою надання позивачем витребуваних Донецьким апеляційним господарським судом документів.

Враховуючи приписи ст.ст.22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представником позивача було заявлено клопотання щодо не здійснення запису судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, яке задоволено судом та складено протокол без фіксації судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

У судовому засіданні 31.08.2011р. представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 31.08.2011р. не з’явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить вихідний штамп канцелярії на ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2011р.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою та, що двохмісячний строк розгляду справи вже вичерпаний, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

23 жовтня 2010 року сторонами був укладений договір №23/10/10 на надання послуг фронтального навантажувача, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов’язався надати відповідачу (замовнику) послуги фронтального навантажувача, згідно з заявками замовника, який зобов’язався оплатити надані виконавцем послуги (пункти 1.1., 1.2. договору).

У відповідності до п.3.1. договора вартість послуг, що надаються визначається із розрахунку 190грн. за годину.

Пунктом 3.2. договора сторони обумовили, що розрахунок за перевезення здійснюється у національній валюті України впродовж 1 банківського дня з моменту отримання замовником рахунку.

Строк дії договора встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2010р. (пункт 7.1. договору).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судовою колегією, умовами договору передбачена плата за роботу спецтехніки по погодинному тарифу.

Відповідно з подорожніми листами вантажного автомобіля №886809 з 21.10.2010р. по 01.11.2010р., №886842 з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., №886854 з 30.11.2010р. по 31.12.2010р., №886897 з 22.12.2010р. по 29.12.2010р., №886913 з 30.12.2010р. по 01.02.2011р. та підписаними сторонами актами надання послуг №10-23 від 26.10.2010р. у сумі 5130грн., №10-208 від 30.10.2010р. у сумі 6270грн., №11-102 від 08.11.2010р. у сумі 13870грн., №11-105 від 17.11.2010р. у сумі 9120грн., №11-8 від 21.11.2010р. у сумі 3040грн., №11-9 від 23.11.2010р. у сумі 7600грн., №11-107 від 29.11.2010р. у сумі 7600грн., №11-204 від 30.11.2010р. у сумі 1520грн., №12-100 від 02.12.2010р. у сумі 3040грн., №12-101 від 07.12.2010р. у сумі 7600грн., №12-206 від 13.12.2010р. у сумі 9120грн., №12-213 від 20.12.2010р. у сумі 9595грн., №12-222 від 28.12.2010р. у сумі 12825грн., №12-232 від 31.12.2010р. у сумі 4560грн., №1 від 11.01.2011р. у сумі 15200грн., №15 від 25.01.2011р. у сумі 17670грн., загальна кількість годин надання послуг склала 704 години, загальна вартість –133760грн.

З наведеного вбачається, що матеріалами справи доведено належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором в частині надання спецтехніки та прийняття відповідачем наданих послуги без заперечень щодо обсягу робіт спецтехніки та їх вартості.

Умовами договору встановлений обов’язок відповідача оплатити виконані спецтехнікою роботи протягом 1 банківського дня з моменту отримання замовником рахунку.

Як вбачається з платіжних доручень №476 від 27.10.2010р. у сумі 5130грн., №492 від 02.11.2010р. у сумі 4500грн., №493 від 02.11.2010р. у сумі 1770грн., №528 від 15.11.2010р. у сумі 7790грн., №555 від 19.11.2010р. у сумі 6000грн., №560 від 23.11.2010р. у сумі 4000грн., №562 від 24.11.2010р. у сумі 8000грн., №571 від 25.11.2010р. у сумі 2000грн., №3 від 26.11.2010р. у сумі 2610грн., №14 від 01.12.2010р. у сумі 3040грн., №46 від 13.12.2010р. у сумі 10000грн., №52 від 15.12.2010р. у сумі 5000грн., №61 від 16.12.2010р. у сумі 5000грн., №75 від 21.12.2010р. у сумі 5000грн., №106 від 23.12.2010р. у сумі 4200грн., позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №10-23 від 26.10.2010р. у сумі 5130грн., №10-208 від 30.10.2010р. у сумі 6270грн., №11-102 від 08.11.2010р. у сумі 13870грн., №11-105 від 17.11.2010р. у сумі 9120грн., №11-8 від 21.11.2010р. у сумі 3040грн., №11-9 від 23.11.2010р. у сумі 7600грн., №11-107 від 29.11.2010р. у сумі 7600грн., №11-204 від 30.11.2010р. у сумі 1520грн., №12-100 від 02.12.2010р. у сумі 3040грн., №12-101 від 07.12.2010р. у сумі 7600грн.

Доказів вручення відповідачу рахунків-фактури №12-206 від 13.12.2010р. у сумі 9120грн., №12-213 від 20.12.2010р. у сумі 9595грн., №12-222 від 28.12.2010р. у сумі 12825грн., №3 від 11.01.2011р. у сумі 15200грн., №21 від 25.02.2011грн. у сумі 17670грн. позивачем до матеріалів справи не надано.

Також позивачем не надано рахунку-фактури виставленого на сплату послуг навантажувача за актом №12-232 від 31.12.2010р. у сумі 4560грн.

Таким чином позивачем підтверджено виставлення відповідачу рахунків на суму 64790грн. та сплату відповідачем цих рахунків на суму 74040грн.

25 лютого 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01/1 щодо сплати суми основного боргу за договором надання послуг фронтального навантажувача №23/10/10 від 23.10.2010р., що підтверджується описом вкладення цінного листа та фіскальним чеком №0701 від 25.02.2011р.

Оскільки, позивачем не надано доказів вручення відповідачу рахунків на суму 68970грн., то за висновком судової колегії право вимагати виконання зобов’язання з оплати наданих послуг виникло у позивача в порядку ч.2 ст.530 ЦК України через сім днів з моменту виставлення відповідачу письмової вимоги –претензії №01/1 від 25.02.2011р.

Доказів оплати наданих послуг у повному обсязі відповідач не надав, у зв’язку з чим судова колегія вважає, що наразі грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 ЦК України та ст..193 ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, однією з яких є принцип справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належно. Під виконанням зобов’язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов’язків, що витікають із зобов’язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов’язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов’язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов’язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов’язання.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції не врахував положення ст.ст.3, 599 ЦК України та ст.202 ГК України та безпідставно відхилив виставлену позивачем претензію, посилаючись на обов’язковість виставлення лише рахунку-фактури, передбаченого пунктом 3.2. договору. Судом першої інстанції не враховано, що рахунок-фактури та претензія є по суті вимогами щодо оплати наданих за договором послуг.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 59720грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у сумі 225,79грн., де період нарахування з 25.02.2011р. по 11.04.2011р.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних, оскільки позивач не вірно визначив момент виникнення права вимоги.

Враховуючи положення п.п.4.1-4.2 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2007р. «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів», судова колегія вважає, що претензія №01/1 від 25.02.2011р. отримана відповідачем 02.03.2011р., а виходячи з положень ч.2 ст.530, ч.2 ст.625 ЦК України - право вимагати у відповідача сплатити заборгованість та нарахування на неї виникло у позивача 10.03.2011р.

За таких обставин розмір 3% річних за період з 10.03.2011р. по 11.04.2011р. складає 161,98грн., як сплата за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов’язання. Таким чином, 3% річних підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі №18/95 не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, тому рішенні господарського суду слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 59720грн., 3% річних у сумі 161,98грн., в цій частині позовні вимоги слід задовольнити, в решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін з підстав, наведених в постанові.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розмір задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі №18/95 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі №18/95 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 59720грн., 3% річних у сумі 161,98грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік",              м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон Рециклінг",                 м. Донецьк в частині стягнення заборгованості у сумі 59720грн., 3% річних у сумі 161,98грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон Рециклінг" (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 14; ідентифікаційний код 366156105631; п/р 26003003194000, кор. рахунок 32008171201 в ПАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" (83023, м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4; ідентифікаційний код 37133997; п/р 26005310042801 у філії АБ „Південний” м. Донецьк, МФО 377012) заборгованість у сумі 59720грн., 3% річних у сумі 161,98грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 598,82грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі №18/95 -  залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон Рециклінг" (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 14; ідентифікаційний код 366156105631; п/р 26003003194000, кор. рахунок 32008171201 в ПАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік" (83023, м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4; ідентифікаційний код 37133997; п/р 26005310042801 у філії АБ „Південний” м. Донецьк, МФО 377012) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 299,41грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                  І.В. Зубченко

Судді:                                                                                            Н.В. Акулова

                                                                                                             І.А. Бойко

Надруковано 6 примірників: 2 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС