донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.08.2011 справа №12/75пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:Малашкевича С. А.
Азарової З. П., Богатиря К. В.
при секретарі судового засіданняБліновій О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 –за довірен.
від відповідача:ОСОБА_2 –за довірен.
від третьої особи
від прокуратурине прибули
Смагіна Г.В.- за посвідченням
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-К», м. Горлівка
на рішення господарського суду Донецької області
від16.06.2011 р.
у справі№ 12/75пн (Головуючий суддя: Сковородіна О. М., судді: Татенко В. М., Демідова П. В.)
за позовомПрокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-К», м. Горлівка
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору
Горлівської об`єднаної державної податкової інспекції, м. Горлівка
прозобов`язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, знесення самовільно збудованої споруди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2011 р. задоволений позов Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-К», м. Горлівка (далі ТОВ «Ліді-К», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Горлівська об`єднана державна податкова інспекція, м. Горлівка про зобов`язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, знесення самовільно збудованої споруди, внаслідок чого:
зобов`язано ТОВ «Лідія-К»повернути територіальній громаді міста Горлівка самовільно зайняту під розміщення нежитлової споруди земельну ділянку площею 0,0050 га по вул.. Інтернаціональній в Центрально-Міському районі м. Горлівки;
зобов`язано ТОВ «Лідія-К»знести самовільно збудовану, що розташована на самовільно зайнятій території, відповідно до схеми згідно акту перевірки;
стягнуто з ТОВ «Лідія-К»на користь державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн., витрати на інформацінйо-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Рішення господарського суду першої інстанції обгрунтовано приписами ст. ст. 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, зазначено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, оскільки відповідач не оформив право власності або право користування на земельну ділянку загальною площею 0,0050 га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку; визначення відповідачем самостійно розміру орендної плати не є доказом досягнення домовленості між сторонами на укладення договору оренди, оскільки відсутня домовленість сторін з істотних умов договору.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийнято незаконно та просить припинити провадження у справі через відсутність предмету спору, оскільки вважає, що інтереси держави ніяким чином не порушуються. В обґрунтування підстав для скасування рішення суду, апелянт посилається на наступне: судом першої інстанції не надано оцінки факту відсутності кадастрового номеру та юридичної адреси спірної земельної ділянки та не визначено стосовно якої земельної ділянки мають вчинитися певні дії ТОВ «Лідія-К»; відповідачем виконується обов`язок перед державою щодо сплати грошових коштів до бюджету, які Горлівська міська рада визнала за орендну плату за землю; судом не надана оцінка легітимності проведеної прокуратурою із залученням фахівців сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему в м. Горлівка перевірки та зроблених за її наслідками висновкам.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, проти чого заперечував прокурор та представник позивача, які вважали рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.
Згідно довідки Комунального підприємства “Горлівського міського бюро технічної інвентаризації” будинок А-1 по вул. Інтенаціональна, зареєстровано за ТОВ “Лідія-К”на підставі свідоцтва про право власності від 20.10.1997 р., виданого Управлінням комунального господарства згідно з рішенням виконкому Ц-Міського райради № 186/13 від 08.10.1997 р.
Зазначена будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,0583 га, яка надана позивачу у постійне користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею ( І-ДН № 003569)
Прокуратурою м. Горлівка, із залученням фахівців сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему в м.Горлівка Донецькій області, проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства ТОВ “Лідія –К”.
Перевіркою встановлено, що ТОВ “Лідія–К” використовує земельну ділянку площею 0,0583 га під обслуговування будинку кафе та розширення території підприємства по вул. Інтернаціональна, 3-а у Центрально-міському районі м.Горлівка на підставі державного акту на право постійного користування землею від 10.06.1999 р. , що зареєстрований в реєстрі за № 00239 ( І-ДН № 003569). Разом з тим, ТОВ “Лідія –К” займає та використовує земельну ділянку загальною площею 0, 0050 га із земель житлової та громадської забудови по вул. Інтернаціональна під нежитловою спорудою.
22.02.2010 р. фахівцями сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему в м. Горлівка Донецької області відповідно до ст.ст.6, 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” встановлено факт самовільного зайняття та користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 0,0050 га із земель житлової та громадської забудови по вул. Інтернаціональна у Ц-Міському р-ні м. Горлівки під нежитловою спорудою, про що було складено відповідний акт та видано припис за № 000311 від 22.02.2010 р. з вимогою усунути зазначене порушення ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову прокурора м. Горлівки, з наступних мотивів.
Предметом спору в цій справі є самовільне зайняття та користування земельною ділянкою площею 0,0050 га без оформлення відповідних право установчих документів, на якій відповідачем без дозволу власника землі та без отримання погоджень і дозволів від відповідних державних органів, побудував об`єкт, а саме одноповерхову нежитлову будівлю, що примикає до будівлі кафе «Причал»(розташоване по вул. Інтернаціональна, 3а) з південного боку та використовує її без правовстановлюючих документів.
У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За вимогами ст. 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його держаної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлених її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” (зі змінами та доповненнями).
За визначенням ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель ” (зі змінами та доповненнями), самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, необхідними ознаками для визнання того, що земельна ділянка є самовільно зайнятою є: фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до п. 12 розділу Розділ X “Перехідні положення” Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. У даному випадку - це Горлівська міська рада.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано будь-яких правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, зокрема рішення Горлівської міської ради про надання у користування зазначеної земельної ділянки або договору оренди цієї земельної ділянки, укладеного з Горлівською міською радою та зареєстрованого у встановленому порядку. Отже, відповідачем не спростовано факту використання ним земельної ділянки, площею 0,0050 га в м. Горлівки по вул.. Інтернаціональна без правовстановлюючих документів на неї, матеріалами справи підтверджується відсутність у відповідача документів, які б свідчили про правомірність користування спірною земельною ділянкою.
Безпідставні твердження відповідача про те, що перерахування ним плати за самовільно зайняту земельну ділянку є свідченням укладення договору оренди цієї ділянки. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки, який відсутній у відповідача. Самостійне визначення розміру плати за землю та відображення її в розрахунку плати за землю, який надається до податкового органу, не може вважатися обставиною, яка встановлює право відповідача самовільно займати та користуватися земельною ділянкою без дозволу власника та наявності правовстановлюючих документів.
Суд першої інстанції вірно посилався на приписи ч. 1 ст. 638 ЦК України, згідно якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та, дійшов вірного висновку, що відсутність згоди сторін, в даному випадку згоди Горлівської міської ради, по істотних умовах договору оренди, які встановлені ст. 15 Закону України «Про оренду землі»є свідченням того, що між сторонами договір оренди на спірну земельну ділянку не укладався.
Не приймаються до уваги посилання апелянта на проект землеустрою, оскільки рішенням Горлівської міської ради від 26.09.2008 р. № V/36-38 «Про надання фізичним і юридичним особам згоди на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» відповідачу надано згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під обслуговування будівлі кафе, а не під будівництво. До того ж, листом Управління муніципального розвитку міської ради від 26.07.2010 р. б/н повідомлено директора ТОВ «Лідія-К», що скасовано висновок управління Держкомзему у м. Горлівка Донецької області № 39 від 14.07.2010 р. на проект, про що було повідомлено міську раду листом від 20.08.2010 р. № 1/5-1844, та зазначено, що непогоджений проект не може бути розглянуто та затверджено на сесії міської ради.
Згідно ст. 212 Земельного Кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач займає земельну ділянку площею 0,0050 га по вул. Інтернаціональна у м. Горлівка, на якій розмістив нежитлову будівлю (споруда зі шлакоблоку розміром 5м х 10м з дворівневою побудовою, ганкою та дахом, вкритим шифером, що примикає до будівлі кафе «Причал»), і фактично використовує її за відсутності відповідного рішення Горлівської міської ради про передачу йому у власність чи у користування (оренду) цієї земельної ділянки або вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, і такі дії відповідача не є правомірними.
При цьому не беруться апеляційним судом доводи апелянта щодо не визначеності та не встановлення судом першої інстанції кадастрового номеру та інших реквізитів самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки за матеріалами справи судом було встановлено і сторонами не оспорюється той факт, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка площею 0,0050 га по вул. Інтернаціональна у м. Горлівка, знаходиться під прибудовою (нежитловою будівлею) до кафе «Причал», що належить відповідачу. Такі відомості дозволяють ідентифікувати та встановити місцезнаходження вказаної земельної ділянки.
Таким чином, в силу ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 0,0050 га, яка на підставі ст. 212 Земельного кодексу України підлягає поверненню позивачу за рішенням суду.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Лідія-К»не спростовують рішення суду, яке відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і, з заявлених підстав не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідія-К», м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011 р. у справі № 12/75пн –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011 р. у справі № 12/75пн –залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя С.А. Малашкевич
Судді: З.П. Азарова
К.В. Богатир