Справа  №  2а-56/2007

           ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

17 серпня 2007 року Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої  - судді                                     Бунда А.О.

при секретарі                                                                         Музичка Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди позов ОСОБА_1 до військової частини А 3990 м.Полтава, військової частини А 2595 м.Броди Львівської області про стягнення витрат на службове відрядження в сумі 1564 грн. 08 коп.,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася в суд з позовом до військової частини А 3990 м.Полтава про відшкодування витрат на службове відрядження в сумі 1564 грн. 08 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби за контрактом у в/ч А 2595 на посаді старшого механіка радіорелейної станції (Р-419 А, Р-409 АВТО) польової групи зв'язку польового вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення. Відповідно до наказу командира в/ ч А 2595 від 05.01.2005 року № 2 була відряджена на навчання у в/ч А 3990 м.Полтава на спеціальні курси по підготовці військовослужбовців за контрактом-зв"язківців. З навчання повернулася 01.04.2005 р у в/ч А 2595. Відповідно до п.5.6 Інструкції про організацію виконання вимог Положення про проходження військової служби солдатами /матросами/, сержантами і старшинами Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 30.09.2002 р № 322 має право на забезпечення на період навчання коштами на проїзд до місця навчання і на зворотний шлях та добовими, виплата яких, згідно роз'ясненням директора Департаменту фінансів МОУ від 08.06.2005 року № 248/9/12, повинна здійснюватися за місцем навчання. Стверджує, що неодноразово зверталася до командування в/ч А 3990 з вимогою оплатити добові за час навчання та відшкодувати вартість проїзду в обидва кінці ,однак командування в/ч А 3990 проігнорувало її звернення та не провело їй належних виплат.

Відповідач - в/ч А 3990,в жодне судове засідання не з'явився, позову не визнав і надіслав письмову заяву про заміну в/ч А 3990 як неналежного відповідача-належним відповідачем, яким вважає в/ч А 2595. В заяві заперечує проти задоволення позову і мотивує заперечення тим, що діючими законодавчими та нормативно -правовими актами чітко встановлений порядок відшкодування витрат на відрядження, а саме військовою частиною в/ч А 2595, яка направляла військовослужбовця у відрядження без видачі авансу, не здійснила оплату по теперішній час, має документи, що підтверджують витрати на відрядження в оригіналі і зробила розрахунок коштів, які подав позивач.

За результатами розгляду заяви відповідача-в/ч А 3990, ухвалою суду від 12.04.2007року військову частину А 2595 залучено до участі в справі, як другого . відповідача.

Представник військової частини А 2595 позову не визнав.

Позивач в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.

Представник в/ч А 2595 позову не визнав та пояснив, що відповідно до розпорядження Головного фінансового управління Міністерства оборони України від 12.09.2000 р. №146/1/11/278 відшкодування витрат на відрядження військовослужбовцям, направленим на навчання або курси (у центри проходження зборів) здійснюється за місцем відрядження, тобто на курсах (у центрах проходження зборів). З огляду на це, відшкодування витрат на відрядження повинно здійснюватись в/ч А3990 м.Полтава.

Оцінивши пояснення представника в/ч А 2595 та інші докази по справі, суд дійшов висновку, що позов до в/ч А 3990 підлягає до задоволення, а в позові до в/ч А 2595 слід відмовити  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебувала у відрядженні з 09.01.2005 р по 01.04.2005 р /а.с. 14-15/ і на виконання вимог п.1.13 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 17.01. 2000р № 9 нею подано у військову частину А 2595 авансовий звіт № 5 від 20.04.2005р /а.с. 17/,до якого додано належно оформлене посвідчення про відрядження /в трьох примірниках/ та оригінали проїзних документів. В тому, що в/ч А 2595 не видала позивачу авансу на відрядження, а в/ч А 3990 не долучила другий примірник посвідчення про відрядження разом з іншими виправдними документами до роздавальної відомості і не здійснила у пункті відрядження грошової виплати ,немає вини позивача. Згідно довідки в/ч А 2595 від 06.06.2006 року /а.с. 21/ позивачу належать до виплати витрати за відрядження на навчання до в/ч А 3990 в сумі 1564 грн. 08 коп. Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1564 грн. 08 коп. Таким чином, позивач має право на отримання відшкодування витрат на відрядження в заявленій сумі.

У відповідності до ст.55 Конституції України права і свободи громадянина захищаються судом. За таких обставин, незважаючи на те, що позивач не подала суду доказів попереднього звернення з вимогами про виплату витрат на відрядження до в/ч А 3990, суд не вправі відмовити позивачу у розгляді цих вимог у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.6 Інструкції про організацію виконання вимог Положення про проходження військової служби солдатами /матросами/, сержантами і старшинами Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 30.09.2002 р № 322" Військовослужбовці контрактної служби, які направляються на навчання до навчальних частин для підготовки на спеціальних курсах, повинні бути забезпечені повсякденною та польовою формами одягу за сезоном, грошовим забезпеченням на період навчання, коштами на проїзд до місця навчання і на зворотний шлях та добовими в розмірах, визначених чинним законодавством України.

В Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України, затвердженій наказом Міністра оборони України від 17.01.2000 р № 9 не передбачено, яка саме в/ч /за місцем штатної служби/ чи в/ч у пункті відрядження повинна проводити виплату добових та відшкодування вартості проїзду в обидва кінці .

Це питання врегульовано розпорядженням директора Департаменту фінансів МОУ від 08.06. 2005 року № 248/9/12,яке було доведено до військових частин листом від 13.06.2005 р за № 29/1/1317/а.с.18-19/, згідно з яким виплата добових та відшкодування вартості проїзду в обидва кінці, військовослужбовцям контрактної служби, які направляються на навчання витрат, здійснюється за місцем навчання.

Як слідує з відповіді заступника директора Департаменту фінансів /а.с.28 / від 25.D6.07p № 248/3/Б/1366, відповідно до абзацу третього підпункту 8.2.2 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 28.10.2006 р № 625 військовослужбовцям, направленим на навчання на курси /у центри проходження зборів /системи перепідготовки, удосконалення та підвищення кваліфікації кадрів зі збереженням посад за місцем штатної служби, відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням, здійснюється за місцем відрядження,тобто на курсах/у центрах проходження зборів/. І такий самий порядок відшкодування витрат на відрядження військовослужбовцям, направленим на навчання або курси /у центри проходження зборів/, був передбачений і раніше до прийняття наказу Міністра оборони України від 28.10.2006 р № 625 і доводився до військ листом Головного фінансового управління Міністерства оборони України від 12.09.2000р № 146/1/11/278 та вищезгаданим листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 08.06.05 № 248/9/12.

Суд не приймає до уваги заперечення в/ч А 3990,яка мотивувала не визнання позову покликанням на те:

-що позивач не перебувала на грошовому забезпеченні у в/ч А 3990,

-що в/ч А 2595 не видала перед від'їздом у відрядження авансу,

-що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі,

-що  в  кошторисі  в/ч  А  3990  на  2005  рік  кошти  на  відшкодування військовослужбовцям , які проходять навчання, витрати на службові відрядження не передбачалися і не виділялися, оскільки:

-в позові не йдеться про виплату грошового забезпечення, а йдеться про виплату витрат на відрядження на навчання,

-те що в/ч А 2595 не видала позивачу перед від'їздом у відрядження авансу не

потягнуло для в/ч А 3990 права не проводити виплату витрат на відрядження, -у позивача були в наявності оригінали документів, підтверджуючі факт відрядження, його тривалість і витрати на проїзд, які вона, в зв'язку з недотриманням військовою частиьою А 3990,встановленого в Міністерстві оборони України ,порядку відшкодування витрат на відрядження військовослужбовцям направленим на навчання, подала в/ч А 2595/за місцем, штатної служби/,

-те, що в в кошторисі в/ч А 3990 на 2005 рік кошти на відшкодування військовослужбовцям,які проходять навчання, витрати на службові відрядження не передбачалися і не виділялися, не надало права в/ч А 3990 не здійснювати виплат на відрядженння, військовослужбовцям, які навчалися у цій в/ч та не породило для в/ч А 2595 обов'язку здійснити позивачу виплату витрат на відрядження, замість в/ч А 3990.

Отже, суд дійшов висновку , що виплату позивачу витрат на відрядження на навчання повинна була здійснювати військова частина за місцем відрядження, тобто в/ч А 3990.

На підставі підпункту 5.6.Інструкції про організацію виконання вимог Положення про проходження військової служби солдатами /матросами/, сержантами і старшинами Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 30.09.2002 р № 322; абзацу третього підпункту 8.2.2 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 28.10.2006 р № 625, керуючись ст.ст.11,160,161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов  задовольнити.

Стягнути з військової частини А 3990 м.Полтава вул.О.Вишні,15, в користь ОСОБА_1 витрати на службове відрядження в сумі 1564 грн. 08 коп і судовий збір в сумі 15 грн. 68 коп.

В задоволенні позову до військової частини А 2595 м.Броди Львівської області, відмовити..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.