донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.09.2011 р.           справа №7/195

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойко І.А.

Азарова З.П., Чернота Л.Ф.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача

(скаржника):

від відповідача:

від третьої особи:

розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.

не з’явився

ОСОБА_1 –юрисконсульт (довіреність № 58-11 «Д»від 26.04.2011р.)

не з’явився

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області  

на рішення

господарського суду Донецької області

від 03.08.2011р. (повний текст складено та підписано 08.08.2011р.)

у справі № 7/195 (суддя Н.В.Величко)

за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області  

до відповідача

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

м. Київ

про стягнення  62 545,28грн.

ВСТАНОВИВ:

        У вересні 2010 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області  звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка про стягнення 62 545,28грн., з яких: сума заборгованості (сума ПДВ) –35 714, 97 грн., індекс інфляції –22 107, 46 грн. та  3% річних –4 722, 85 грн.

        Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. (головуючий суддя Е.В.Сгара) у позовних вимогах відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області  до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка Донецької області про стягнення 62 545,28грн., з яких: сума заборгованості (сума ПДВ) –35 714, 97 грн., індекс інфляції –22 107, 46 грн. та  3% річних –4 722, 85 грн. було відмовлено.

        Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. вищенаведене рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі № 7/195 залишено без змін.

         Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2011р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. та рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі № 7/195 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

          Під час здійснення нового розгляду, господарський суд Донецької області (суддя Н.В. Величко) ухвалою від 29.06.2011р. залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»м. Київ.

         Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2011р. господарським судом змінено найменування позивача з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”.

         03.08.2011р., за результатами нового розгляду справи № 7/195, господарським судом Донецької області прийнято рішення згідно якого у позовних вимогах публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області  до публічного  акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про стягнення 62 545,28грн., з яких: сума заборгованості (сума ПДВ) –35 714, 97 грн., індекс інфляції –22 107, 46 грн. та  3% річних –4 722, 85 грн., було відмовлено та  змінено найменування відповідача з відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

        Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 03.08.2011р. у справі № 7/195 позивач - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 03.08.2011р. у справі № 7/195 скасувати, як таке що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права,  саме ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 527, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 36, 38, 41 та 65 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим судом  дана неправильна оцінка обставин справи щодо оплати ВАТ «Донецькобленерго»природного газу без урахування податку на додану вартість.

Ухвалою від 29.08.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Представники від позивача та третьої особи у судове засідання не з’явилися, причин неявки не повідомили. Явка сторін ухвалою від 29.08.2011р. не була визнана обов’язковою, неявка без поважних причини у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними  в ній матеріалами.   

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу (вих. № 51юр-40816/11 від 15.09.2011р.), у якому простить апеляційну скаргу залишити  без задоволення, а  рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2011р. у справі № 7/195 –без змін.

        Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

         Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню з огляду на наступне.  

        Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.12.2005р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (Постачальник) та ВАТ "Донецькобленерго" (Покупець) було укладено договір № 83/854-2006Пр на постачання природного газу, відповідно до умов якого, постачальник передає покупцеві природний газ, який останній зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору (п.1.1 договору).

       Пунктами 5.1-5.2 договору визначено порядок оплати за газ, що здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості обсягів газу, визначених заявкою покупця на відповідний місяць постачання. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. При цьому, у разі попередньої оплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни за рішенням компетентних органів України, нові ціни застосовуються з дати їх введення у дію на підставі письмового повідомлення без додаткового узгодження, та проводиться відповідне коригування.

       Згідно із п. 3.3 договору, акти прийому-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

        Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач поставив відповідачу у січні-квітні 2006 року 385, 80 тис. м3 газу.

        Відповідно до п 4.1. договору, ціна газу, що постачається, визначена сторонами, зокрема, для промислових споживачів та інших суб’єктів господарської діяльності, які є платниками податку на додану вартість, в розмірі 405,88 грн., де: ціна на природний газ –379, 20 грн., ПДВ –0 грн.; цільова надбавка (у розмірі 2% до ціни на природний газ) –7, 58 грн., ПДВ –1,52 грн.; тариф на постачання газу –14,65 грн., ПДВ –2, 93 грн.

         08.10.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №2831/03 від 08.10.2010 року про сплату суми заборгованості за спірний період: січень –квітень 2010 року в розмірі 35714,97 грн., яка становить суму податку на додану вартість за ставкою 20%, яка відповідачем залишена без задоволення, та є предметом позовних вимог.

          Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, що природний газ, поставлений відповідачу в спірних місяцях 2006р., був отриманий від ДК «Газ України»і придбавався останнім у НАК "Нафтогаз України" саме з ресурсів газу, отриманих за зовнішньоекономічними контрактами не на виконання міжнародних договорів України; матеріали справи не містять доказів внесення змін до спірного договору в частині ціни за природний газ з урахуванням  ПДВ за ставкою 20% , який постачався у січні –квітні 2006 року, а отже донарахування позивачем у спірному періоді ПДВ за ставкою 20% на вартість поставленого газу, суперечить умовам договору, укладеному з відповідачем, та не підтверджується відповідними правовими нормами.

           При цьому посилання позивача на прийняте господарським судом Донецької області рішення від 21.07.2010р. № 20/301 місцевий суд визнав безпідставним, з огляду на те, що у справі №20/301 брали участь інші сторони, був інший предмет спору та інші документи, якими сторони обґрунтовували свої доводи у суді (у тому числі зовсім інші умови договору про постачання природного газу, які істотно відрізняються від умов спірного Договору), тому таке рішення (№20/301) господарського суду не має преюдиціального значення при вирішенні спору по справі №7/195 з огляду на норми статті 35 ГПК України.

         Проте, колегія суддів вважає такий висновок передчасним, зробленим з не повним та не всебічним з'ясуванням дійсних обставин справи та без врахування вказівок Вищого господарського суду України, зазначених в постанові від 04.05.2011р.  

        Згідно п.4 ст.17 Господарського кодексу України, система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому, податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

        Абзацом 3 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

        В той час, як відповідно до ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо місцем надання операцій платників податку з поставки товарів та послуг знаходиться на митній території України, то такі операції підпадають під об'єкт оподаткування, визначений цим законом.

        Згідно ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеною статтею 4 цього закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

         Операції щодо поставки газу за договором між сторонами не звільнені від оподаткування ПДВ та до них не застосовується нульова ставка згідно Закону України "Про податок на додану вартість".

        Відповідно до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

       Згідно п.5.2 договору, у разі зміни ціни за рішенням компетентних органів України, нові ціни застосовуються з дати їх введення у дію на підставі письмового повідомлення без додаткового узгодження, та проводиться відповідне коригування.

        Згідно п.13 Положення "Про Національну комісію регулювання електроенергетики України", комісія в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

       Постановою НКРЕ України від 21.12.2005 року №1151, яка набрала чинності з 01.01.2006 року, було затверджено граничний рівень ціни на природний газ, у розмірі 422,10 грн. за 1000 м3 без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість.

       Постановою НКРЕ України від 16.02.2006 року №176, яка набрала чинності з 20.02.2006 року, було затверджено граничний рівень ціни на природний газ, у розмірі 548,00 грн. за 1000 м3 без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість.

          Згідно ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

        Так, в постанові Вищого господарського суду України від 04.05.2011р.   зазначено, що  відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди не врахували, що позивачем заявлено до стягнення вартість поставленого у січні-квітні 2006р. природного газу, до складової частини якого входить ПДВ. При цьому, судам слід було з'ясувати та перевірити чи здійснювалось постачання газу у спірний період по зовнішньоекономічних контрактах, укладених на виконання міжнародних договорів та чи прийняв позивач цей газ із застосуванням ставки ПДВ 0%. Витребувати докази у відповідності з вимогами статті  36 та статті 38 ГПК України, повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку, з'ясувати дійсні обставини справи, у разі необхідності призначити відповідну експертизу та постановити законне і обґрунтоване рішення.

        Місцевий суд під час нового розгляду справи дослідив той факт, що між дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Постачальник) та ВАТ «Донецькоблгаз»(Покупець) було укладено договір  № 06/05-2034 на постачання природного газу від 30.12.2005р. (т.2 а.с.8), за умовами якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю у 2006році природний газ для потреб промислових споживачів, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.  Газ, що постачається за даним договором, отриманий НАК «Нафтогаз України»за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України та переданий Постачальнику за договором купівлі-продажу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником (п.1.1, п.1.2 договору).

         Однак, досліджуючи вищенаведений договір № 06/05-2034 на постачання природного газу від 30.12.2005р. місцевий суд помилково не прийняв до уваги посилання позивача на прийняте господарським судом Донецької області рішення від 21.07.2010р. № 20/301, що набрало законної  сили,  в той час як в ході перегляду справи №  20/301 Донецьким апеляційним господарським судом ухвалою від 02.06.2008р. призначалася економічна експертиза та з аналізу умов даного договору, висновку судово-економічної експертизи №2986/24 від 03.04.2009р. і представлених у справі № 20/301 доказів, судом встановлено, що протягом січня –квітня 2006 року відповідач (ВАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, позивач у даній справі) прийняв від позивача (ДК„Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ) природний газ (за актами прийому-передачі від 31.01.2006р., від 28.02.2006р., 31.03.2006р. та від 30.04.2006р.), отриманий на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених не на виконання міжнародних договорів (угод) України, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування до цього газу ПДВ зі ставкою 0%. Отже, природний газ, отриманий відповідачем протягом січня –квітня 2006р., повинен бути сплачений останнім  з урахуванням 20% ПДВ.     

         Крім того, при розгляді господарським судом Донецької області справи № 20/301 НАК «Нафтогаз України»були надані письмові пояснення, якими повідомив, що імпортований природний газ, який передавався позивачу по справі - ДК„Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ у 2006 році, був отриманий НАК „Нафтогаз України” не на виконання міжнародних договорів, та позивач прийняв цей газ із застосуванням ставки ПДВ 20%. Також представник третьої особи у справі № 20/201 повідомив про відсутність у Національній акціонерній компанії „Нафтогаз України” зовнішньоекономічних контрактів на постачання природного газу, укладених на виконання міжнародних договорів (угод) України, який ввозився на  територію України у 2006 році.

        Окрім того, в матеріалах справи № 7/195 (т.2 а.с.50) міститься  лист № 31/17-3337 від 15.03.2006р.  ДК «Газ України»у якому останній повідомив, що  ВАТ «Донецькоблгаз»отримав з 01.01.2006 р. імпортований природний газ НАК «Нафтогаз України»на підставі зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання міжнародних договорів.

         Водночас, з матеріалів справи вбачається, але не надано належної оцінки місцевим судом, що розрахунки між сторонами у спірний період здійснювались виходячи з тарифу, затвердженого Постановою НКРЕ №977 від 27.10.2005 року згідно з якою затверджено граничний рівень ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її Дочірньою компанією "Газ України", підприємствами з газопостачання та газифікації і закритим акціонерним товариством "Київгазпостач" у розмірі 379,20 грн. за 1000 м3  без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість.

        За таких підстав, враховуючи той факт, що протягом січня –квітня 2006 року  позивач отримав природний газ на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених не на виконання міжнародних договорів (угод) України, та сплатив ціну цього газу  не з застосуванням 0% ставки ПДВ природний газ, а з урахуванням 20% ПДВ, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості (суми ПДВ) за поставлений у січні –квітні 2006р. природний газ за договором на постачання природного газу № 83/854-2006Пр від 20.12.2005р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

       Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати заборгованості у вигляді ПДВ в ціні газу в сумі 35 714, 97грн., просить також стягнути з ВАТ „Донецькобленерго” індекс інфляції –22 107,46грн.  за період  травень 2006р. по липень 2010р.  (4 роки 3 місяці)  та 3% річних –4 722, 85грн. за період з 06.04.2006р. по 05.06.2006р., з 06.05.2006р. по 05.06.2006р. та з 06.06.2006р. по 05.09.2010р. (за 4 роки  117 днів).

         Частина перша статті 259 ЦК України встановлює, що позовна давність, встановлена законом,  може бути збільшена за домовленістю сторін.   

         У п. 9.5. договору № 04-83/854-2006Пр на постачання природного газу від 20.12.2005р. сторони дійшли згоди  про застосування до даного договору строку позовної давності у 5 років.

         З огляду на вищенаведену норму закону та домовленість сторін, перевіривши правильність розрахунку позивача та відповідність нарахованої суми індексу інфляції та 3 %  річних, апеляційний суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення індексу інфляції на суму 22 107,46грн. та 3% – 4 722, 85грн.  є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявлених до стягнення сум, оскільки за здійсненим при  перевірці розрахунком суду 3% річних за заявлений позивачем період становить суму 4 733,90грн., що є більшою за заявленою до стягнення.

         Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у рішенні господарського суду Донецької області від 03.08.2011р. у справі № 7/195  не надано належної оцінки всім вищенаведеним обставинам, не у повному обсязі виконанні вказівки Вищого господарського суду України, зазначені у постанові від 04.05.2011р. у справі № 7/195, а тому дане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по справі № 7/195 про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

         Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  покладаються на відповідача.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2011р. у справі № 7/195 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2011р. у справі № 7/195   – скасувати.

         Позовні вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області  до публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області про стягнення 62 545,28грн., з яких: сума заборгованості (сума ПДВ) –35 714, 97 грн., індекс інфляції –22 107, 46 грн. та  3% річних –4 722, 85 грн. –задовольнити.

         Стягнути з публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області  на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації м. Горлівка Донецької області заборгованості (сума ПДВ) –35 714, 97 грн., індекс інфляції –22 107, 46 грн. та  3% річних –4 722, 85 грн.,  витрати  зі сплати державного мита за подання позову до суду - 625,45грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 312,73грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької  області видати наказ відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий          І.А.Бойко

Судді:          Азарова З.П.

                                                                                                                 Чернота Л.Ф.

          Надруковано: 5 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

                                                                                                                                                                   1 –третій особі;

          1- у справу

          1 -ДАГС