Справа №22-а-15212/11Головуючий у І інстанціїВолчко А.Я.
Категорія99Доповідач у 2 інстанції Савченко
14.11.2011
УХВАЛА
Іменем України
18 липня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Сержанюка А.С.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказував, що відповідач виплачує йому підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просив визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити підвищення згідно вимог закону з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. у сумі 3891,9 грн.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2009 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку підвищення і зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». В решті позову відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.1.ч.1 ст.197 КАС України, у зв’язку із відсутністю клопотань від учасників про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, який набув статусу дитини війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Києво-Святошинському районі, отримує пенсію за віком, має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте позивачу таке підвищення виплачувалася відповідачем у 2008 р. на підставі постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. в значно меншому розмірі в твердій грошовій сумі, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задовольнив позов частково в межах строку звернення до адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що ним не пропущено строк звернення до суду, в зв’язку з тим, що він дізнався про порушення своїх прав із засобів масової інформації вже після прийняття КСУ рішень від 09 липня 2007 р. та від 22 травня 2008 р. не приймаються судом до уваги, оскільки підвищення до пенсії дітям війни є щомісячною виплатою і позивач мав всі підстави дізнатись про порушення своїх прав з моменту отримання допомоги в меншому розмірі.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. необґрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Решта доводів апеляційних скарг не спростовують висновків суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2009 р. залишити без змін.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий _________________
Судді : _________________ ________________