донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.11.2011 р.           справа №14/134

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойко І.А.

Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача

(скаржника):

розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.

ОСОБА_1 –начальник юридичної служби (довіреність № 06/11224 від 05.10.2011р.)

не з’явився

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний” м. Горлівка Донецької області

на рішення

господарського суду Донецької області

від 14.09.2011р. (повний текст складено та підписано  19.09.2011р.)

у справі № 14/134 (суддя М.Ю.Мальцев)

за позовом Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа”, м. Горлівка Донецької області

до відповідача Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний” м. Горлівка Донецької області

простягнення 64257грн. 12коп.

ВСТАНОВИВ:

          У травні 2010р. закрите акціонерне товариство “Горлівськтепломережа" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до  об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний" про стягнення боргу у сумі 64137грн.60коп. за поставлену на підставі укладеного між сторонами договору теплову енергію та 3% річних у сумі 119грн.52коп.

          Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.11.2010р. (судді: Підченко Ю.О., Курило Г.Є., Подколзіна Л.Д.) провадження у даній справі 14/134 щодо стягнення основного боргу за теплову енергію в сумі 56 388грн.39коп. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору; в частині стягнення боргу за теплову енергію в сумі 7 749грн.21 коп. в позові відмовлено;  в частині стягнення річних в сумі 119грн.52 коп. за період з 21.03.2010р. по 17.05.2010р. позов задоволений.

         Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. (судді: Шевкова Т.А., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) зазначене судове рішення скасоване в частині відмови у позові щодо стягнення 7 749грн. 21коп., в цій частині прийнято нове рішення, яким з відповідача на користь позивача стягнуто названу суму коштів та відповідні судові витрати. В решті судове рішення залишене без змін.

         Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2011р. (судді: Карабань В.Я., Жаботина Г.В., Ковтонюк Л.В.) касаційну скарга об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний"  задоволена  частково, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2010р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. у справі № 14/134  скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

       14.09.2011р., за результатами нового розгляду справи № 14/134, господарським судом Донецької області (суддя М.Ю.Мальцев) прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги задоволені частково в сумі 1937,78грн., з яких сума боргу за теплову енергію у розмірі 1831,69грн. та сума 3% річних –106,09грн., в частині стягнення суми основного боргу у розмірі  56 388,39грн. провадження по справі припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

        Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 14/134 відповідач  - об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний”,  подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 14.09.2011р. у справі № 14/134 скасувати, як таке що прийняте з порушенням матеріального права та  прийняти нове рішення з урахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 06.06.2011р.

Ухвалою від 11.10.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Позивач 31.10.2010р. надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вих. № 06/12530 від 28.10.2011р.) у якому апеляційну скаргу відповідача просить залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 14/134  

Також у відзиві на позовну заяву (вих. № 06/12530 від 28.10.2011р.) позивач  повідомив про перейменування закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа"  у публічне акціонерне товариство “Горлівськтепломережа".

Як вбачається із довідки серії № 215905 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 28.09.2011р. вказані зміни у назві товариства 28.09.2011р. були зареєстровані державним реєстратором, про що здійснено відповідний запис за номером 1 256 105 0018 000672.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про акціонерні  товариства»зміна типу товариства не є його реорганізацією (перетворенням).

З огляду на наведене,  апеляційний суд вважає за доцільне змінити найменування позивача, у зв’язку з чим позивачем по справі слід вважати публічне акціонерне товариство “Горлівськтепломережа"  (код ЄДРПОУ 03337007).

Відповідач (апелянт) у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення –ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 11.10.2011р.    

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, неявка без поважних причини у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

         Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

        Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга   підлягає  частковому задоволенню з огляду на наступне.

10.09.2008р. між ЗАТ “Горлівськтепломережа” (нині ПАТ “Горлівськтепломережа”) а Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний”укладено договір на поставку теплової енергії № 8.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник взяв на себе зобов’язання поставити споживачу теплову енергію, згідно додатку №1, за адресою: вул. Бессонова, 42 площею 11439,70 м2 з тепловими навантаженнями на опалення та гаряче водопостачання, а споживач зобов’язався сплатити отриману теплову енергію за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами (цінами) у строки, передбачені даним договором.

В п. 1.4 договору сторонами узгоджено те, що  відповідальність між постачальником та споживачем за технічний стан теплових мереж та теплових установок визначається межею розподілу згідно акту розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж і теплових установок (додаток №3 до договору).

Додатком №3 до договору є акт від 28.07.08р. розмежування балансової приналежності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін між ЗАТ “Горлівськтепломережа”та ОВББ “Молодіжний”, в якому зазначено, що прилади обліку теплової енергії СВТУ-10М з.номер 12888, СВТУ-10М з.номер 12839 встановлені у відповідності з проектом споживача не на межі розподілу теплових мереж. У зв’язку із встановленням лічильників не на межі балансової приналежності теплових мереж, розрахунок за теплову енергію буде виконуватись  з урахуванням фактичних втрат тепла на участку теплових мереж за розрахунком постачальника, пред’являємого споживачу, згідно Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж, Правилам технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України.

Як правильно встановлено господарським судом, факт надання послуг по подачі теплової енергії відповідачу підтверджено актом про включення опалення від 02.11.2009р.

Оскільки відповідач після звернення позивача в господарський суд сплатив суму 58388грн.39коп., господарський суд дійшов до правильного висновку про припиненню провадження у справі по п.1-1 ст. 80 ГПК України стосовно позовних вимог в цій сумі.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення про стягнення боргу у сумі 64137грн.60коп. за поставлену на підставі укладеного між сторонами договору теплову енергію № 8 від 10.09.2008р., сплачено відповідачем 58388грн.39коп., таким чином залишок суми заборгованості становить 7 749,21грн.

 Заявою № 06/12489 від 28.10.2010р., поданою в порядку ст. 22 ГПК України, позивач уточнив належну до стягнення суму боргу та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 7 749,21грн., суму 3% річних  у розмірі 119,52грн. та покласти на відповідача судові витрати.

У вищенаведеній заяві позивач зазначив, що станом на 28.10.2010р. втрати за теплову енергію у загальній сумі 6318,90грн. відповідачем сплачені у повному обсязі.

Однак, як вбачається з останнього наданого  позивачем  під час нового розгляду справи розрахунку суму позовних вимог,  позивач до суми 7 749,21грн. включає вартість теплових втрат у розмірі 5767,96грн., при цьому жодних уточнень спрямованих на коригування позивачем позовних  вимог позивач після заяви  № 06/12489 від 28.10.2010р. не подавав.

Отже, сума заборгованості за спожиту електричну енергію становить: 7 749,21грн. - 5767,96грн.  = 1 981,25грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних повідомлень (т. 3 а.с.48-49) вбачається, що відповідач до подання позову здійснив часткову  оплату за опалення  перерахувавши позивачу 17.01.2010р. суму за опалення у розмірі 401,38грн. та 14.05.2010р. суму за опалення у розмірі 149,56грн.

Однак, з останнього розрахунку позовних вимог (т. 3 а.с. 46-47)  вбачається, що вищенаведені оплати позивачем помилково  віднесені до втрат теплової енергії, а не до сплати вартості теплової енергії.

 Таким чином, сума заборгованості з теплової енергії становить: 1 981,25грн. - 401,38грн. - 149,56грн. = 1 430,31грн.

  Втім, різниця між сумою 7 749,21грн. та сумою 6318,90грн. також становить суму 1 430,31грн., яка є вартістю теплової енергії, оскільки сума втрат за теплову енергію у розмірі  6318,90грн. відповідачем сплачена у повному обсязі.

  З наведеного апеляційний суд робить висновок, що втрати за теплову енергію, з урахуванням  заяви позивача  № 06/12489 від 28.10.2010р., позивачем не заявлялися, однак помилково були включені до суми 7 749,21грн.

  Місцевий суд не врахував здійснену оплату позивачем 17.01.2010р. за опалення у розмірі 401,38грн. при здійснені розрахунку належної до стягнення вартості теплової енергії, у зв’язку з чим дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 1831,69грн., оскільки з врахуванням здійснених позивачем 17.01.2010р.  та 14.05.2010р. оплат на суму 401,38грн. та на суму 149,56грн. за опалення належною до стягнення  є сума вартості теплової енергії у розмірі 1 430,31грн.

Яке зазначено позивачем у заяві № 06/12489 від 28.10.2010р. (т. 2 а.с. 7-8) станом на 28.10.2010р. втрати за теплову енергію у загальній сумі 6318,90грн. відповідачем сплачені у повному обсязі.

Жодних заяв про подальше коригування позовних вимог позивач не надав, а тому  місцевий суд дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні суми втрат теплової енергії у розмірі 5767,96грн., оскільки вказана сума помилково включена до розрахунку позовних вимог і ніяким чином після подання позивачем заяви № 06/12489 від 28.10.2010р. не обґрунтована.

       Відповідно до п. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі  -  енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію  та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

       За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.    

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання по оплаті вартості теплової енергії  здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим  виникла заборгованість в усмі 1 430,31грн.

Відтак, наявність за відповідачем суми  боргу у розмірі  1 430,31грн. кваліфікується апеляційним судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.         

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 119,52грн. (розрахунок –т. 1 а.с. 25).

Однак, як вбачається з розрахунку 3% річних позивач при його здійснені не врахував оплати позивача, а тому вимоги  в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 117,55грн.

        Вимоги позивача стосовно визнання договору на постачання теплової енергії № 8 від 10.09.2008р. з додатками до нього колегія суддів відхиляє, оскільки згідно ст. 83 ГПК України вихід за межі позовних вимог є правом, а не обов’язок суду.

        Щодо вказівок  ВГСУ, зазначених у постанові від 06.06.2011р., колегія суддів зазначає наступне.

         Апеляційним  судом досліджено та матеріалами справи підтверджено, що теплові мережі, що зазначені в п. 1.4 договору  на балансі у позивача не знаходься, з пояснень відповідача вбачається, що вказані мережі об’єднанню власників багатоквартирного будинку “Молодіжний”  не передавалися, а отже на балансні не знаходяться.

Оскільки, заявою № 06/12489 від 28.10.2010р. позивач повідомив, що  станом на 28.10.2010р. втрати за теплову енергію у загальній сумі 6318,90грн. відповідачем сплачені у повному обсязі, а отже згідно вказаної заяви позивача тепло втрати не є предметом розгляду у даній справи, колегія суддів не вбачає підстав для  визнання відповідних пунктів договору недійсними.

       Колегія суддів також зазначає, що статтею 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Такі ж положення щодо свободи договорів закріплені і в статті 67 Господарського кодексу України (далі ГК України).

          Порядок внесення  змін у договір передбачений ст. 188 ГК України.

         Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької  області від 14.09.2011р. у справі № 14/134 є таким, що підлягає зміні.

         Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу  об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний” м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 14/134 –задовольнити частково.  

Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 14/134   змінити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 14/134    в наступній редакції:

«Позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Горлівськтепломережа" до  об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний" про стягнення боргу у сумі 64137грн.60коп. за поставлену на підставі укладеного між сторонами договору теплову енергію та 3% річних у сумі 119грн.52коп., задовольнити частково в сумі боргу за поставлену теплову енергію  у розмірі 1 430,31грн. та сумі 117,55грн. –3 % річних.

           В частині стягнення суми основного боргу за теплову енергію у розмірі 56 388,39грн. –провадження по справі припинити.

           В решті позовних вимог відмовити.

  Стягнути з об’єднання власників багатоквартирного будинку “Молодіжний" на користь публічного акціонерного товариства “Горлівськтепломережа" суму боргу за поставлену теплову енергію  у розмірі 1 430,31грн. та 3 % річних в сумі 117,55грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 579,36грн. та витрати по сплаті інформаціно –технічного забезпечення судового процесу в сумі 212,78грн.»

           Стягнути  з публічного акціонерного товариства “Горлівськтепломережа" на користь об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжний" витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 10,27грн.

         Зобов’язати господарський суд Донецької області видати відповідні накази згідно з вимогами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий          І.А.Бойко

Судді:          І.В.Зубченко

                                                                                                                 Н.О.Мартюхіна

          Надруковано: 4 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1- у справу

          1 -ДАГС