ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2011 р. Справа № 18/2101/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. (дов. б/н від 12.09.11р.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 695 від 11.06.2011 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Куйбишево", с. Куйбишево, Оржицький район, Полтавська область (вх. № 4864 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 18.10.11 р. у справі № 18/2101/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони", м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Куйбишево", с. Куйбишево, Оржицький район, Полтавська область
про стягнення 17 050,20 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Куйбишево" , в якому просило суд стягнути з відповідача 17 050,20 грн., в тому числі 16502,40 грн. заборгованості по договору № 02/03-1 від 01 березня 2011 року за травень 2011 р., нараховані на цю заборгованість 364,41 грн. пені, 112,86 грн. інфляційних, 70,53 грн. -3% річних.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.10.2011р. по справі № 18/2101/11 (суддя Бунякіна Г.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16611,13 грн. заборгованості, в т.ч. 16 502,40 грн. –заборгованість відповідача за послуги охорони у період з 01 по 15 травня 2011р. за умовами договору №02/03-11 від 01.03.2011р. з врахуванням індексу інфляції, 17,63 грн. –3% річних, 91,10 грн. пені, державного мита в розмірі 166,12 грн. та 229,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 18.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог посилається на те, що позивачем неналежним чином виконані зобов’язання за договором по збереженню майна та надані неякісні послуги, в зв’язку з чим СТОВ «Агрофірма Куйбишево»було нанесено матеріальну шкоду на загальну суму 86102,32 грн.; вважає, що судом не прийнято до уваги, що обов’язок відповідача з оплати коштів відповідно до п. 3.4 договору пов'язаний з моментом підписання актів приймання виконаних робіт.
Позивач відзиві на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.
29.11.2011 р. відповідач надав до Харківського апеляційного господарського суду клопотанням про зупинення провадження у справі № 18/2101/11 до вирішення господарським судом м. Києва справи № 13/336 за позовом СТОВ «Агрофірма Куйбишево»до ТОВ «Українська служба охорони»про стягнення збитків та кримінальної справи № 113180068, яка знаходиться в Оржицькому районному суді Полтавської області.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом Полтавської області, 01 березня 2011 року між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська служба охорони” та відповідачем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Куйбишево” укладено договір № 02/03-11, згідно з предметом якого позивач, виконавець зобов'язується здійснювати охорону об'єктів власності позивача, замовника власними силами та засобами, а замовник зобов'язується приймати надані виконавцем послуги та оплачувати їх на умовах та у порядку, визначених договором.
16 травня 2011 року у відповідності з пунктом 6.1. договору його було припинено за вимогою відповідача, що підтверджується актом зняття з під охорони об'єктів права власності відповідача від 16 травня 2011 р.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 3.1. договору вартість послуг виконавця за договором визначається сторонами на підставі наданого виконавцем розрахунку вартості об'єктів, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 2).
Згідно з пунктом 3.4. договору оплата наданих послуг за договором здійснюється замовником щомісяця за час, фактично витрачений на охорону об'єктів у поточному місяці шляхом перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок виконавця протягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами актів приймання наданих послуг.
Пунктом 3.5. договору обумовлено, що акт наданих послуг складається сторонами щомісяця, але не пізніше п'ятого числа наступного місяця, акт приймання наданих послуг надається виконавцем замовникові для підписання.
Матеріалами справи підтверджено, що 16 травня 2011 р. позивач у відповідності з умовами договору надіслав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000061 від 15.05.2011 р. та акт № ОУ-0000057 здачі-приймання наданих послуг за травень 2011 року для підписання та оплати вартості послуг, що підтверджується поштовим описом вкладення від 02.06.2011 року та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99-103).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства надісланий позивачем акт наданих послуг за травень 2011 року не підписав та не сплатив на поточний рахунок позивача кошти, у зв'язку з чим колегія суддів повністю погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 16502,40 грн. заборгованості.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 3% річних.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2.2. договору передбачено відповідальність за несвоєчасну оплату наданих охоронних послуг.
У зв'язку з доведеністю факту прострочення виконання грошового зобов'язання колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 364,41 грн. пені, 112,86 грн. інфляційних, 70,53 грн. - 3% річних.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідач в апеляційній скарзі заборгованість за договором не визнає, посилаючись на те, що працівником позивача в результаті вчинення крадіжки майна відповідача в період з 24 квітня по 14 травня 2011 р. було завдано значних збитків, що на його думку свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору та є підставою для звільнення від сплати вартості послуг по договору. В обґрунтування цих тверджень відповідач посилається на те, що факт крадіжки його майна працівником позивача підтверджується постановою слідчого про порушення кримінальної справи.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені обов'язковим для господарського суду є вирок з кримінальної справи.
Зважаючи на це, постанова про порушення кримінальної справи стосовно працівника позивача не є доказом на підтвердження неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань саме за договором № 02/03-11 від 01.03.2011 р., що є предметом позовних вимог.
Колегія суддів також звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що відповідно до п. 5.1.1 договору виконавець здійснює охорону об’єкту за адресою: Полтавська обл., Оржицький район, с. Куйбишеве, згідно з Дислокацією, та несе матеріальну шкоду, заподіяну замовникові з вини виконавця (нарядів охорони) через невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків за договором.
Однак, згідно дислокації об’єктів філії «Удай»СТОВ «Агрофірма Куйбишево», що є додатком до договору, під охороною ТОВ «Українська служба охорони»були об’єкти права власності відповідача розташовані в с. Пишне, с. Єнаківці, с. Бієвці. В той час, як відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 27.06.2011 р. крадіжка майна, що належить СТОВ «Агрофірма Куйбишево», відбулася в с. Куйбишево, що не є об’єктом дислокації договору № 02/03-11 від 01.03.11р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції вказані обставини представником відповідача не спростовані.
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 18/2101/11 до вирішення господарським судом м. Києва справи № 13/336 за позовом СТОВ «Агрофірма Куйбишево»до ТОВ «Українська служба охорони»про стягнення збитків та кримінальної справи № 113180068, яка знаходиться в Оржицькому районному суді Полтавської області. Клопотання мотивоване тим, що справи № 18/2101/11 та № 13/336 нерозривно пов’язані між собою, оскільки ТОВ «Українська служба охорони»надала послуги неякісно, що призвело до ряду крадіжок, і таким чином виконавець не забезпечив охорону об’єктів та збереження майна. Також звертає увагу на той факт, що на сьогоднішній день порушено кримінальну справу проти працівника позивача та ряду осіб, які вчинили ряд зухвалих крадіжок під час виконання своїх службових обов’язків та під час охорони об’єктів та майна відповідача, яка здійснювалась позивачем. Як стверджує заявник, матеріали даної справи направлені 28.09.2011 р. до Оржицького суду Полтавської області для подальшого розгляду та винесення рішення. В обґрунтування клопотання відповідачем надано копію ухвали про порушення провадження у справі № 13/336 Господарським судом м. Києва від 01.09.2011 р.
Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки заявником не доведено, в чому саме полягає встановлений ст. 79 ГПК України імперативний критерій неможливості розгляду даної справи до розгляду іншої справи, і в чому полягає пов’язаність цих справ.
Так, предметом судового розгляду справи № 18/2101/11 є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги за травень 2011 року відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору № 02/03-1 від 01 березня 2011 року, а предметом розгляду справи № 13/336 є стягнення збитків.
Отже, предмети вищезазначених справ взагалі не пов’язані між собою і результати розгляду однієї справи не можуть вплинути на результати розгляду іншої справи. До того ж, відповідачем не доведено, що обставини кримінальної справи по факту крадіжки майна відповідача безпосередньо пов’язані з виконанням позивачем своїх обов’язків за договором № 02/03-11 від 01.03.2011 р. та під час охорони об’єктів, що перелічені у дислокації охоронюваних об’єктів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, в зв’язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовляє за безпідставністю.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2011 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми "Куйбишево", с. Куйбишево, Оржицький район, Полтавська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2011 року у справі № 18/2101/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 05 грудня 2011 року