ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2011 року Справа № 5013/1323/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
позивача – Квашук Л.Д.
відповідача-1,2 – ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Союз” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 4.10.2011р. у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Союз”
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоград-Союз”
відповідача-2 Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
про визнання права власності та витребування майна
В С Т А Н О В И В :
22.07.2011р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства “Союз” (далі ВАТ “Союз”) про визнання права власності на майно, витребування вказаного майна у товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоград-Союз” (далі ТОВ “Кіровоград-Союз”) та про визнання відсутності права власності на спірне майно у фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 Свої вимоги позивач мотивував тим, що у 1994р. між ВАТ “Союз” та правопопередником ТОВ “Кіровоград-Союз” було укладено договір про сумісну діяльність, на підставі якого ВАТ “Союз” передало відповідачу-1 автомобіль, іншу техніку та обладнання (всього 38 найменувань). Після припинення дії договору спірне майно залишилось на зберіганні у ТОВ “Кіровоград-Союз”. Після звернення позивача до відповідача-1 з вимогою про повернення майна, останній відмовився виконати вимогу, пославшись на те, що майно було продано фізичній особі –підприємцю ОСОБА_3
Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги (т3 а.с.52-53)
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 4.10.2011р. (суддя Кабакова В.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, ВАТ “Союз” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що висновки суду про недоведеність та безпідставність позовних вимог не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_3 у своєму відзиві зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 30.05.1994р. між ВАТ “Союз” та акціонерним товариством “Кіровоград-Союз” укладено договір про сумісну діяльність (т1 а.с.25-33). На виконання своїх зобов’язань позивач придбав, доставив на територію України та змонтував спірне майно, перелічене у додатках до договору №№5 та 8 (т1 а.с.34-39,т3 а.с.85). ТОВ “Кіровоград-Союз” є повним правонаступником акціонерного товариства з тією ж назвою, що підтверджується матеріалами справи (т1 а.с.100-102).
Після закінчення дії договору про сумісну діяльність позивач та відповідач-1 розподілили між собою майно, внаслідок чого ВАТ “Союз” отримало спірне майно, залишкова вартість якого склала 392067,72гр. (т1 а.с.73-74, т2 а.с.20). В подальшому вказане майно позивачем було передано на зберігання право попереднику відповідача-1. При цьому сторони оцінили його ринкову вартість у 174107гр. (т1 а.с.71-72, т2 а.с.11-13).
У червні 2011р. позивач направив ТОВ “Кіровоград-Союз” вимогу про повернення спірного майна, яку відповідач-1 не задовольнив, пославшись на наявність контракту від 27.05.2004р., за яким спірне майно позивачем було продано ОСОБА_3 (т1 а.с.48-54,56-61).
Відмовивши в задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що позивачем не надано доказів придбання ним спірного майна та того, що ним вказане майно було відчужено на користь ОСОБА_3
Проте вказані висновки є помилковими з огляду на таке.
Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем-1 регламентуються положеннями Глави 38 ЦК Української РСР та Глави 77 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що після закінчення дії договору про сумісну діяльність його учасники прийняли 27.05.2004р. рішення про повернення сторонам договору їх внесків (т2 а.с.20). Відповідно до акту прийому-передачі від 30.08.2004р. позивачу передано спірне майно (т1 а.с.73-74). Вказані дії щодо повернення позивачу у власність спірного майна після припинення договору спільної діяльності, відповідають приписам ч2 ст.1141 ЦК України.
Отже, після поділу передбаченої ст.6 договору про сумісну діяльність спільної власності, у позивача, відповідно до ст.328,372 ЦК України, виникло право власності на спірне майно.
30.08.2004р. позивач актом прийому-передачі передав правопопереднику ТОВ “Кіровоград-Союз” спірне майно на зберігання, що відповідно до ч1 ст.937 ЦК України підтверджує укладення між сторонами договору зберігання (т1 а.с.71-72).
Оскільки строк зберігання сторонами не встановлено, у ТОВ “Кіровоград-Союз”, відповідно до ст.938,949,935 ЦК України, виник обов’язок повернути спірне майно після отримання відповідної вимоги позивача, проте відповідач-1 продовжує утримувати у себе вказане майно без достатніх правових підстав.
За таких обставин вимоги позивача про визнання за ВАТ “Союз” права власності на спірне майно та про зобов’язання ТОВ “Кіровоград-Союз” повернути вказане майно підлягають задоволенню.
Що стосується контракту №17 від 27.05.2004р. за яким спірне майно було продано позивачем ОСОБА_3, то колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст.215,227 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
З наданих позивачем доказів вбачається, що під час досудового слідства по кримінальній справі порушеної по факту заволодіння майном ВАТ “Союз” (т3 а.с.23-24), проведено судові експертизи документів, в тому числі і контракту №17 від 27.05.2004р. Згідно з висновками вказаних експертиз зазначений контракт позивачем не укладався та не підписувався. Водночас, вказаними експертизами встановлено, що акт прийняття на зберігання майна ВАТ “Союз” від 30.08.2004р. від імені відповідача-1 підписано ОСОБА_3, яка з моменту укладення договору про сумісну діяльність і до часу розгляду справи в суді продовжує виконувати обов’язки директора товариства.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Залучені до матеріалів справи копії експертних висновків, отриманих під час розслідування кримінальної справи, відповідають вимогам ст.36 ГПК України, а тому можуть оцінюватися судом в якості доказів, поряд з іншими належними та допустимими доказами.
В зв’язку з тим, що відповідачами не надано жодних доказів, які спростовують твердження позивача про фальсифікацію невстановленими особами контракту №17 від 27.05.2004р. та не ініційовано проведення судової експертизи в межах господарської справи, колегія суддів вважає, що посилання ВАТ “Союз” підтверджуються матеріалами справи.
Системний аналіз наданих позивачем документів та відсутність доказів здійснення оплати за нібито придбане ОСОБА_3 майно, свідчить про те, що контракт №17 від 27.05.2004р. є правочином, вчиненим з метою заволодіння майном позивача, отже він є нікчемним, тобто таким, що відповідно до ст. 216 ЦК України не створив юридичних наслідків.
В той же час, позовні вимоги в частині визнання відсутності у ОСОБА_3 права власності та інших прав на спірне майно задоволенню не підлягають, оскільки такий спосіб захисту інтересів позивача не передбачено чинним законодавством. Крім того, порушені майнові інтереси ВАТ “Союз” відновлено шляхом задоволення решти позовних вимог .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у рівних долях.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Союз” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 4.10.2011р. скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати за відкритим акціонерним товариством “Союз” (123242 м. Москва, вул. Зоологическая,24, реєстраційним номер 1027739046829) право власності на майно :
Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Кіровоград-Союз” (25031 м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду,29, ідент.код 13760020) повернути відкритому акціонерному товариству “Союз” наступне майно : автомобіль ЗСА-270730 реєстраційний № НОМЕР_1, ротаційну піч "РАТЕЛ-12" марки RBMR4D Mini 300701; піч "Бакбар Е-24" з турбовентиляторами і розстойною шафою; міксер-змішувач "Bear mixer"; силосну установку для зберігання борошна; пекарську шафу типу "РОТОТЕРМ РЕА 1280" в кількості 2 шт. апарат для змішування і дозування води типу WMD 152; тестоделільную машину для хліба типу "ПАРТІЇ СН"; машину спіральну тестомесильную типу "САН 120"; машину округляючу конічну високошвидкісну типу СР 59 м; камеру расстойки стаціонарну типу НДР 18-2650; машину тістозакаточну типу "ЕКОНОМ СМ 503"; машину для виготовлення рогаликів та інших борошняних виробів модель "СIM 1500"; прилад для різання хліба типу "Дельфін-40"; піч малогабаритну ярусну "Пікадор"; "варіміксер" типу БЕР 40/20 Марк 1; дежоперекидач HKL 2400; машину тестоделільну і тістоподільну для булочок типу "РОТАМАН ЄП 30"; машину тістоформуючу закаточну типу В 750 в кількості 2 шт.,машину упаковуючну типу "ПАНДА 200 СТ"; шафу розстойну з кліматичним контролем RBCCP2R в кількості 2 шт. , шафу розстойну; діжу; ваги настільні тип 601; деку в кількості 140 шт. секції формові в кількості 72 шт.; деку для випікання французького хліба в кількості 72 шт.; секції формові для випікання "хот-догів" у кількості 144 шт.; кошикі пластикові для транспортування хліба в кількості 40 шт.; візки для кошиків № 847 в кількості 9 шт.; комплект приладдя Специал; набір приладдя для виготовлення кондитерських виробів в кількості 2 шт.; візки для печі тип РЕА 1280 в кількості 8 шт.; форми для хліба М109/3РС в кількості 40 шт.; візки для шафи RBCCP2R в кількості 4 шт.; форми для хліба в кількості 40 шт.; візки на 12 листів у кількості 4 шт.; робочий стіл тип С1 в кількості 2 шт.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоград-Союз”(25031, м.Кіровоград, вул..Г.Сталінграду, 29) на користь відкритого акціонерного товариства “Союз” (123242 м. Москва, вул. Зоологическая,24, реєстраційним номер 1027739046829) 1306,50грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на сплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (25011, АДРЕСА_1) на користь відкритого акціонерного товариства “Союз” (123242 м. Москва, вул. Зоологическая,24, реєстраційним номер 1027739046829) 1306,50грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на сплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець
Повний текст постанови виготовлено 8.12.2011р.