ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2011 року                                    Справа №  38/5005/6563/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від Управління з питань банкрутства:  ОСОБА_1, представник, довіреність № 14  від 24.12.10;

від арбітражного керуючого Барановського О.М.:  ОСОБА_3, представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 5249  від 11.08.11;

від скаржника:  ОСОБА_4, представник, довіреність № 6/2011  від 07.04.11;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011р. у справі № 38/5005/6563/2011

за заявою дочірньої компанії “Дніпрооптбакалія”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до боржника державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський”, м.Жовті Води

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 року по справі № 38/5005/6563/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) визначений розмір вимог ініціюючого кредитора - дочірньої компанії “Дніпрооптбакалія” до боржника - державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський” у сумі 298 874, 07 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Барановського О.М., якого зобов’язано вчинити певні дії; зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство; докази подачі оголошення зобов’язано подати до суду до 03.10.2011 року; попереднє судове засідання суду провести до 22.12.2011 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ звернулося до суду з апеляційної скаргою, в якій просило ухвалу скасувати повністю. В судовому засіданні представник скаржника зазначив, що не погоджується з призначенням місцевим господарським судом розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Барановського О.М.

Представник арбітражного керуючого Барановського О.М. в судовому засіданні просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник Управління з питань банкрутства в Дніпропетровській області також просив залишити ухвалу без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника, арбітражного керуючого Барановського О.М., Управління з питань банкрутства в Дніпропетровській області, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

З копій матеріалів справи вбачається, що 19.05.2011 року дочірнє підприємство “Дніпрооптбакалія” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський” відповідно до вимог статей 6, 7, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2011 року порушено провадження по справі № 38/5005/6563/2011 про банкрутство державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський”; розгляд справи призначений у підготовчому засіданні на 16.06.2011 року на 11год.00хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію; зобов’язано представити у судове засідання: кредитор зобов’язаний надати оригінали доданих до заяви документів для огляду в судовому засіданні, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника; боржнику –відзив на заяву, баланс на останню звітну дату, довідку про наявність майна; залучено до участі у справі Управління з питань банкрутства у Дніпропетровській області, якого зобов’язано надати погоджену кандидатуру розпорядника майна боржника; явку представників сторін у судове засідання визнано обов’язковою.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 року по справі № 38/5005/6563/2011 учасником провадження у справі про банкрутство державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський” визнано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Пунктом 70 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство” передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора, їх без спірність.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ ознаками неплатоспроможності боржника є:

а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

б) вимоги мають бути безспірними;

в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановлення строку для їх погашення.

В будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство кредитором повинні бути надані докази, які підтверджують наявність всіх ознак неплатоспроможності.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Як докази неплатоспроможності боржника ініціюючим кредитором надані: Договір поставки від 10.01.2011 року № 01/01, докази поставки дизпалива боржнику за вказаним договором (видаткові накладні від 18.01.2011 року №РН-0000003 на суму 40 640, 40 грн., від 18.01.2011 року №РН-0000005 на суму 40 640, 40 грн., від 19.01.2011 року №РН-0000006 на суму 18 288, 18 грн., всього на суму 99 568, 98 грн.); Договір поставки від 10.01.2011 року №02/01, докази поставки за наведеним договором по видатковій накладній №РН-00004 від 13.01.2011 року на суму 95 480 грн.; Договір поставки від 10.01.2011 року №03/01, докази поставки за цим договором на суму 99 900 грн. за видатковою накладною від 13.01.2011 року №РН-0000001.

На оплату поставленої продукції по зазначеним договорам боржник видав кредитору прості векселі: серії АА №0653900 на суму 99 568, 98 грн. від 20.01.2011 року зі строком платежу “по пред’явленню”, серії АА №0653880 на суму 95 480 грн. від 14.01.2011 року зі строком платежі “по пред’явленню” та серії АА №0653881 на суму 99 900 грн. від 14.01.2011 року зі строком платежу “по пред’явленню”, що підтверджено і Актами вексельного платежу від 20.01.2011 року №03/01, від 14.01.2011 року № 01/01, від 14.01.2011 року №02/01.

Згідно з ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджений Женевською конвенцією 1930 року, до якої Україна приєдналась законом України № 826-ХІV від 06.07.1999 року (датою набуття чинності для України є 06.01.2000 року), до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37);  платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Відповідно до ст.48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі –Уніфікований закон) держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу:

1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені;

2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; 

3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати. 

Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Видані боржником ініціюючому кредитору прості векселі були пред’явленні до платежу, про що складені Акти пред’явлення векселя до платежу від 24.01.2011 року, від 14.01.2011 року (а.с.15,24,36), які підписані повноважними представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками.

Оскільки при пред’явленні векселів к оплаті, боржник не сплатив суми заборгованості за векселями, в подальшому ініціюючий кредитор звернувся до нотаріуса про протест про неоплату векселів (а.с.19,29,39) і видачу виконавчих написів (а.с.18,28,38), та направив виконавчі написи державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюка В.О. № 265,266,267 від 27.01.2011 року на суму 298 874, 07 грн. до державної виконавчої служби, якою відкриті виконавчі провадження.

Доказів оплати суми боргу за трьома простими векселями, строк оплати яких настав у день пред’явлення їх ініціюючим кредитором до оплати боржнику, суду не надано, отже, колегія суддів вважає, що на час звернення ініціюючого кредитора із заявою до господарського суду про визнання боржника банкрутом наявні всі ознаки неплатоспроможності боржника.

Згідно з частинами 1,2,3 статті 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

18.07.2011 року на адресу суду надійшов лист вих.№ 1047/11/02-031 Управління з питань банкрутства у Дніпропетровській області Державного департаменту з питань банкрутства, в якому останнє повідомило, що листом від 14.07.2011 року №216-30-20/2463 Державний департамент з питань банкрутства пропонує господарському суду Дніпропетровської області погоджену Комісією з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих при Державному департаменті з питань банкрутства пропозицію щодо призначення розпорядником майна у справі № 38/5005/6563/2011 про банкрутство державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський” арбітражного керуючого Барановського О.М.

На адресу господарського суду Дніпропетровської області 22.09.2011 року від ініціюючого кредитора надійшла заява про призначення розпорядником майна у справі № 38/5005/6563/2011 про банкрутство державного підприємства “Аграрний цех “Жовторічанський” арбітражного керуючого Барановського О.М.

В той же день, 22.09.2011 року арбітражний керуючий Барановський О.М. звернувся  з клопотанням про призначення його кандидатури розпорядником майна по даній справі.

Господарський суд Дніпропетровської області при призначенні розпорядника майна Барановського О.М. також врахував освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких брав участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки розпорядника майна у конкретній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 року по справі №38/5005/6563/2011, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу, відсутні.

Керуючись статтями 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 року по справі №38/5005/6563/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                               О.М.Лисенко   

Суддя                                                                                      О.В.Джихур

Суддя                                                                                      О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний  11.11.2011 року.