Справа №22ц-3881/2007                                                                    Головуючий в І інстанції - Ізотов В.М.

Категорія 11/16                                                                                     Доповідач - Рудь В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого -РудьВ.В.

суддів               - Ремеза В. А, Осіян ОМ.

при секретарі - Худ олій Н. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеля­ційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Завод­ського районного суду м.Дніпродзержинська від 05.03.2007 року по справі за позовом ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за ко­ристування електроенергією, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 05.03.2007 року частково задоволено позовні вимоги ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» в особі Дніпродзержинського компле­ксного району електричних мереж та з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на ко­ристь позивача стягнуто 1361 грн. 13 коп. заборгованості по сплаті за спожиту електроенергію та 81 грн. судових витрат (а.с.71-73).

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду відмінити, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права (а.с.78-79).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах дово­дів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суд­дів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгова­ності за користування електроенергією, яка утворилась в період з 01.06.2003 року по 01.06.2006 року в сумі 1361 грн. 13 коп.

Відповідачі заперечують проти такої суми заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_1, є співробітником податкової міліції (а.с.39) та на підставі ст.26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.22 Закону України «Про міліцію» разом з членами сім'ї має право на 50% знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, з урахуванням якої і проводив оплату за користування електроенергією.

Відповідно до п.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про Дер­жавний бюджет України».

Згідно з п.2 ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» та анало­гічним нормам, що містяться в Законах України «Про Державний бюджет України» на 2004, 2005, 2006 роки, витрати на пільгове матеріальне і побутове забезпечення (у тому числі знижка плати за спожиту електричну енергію), на яке згідно з Законами України мають право окремі категорії працівників (військовослужбовців) бюджетних установ (військових формувань), здій­снюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ (військових формувань).

Згідно п.2 Положення «Про порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» (затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року №426 з послідуючими змі­нами та доповненнями) пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат на користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. Відшкодування зазначених витрат проводиться щомісяця або раз на квартал рішенням керівника установи.

Відповідно до п.3 Положення - видатки на відшкодування витрат за надані пільговику по­слуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.

Оскільки судом першої інстанції не встановлені докази, які б свідчили про перерахування позивачу державною установою де працює відповідач коштів за комунальні послуги, якими ко­ристується останній, суд прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Ствердження відповідачів про порушення судом норм матеріального права безпідставні. Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані пра­вовідносини, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.304,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 05.03.2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.