КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011                                                                                           № 9/035-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:            Коршун Н.М.

          Куксова В.В.

за участю представників:

від ТОВ „Медфармсервіс”: ОСОБА_1 - представник за довіреністю,   

від ТОВ „ВВС-ЛТД”: представник не з’явився,   

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”

на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 р.

у справі №9/035-11 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”   

про стягнення 736 637,98 грн. та розірвання договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”   

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”    

про визнання договору недійсним,    

                                                  В С Т А Н О В И В :

      В лютому 2011 року ТОВ „Медфармсервіс” звернулось з позовом про стягнення з ТОВ „ВВС-ЛТД” 732829,87 грн. – основного боргу, 2464,24 грн. – пені, 476,93 грн. – 3% річних, 866,94 грн. – інфляційних втрат та про розірвання Договору купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р.

      Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку ТОВ „ВВС-ЛТД” умов Договору купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р. щодо оплати поставленого товару.

      Заперечуючи проти первісного позову, ТОВ „ВВС-ЛТД” заявило зустрічний позов про визнання Договору купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р. недійсним.   

      В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ТОВ „ВВС-ЛТД” зазначає, що оскільки п.1.1 Договору передбачено, що асортимент та ціни зазначаються у видаткових накладних до Договору, які, як зазначає ТОВ „ВВС-ЛТД” , так і не були підписані останнім, при укладанні спірного Договору в порушення вимог ст.ст.628,638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України сторонами не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та розмірів платежів, що є підставою для визнання його недійсним.

       Крім того, ТОВ „ВВС-ЛТД” посилається на невідповідність Договору, а саме спірних накладних, які є його невід’ємними частинами, вимогам законодавства, оскільки вони  підписані не уповноваженим на це представником.    

      Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2011р. у справі №9/035/11 первісний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” 204482,12 грн. основної заборгованості, 2464,24 грн. пені, 866,94 грн. інфляційних втрат, 476,93 грн. 3% річних, 2167,90 грн. державного мита та 69,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Розірвано Договір купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс”  та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”.

      В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

      В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.  

      Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Медфармсервіс” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 528347,75 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги в цій частині, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Також, ТОВ „Медфармсервіс” посилається на те, що строк виконання зобов’язань ТОВ „ВВС-ЛТД” перед ним станом на 30.06.2011р. (момент прийняття оскаржуваного рішення) настав, тому суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні вимог в частинні стягнення 528347,75 грн. заборгованості за Договором.

       ТОВ „ВВС-ЛТД” не погоджуючись із вказаним рішенням суду, також звернулося з апеляційною скаргою, в якій, керуючись ст.ст.42-44,811,84,85,91,93,94,98,101,103,104 ГПК України, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічний позов, посилаючись на неповне  встановлення  обставин господарським судом, що мають  значення  для  справи та порушення  останнім норм матеріального та процесуального права.

      В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ „ВВС-ЛТД” посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення належним чином не з’ясовано, якими письмовими доказами підтверджується розмір заборгованості, а також не встановлено факту поставки та отримання товару згідно видаткових накладних, які містяться  в матеріалах справи.  

       Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, ТОВ „ВВС-ЛТД” наданим йому процесуальним правом не скористалося та в судове засідання не з’явилося, своїх повноважних представників не направило, про причини своєї неявки суд не повідомило.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

       Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності представника ТОВ „ВВС-ЛТД”.

       Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника ТОВ „Медфармсервіс”, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Медфармсервіс” підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги ТОВ „ВВС-ЛТД” слід відмовити, з наступних підстав.

       Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2009 р. між ТОВ „Медфармсервіс”, як продавцем,  та ТОВ „ВВС-ЛТД”, як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу № 85 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості (далі - товар) в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видатковий накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна товару зазначається у гривнях.

       Пунктом 1.2 Договору передбачено, що загальна ціна останнього складається із сум, вказаних у видаткових накладних.

        Згідно із п.5.1 Договору покупець здійснює оплату за кожну партію поставленого товару не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних.

27.01.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити вартість товару, що вказана у видатковій накладній, не пізніше 60 календарний днів від дати отримання товару; продавець надає покупцю знижку згідно прайс-листа  на товар від оптових цін продавця, що діють на день продажу і 15 % шляхом оформлення Акту зменшення дебіторської заборгованості та розрахунку-коригування по закінченню кожного місяця.

        В подальшому,  між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 від 01.11.2011р. до Договору, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити вартість товару, що вказана у видатковій накладній, не пізніше 70 календарний днів від дати отримання товару; продавець надає покупцю знижку згідно прайс-листа на товар від оптових цін, що діють на день продажу.

       Відповідно до п.9.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.2009р., а щодо зобов’язань за Договором – до повного їхнього виконання.

       Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Медфармсервіс” на виконання умов Договору протягом, зокрема, жовтня 2010р. – січень 2011р. поставило, а ТОВ „ВВС – ЛТД” прийняло товар загальною вартістю 846325,50 грн., що підтверджується підписаними та відбитками печаток сторін на видаткових накладних, а саме: №РН-0000966 від 06.10.2010р. на суму 38636,60 грн. (24230,97 грн. згідно Акту розрахунку фінансової знижки знижок №10/10 від 29.10.2010р.); №РН-0001027 від 12.10.2010р. на суму 44854,90 грн.; №РН-0001027 від 03.11.2010р. на суму 45707,00 грн. (25705,25 грн. згідно Акту розрахунку фінансової знижки знижок №11/10 від 30.11.2010р.); №РН-0001042 від 10.11.2010р. на суму 13850,00 грн.; № РН-0001049 від 17.11.2010р. на суму 31685,00 грн.; № РН-0001055 від 24.11.2010р. на суму 2367,00 грн.; №РН-0001063 від 01.12.2010р. на суму 41089,00 грн.; №РН-0001070 від 08.12.2010р. на суму 117654,00 грн.(38565,75 згідно Акту розрахунку фінансової знижки знижок №12/10 від 08.12.2010р.); №РН-0001078 від 15.12.2010р. на суму 111085,00 грн.; №РН-0001082 від 17.12.2010р. на суму 17140,00 грн.; №РН-0001085 від 22.12.2010р. на суму 96758,00 грн.; №РН-0001096 від 29.12.2010р. на суму 87226,00 грн.; №РН-0000001 від 04.01.2011р. на суму 53840,00 грн.; №РН-0000008 від 12.01.2011р. на суму 32877,00 грн.; №РН-0000016 від 19.01.2011р. на суму 55336,00 грн.; №РН-0000022 від 26.01.2011р. на суму 35520,00 грн. (копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи).

        Отримання товару за спірними накладними з боку ТОВ „ВВС – ЛТД” було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма №М-2), що були видані ТОВ „ВВС – ЛТД” відповідно до кожної з вищезазначених накладних, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.  

Про належне виконання ТОВ „Медфармсервіс” своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку ТОВ „ВВС – ЛТД” претензій та повідомлень про порушення ТОВ „Медфармсервіс” умов Договору, водночас, ТОВ „ВВС – ЛТД” свої обов’язки за Договором належним чином не виконало, вартість поставленого товару за спірними накладними не оплатило.

       Факт несплати ТОВ „ВВС – ЛТД” вартості поставленого за спірними накладними товару підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з поточного рахунку ТОВ „Медфармсервіс”  за спірний період, а також довідкою, яка скріплена відбитком печатки банківської установи.

      Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені вище накладні підписані ТОВ „ВВС – ЛТД” без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару, що свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у ТОВ „ВВС – ЛТД” обов’язок по його сплаті у повному обсязі.

      Загальна сума заборгованості ТОВ „ВВС – ЛТД”  за Договором з урахуванням наданих знижок, становить 732829,87 грн.  

      Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ „Медфармсервіс” (первісний позов) в частині стягнення 528347,75 грн. – основного боргу виходив з того, що на час звернення з первісним позовом до суду (15.02.2011р.) строк оплати за накладними №РН-0001070 від 08.12.2010р. на суму 117654,00 грн. (38565,75 згідно Акту розрахунку фінансової знижки знижок №12/10 від 08.12.2010р.); №РН-0001078 від 15.12.2010р. на суму 111085,00 грн.; №РН-0001082 від 17.12.2010р. на суму 17140,00 грн.; №РН-0001085 від 22.12.2010р. на суму 96758,00 грн.; №РН-0001096 від 29.12.2010р. на суму 87226,00 грн.; №РН-0000001 від 04.01.2011р. на суму 53840,00 грн.; №РН-0000008 від 12.01.2011р. на суму 32877,00 грн.; №РН-0000016 від 19.01.2011р. на суму 55336,00 грн.; №РН-0000022 від 26.01.2011р. на суму 35520,00 грн. не настав.

       Колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, оскільки строк виконання зобов’язань за зазначеними накладними на час прийняття оскаржуваного рішення (31.06.2011р.) настав.

       Посилання ТОВ „ВВС – ЛТД” на те, що спірні накладні підписані з його боку не уповноваженою на це особою, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки підписання спірних накладних з боку ТОВ „ВВС – ЛТД” було здійснено представником останнього – ОСОБА_2., який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма №М-2) №14688 від 07.10.2010р., №14837 від 14.10.2010р., №15236 від 04.11.2010р., №15379 від 11.11.2010р., №15774 від 18.11.2010р., №15977 від 25.11.2010р., №16116 від 02.12.2010р., №16472 від 23.12.2010р., №16561 від 30.12.2010р., №16583 від 05.01.2011р., №16323 від 13.01.2011р., №43 від 20.01.2011р., №82 від 27.01.2011р., які були видані ТОВ „ВВС – ЛТД” відповідно до кожної з вищезазначених накладних.     

        Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних  умовах  звичайно  ставляться.   Кожна  сторона  повинна  вжити  усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

         Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

           ТОВ „ВВС – ЛТД”  відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

         Факт наявності боргу у ТОВ „ВВС – ЛТД” перед ТОВ „Медфармсервіс” в сумі 732829,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і ТОВ „ВВС – ЛТД” не спростований, тому первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.    

     Стосовно первісних позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

 Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України  встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється  від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлене вище прострочення ТОВ „ВВС – ЛТД” грошового зобов’язання, приписи вказаних правових норм та перевіривши розрахунок ТОВ „Медфармсервіс”, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто інфляційні витрати в розмірі 866,94 грн. та 3% річних в розмірі 476,93 грн.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ „ВВС – ЛТД” пені, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

        В силу ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п.4.1 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.  

Отже, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ „ВВС – ЛТД” на користь  ТОВ „Медфармсервіс” пені у розмірі 2464,24 грн. є обґрунтованим (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Стосовно первісних позовних вимог про розірвання Договору купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р., колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст.651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Таким чином, за змістом вищезазначених норм Цивільного кодексу розірвання договору можливе за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Враховуючи те, що ТОВ „ВВС – ЛТД” порушено зобов’язання щодо оплати товару за Договором, колегія суддів дійшла до висновку про істотне порушення ТОВ „ВВС – ЛТД”  умов Договору.

За таких обставин, первісна позовна вимога про розірвання Договору підлягає задоволенню.  

В процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції, ТОВ „ВВС – ЛТД” подало через канцелярію суду зустрічний позов до ТОВ „Медфармсервіс” про визнання недійсним Договору купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р.

      В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ТОВ „ВВС-ЛТД” зазначає, що оскільки п.1.1 Договору передбачено, що асортимент та ціни зазначаються у видаткових накладних до Договору, які, як зазначає ТОВ „ВВС-ЛТД” , так і не були підписані останнім, при укладанні спірного Договору в порушення вимог ст.ст.628,638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України сторонами не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та розмірів платежів, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 та  ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов’язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

У відповідності до ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

       Відповідно до положень ст.ст.6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  

      З частини 1, 3 та 4 статті 180 Господарського кодексу України вбачається, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

    Пунктом 1.1 Договору передбачене, що постачальник зобов’язаний передати у власність покупцеві медикаменти, вироби косметичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни (далі-товар) згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець зобов’язується прийняти та оплати товар на умовах, визначених цим Договором.

    Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч.5 ст.180 Господарського кодексу України).

     Пунктами 2.1 та 2.2 Договору передбачено, що постачальник проводить відпуск товару покупцю по цінах, котрі вказані в специфікаціях. Ціни в специфікаціях вказують у гривнях.

      Пунктом 1.2 Договору передбачено, що загальна ціна останнього складається із сум, вказаних у видаткових накладних.

      Згідно із п.1 угоди №1 та №2 до Договору ТОВ „ВВС-ЛТД” зобов’язане оплатити вартість товару, що вказана у видатковій накладній.

      Колегією суддів встановлено, що кожна із спірних накладних містить визначення вартості кожної категорії товару, що поставляється із зазначенням загальної вартості відповідно партії.   

      Посилання ТОВ „ВВС-ЛТД” на невідповідність Договору, а саме спірних накладних, які є його невід’ємними частинами, вимогам законодавства, оскільки вони підписані не уповноваженим на це представником, спростовується наступним.    

     Представництво є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюються печаткою цієї юридичної особи (ст.ст.237,246 ЦК України).  

      Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструменти, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувача (типова форма №М-2).

     Підписання спірних накладних з боку ТОВ „ВВС – ЛТД” було здійснено представником останнього – ОСОБА_2., який діяв на підставі довіреностей на отримання цінностей (форма №М-2) №14688 від 07.10.2010р., №14837 від 14.10.2010р., №15236 від 04.11.2010р., №15379 від 11.11.2010р., №15774 від 18.11.2010р., №15977 від 25.11.2010р., №16116 від 02.12.2010р., №16472 від 23.12.2010р., №16561 від 30.12.2010р., №16583 від 05.01.2011р., №16323 від 13.01.2011р., №43 від 20.01.2011р., №82 від 27.01.2011р., які були видані ТОВ „ВВС – ЛТД” відповідно до кожної з вищезазначених накладних.     

      Згідно із ст.239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

       Оскільки доказів скасування або визнання недійсними вищезазначених довіреностей не надано, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість посилань ТОВ „ВВС – ЛТД” на підписання спірних накладних з його боку не уповноваженою на це особою.

      Що ж до вимог ТОВ „ВВС – ЛТД”  про визнання недійсним Договору з підстав ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки спірні накладні, які є невід’ємними частинами Договору, не були підписані уповноваженими на те представниками Договору, і як наслідок не відповідають вимогам ст.208 Цивільного кодексу України щодо форми вчинення правочину, колегія суддів зазначає наступне.

     В силу ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.  

     Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).

     Згідно із п.4 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, тобто правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченю та (або) державні реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсності.

      Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.218 ЦК України).

     Враховуючи встановлення факту підписання спірних накладних з боку ТОВ „ВВС – ЛТД”  уповноваженим представником останнього, а також зазначені вище правові норми, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість вимог про визнання недійсним Договору.  

    Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.       

         Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

       Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені ТОВ „ВВС – ЛТД” в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

    Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Медфармсервіс” підлягає задоволенню, апеляційна скарги ТОВ „ВВС-ЛТД” - залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення – частковому скасуванню.  

    Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються ТОВ „ВВС-ЛТД”.   

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

                                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 року  залишити без задоволення.

2.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 року задовольнити.

3.          Рішення Господарського суду  Київської області від 30.06.2011 року у справі №9/035-11 скасувати частково.   

4.          Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” задовольнити повністю.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” (08632, Київська обл.., Васильківський р-н, с.Іванковичі, вул.Шевченка, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19351156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” (37500, м.Лубни, вул..Петровського, 16, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32027112) 732829,87 грн. - основного боргу, 2464,24 грн. - пені, 866,94 грн. - інфляційних втрат, 476,93 грн. - 3% річних, 7451,50 грн. - витрат по оплаті державного мита при подачі позову, 3685,00 грн. - витрат по оплаті державного мита при подачі апеляційної скарги та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

6.          Розірвати Договір купівлі-продажу №85 від 10.11.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”.

7.          В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” відмовити.  

8.          Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

9.          Матеріали справи  №9/035-11 повернути до Господарського суду Київської області.

          Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Авдеєв  П.В.

Судді                                                                                          Коршун Н.М.

                                                                                          Куксов В.В.

29.11.11 (відправлено)