КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011                                                                                           № 20/382

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тарасенко К.В.

суддів:            Жук  Г.А.

          Яковлева  М.Л.

при секретарі судового засідання    Марченко Ю.І.

за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.11.2011 року у справі   № 20/382

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи» на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 20/382 (суддя – Палій В.В.)

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К»

Про                    Стягнення 49 350,11 грн.

За зустрічним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К»

До                                            Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи»

Про                             Визнання договору №ADV/PI-9024 від 10.08.2009 року недійсним

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ-К» про стягнення 49 350,11 грн. заборгованості за договором про надання послуг з розміщення реклами  №ADV/PI-9024 від 10.08.2009 року.

10.01.2011 року ТОВ «Чистий Світ-К» звернулося із зустрічним позовом до ТОВ «Видавничі Ініціативи» про  визнання договору №ADV/PI-9024 від 10.08.2009 року недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 20/382 в задоволенні  первісних позовних вимог відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 20/382 скасувати  та  постановити нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю, в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неповним дослідженням обставин справи,  а також висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду  без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

10.08.2009р. між ТОВ “Видавничі ініціативи” та ТОВ “Чистий Світ-К” укладено договір про надання послуг з розміщення реклами №ADV/PI-9024 (далі –договір), відповідно до умов якого рекламодавець (ТОВ “Чистий Світ-К”) замовляє, а компанія (ТОВ “Видавничі ініціативи”) зобов’язується надати послуги з розміщення рекламних матеріалів рекламодавця у відповідних номерах видань у відповідності з додатками, які є невід’ємною частиною даного договору, а також інші послуги, погоджені сторонами в додатках.

Згідно з п. 3.1.3 договору рекламодавець у день подачі рекламних матеріалів зобов’язаний надавати компанії рекламні матеріали та всю інформацію, яка передбачена для подібного рекламного матеріалу, що необхідна для належної публікації, а також завірені підписом уповноваженої особи рекламодавця та печаткою копії сертифікатів, дозволів, ліцензій, що передбачені діючим законодавством України для рекламованого виду діяльності/товару.

Як вбачається із п. 3.2.6 договору, компанія має право у випадку порушення рекламодавцем строків подачі рекламних матеріалів, розмістити рекламні матеріали рекламодавця, які передані раніше для розміщення у будь-якому  із попередніх номерів видання, або використані рекламну площину для розміщення іншої інформації або реклами.

Згідно п. 10.3 договору оригінал макети, передані рекламодавцем по факсу, мають юридичну силу оригіналу до моменту  вручення компанії оригіналу.

Відповідно до п.5.1 договору приймання-здача послуг здійснюється шляхом підписання сторонами відповідного Акту. Одночасно з направленням двох оригінальних примірників Акту, компанія надає рекламодавцю не менше двох примірників видання на кожний рекламний матеріал, який опублікується у виданні. Вартість переданих примірників видання включена в загальну договірну вартість.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно додатку PRV до договору від 10.08.2009р. сторонами погоджено особливі умови розміщення рекламних матеріалів у виданні – щомісячний журнал «Prevention». Строк подачі рекламних матеріалів – не пізніше 45 календарних днів до настання першого дня періоду публікації. Також сторони погодили технічні вимоги до рекламних матеріалів, які приймаються до розміщення у виданні.

У додатку №1 до договору сторони погодили план-графік розміщення до договору:

Період/номер, рік публікації –жовтень, листопад 2009року, назва видання - n”. Загальна вартість послуг 43 741,50грн. (21 870,75грн. за кожне розміщення), строки оплати –21.09.2009р. та 19.10.2009р., відповідно.

Як зазначається у первісному позову, на виконання умов договору ТОВ “Видавничі ініціативи” надано ТОВ “Чистий Світ-К” послуги з розміщення реклами у журналі ”за жовтень та листопад 2009р. загалом на суму 43 741,50грн., які сплачені відповідно до виставлених рахунків №5000900060 від 24.09.2009р. на суму 21 870,75грн. та №5000900077 від 21.10.2009р. на суму 21 870,75грн. не були.

В свою чергу, у зустрічному позові ТОВ “Чистий Світ-К” просить суд визнати Договір №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р. недійсним. Як встановлено судом першої інстанції, зустрічний позов мотивовано тим, що як вбачається з Договору №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р., останній підписано від імені ТОВ “Чистий Світ-К” директором ОСОБА_1, проте директором ТОВ “Чистий Світ-К” є ОСОБА_2, а ОСОБА_1 був призначений директором Дніпропетровського відділу продажу ТОВ “Чистий Світ-К” і діє на підставі довіреності. При цьому, підпис, який міститься у Договорі №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р. не належить ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом вважає, що Договір №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р. підписаний зі сторони ТОВ “Чистий Світ-К” не уповноваженою особою, відтак, є недійсним.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно одержаного судом висновку №3828/3829/11-11 судово-почеркознавчої та судово-технічної  експертизи документів у справі №20/382 від 19.07.2011р. підписи від імені ОСОБА_1 в графі “Рекламодатель” в договорі №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р., в графі “ООО “Чистый свет-К” в додатку PRV від 10.08.2009р. до договору, в графі “От Рекламодателя” в плані-графіку розміщень (Додаток №1) від 10.08.2009р.  до договору №ADV/PI-9024 виконані не ОСОБА_1 з умисною зміною ним ознак свого почерку, а іншою особою; відтиски печатки від імені ТОВ “Чистий Світ-К” в договорі №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р., в додатку PRV від 10.08.2009р. до договору, плані-графіку розміщень (Додаток №1) від 10.08.2009р.  до договору №ADV/PI-9024 нанесені тією ж печаткою ТОВ “Чистий Світ-К” вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані до інституту  для порівняльного дослідження.

Відповідно до Інструкції "Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів", яка затверджена наказом МВС, від 11.01.1999, № 17 та яка була чинною станом на час підписання спірного договору, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Матеріали справи не містять доказів того, що печатка ТОВ “Чистий Світ-К” була втрачена або протиправно вибула із володіння керівника ТОВ “Чистий Світ-К” (відсутні докази звернення до правоохоронних органів, порушення кримінальної справи, докази звернення до дозвільної системи з приводу виготовлення дублікату печатки). При цьому, згідно експертного висновку відтиски печатки від імені ТОВ “Чистий Світ-К” в договорі №ADV/PI-9024 від 10.08.2009р., в додатку PRV від 10.08.2009р. до договору, плані-графіку розміщень (Додаток №1) від 10.08.2009р.  до договору №ADV/PI-9024 нанесені тією ж печаткою ТОВ “Чистий Світ-К” вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані до інституту  для порівняльного дослідження.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Дослідивши наявні матеріали справи колегія суддів Київського апеляційного господарського суду  погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог зокрема враховуючи наступне. Судом першої інстанції вірно встановлено, що договір  №ADV/PI-9024  підписано невідомою особою, яка відповідно не має прав на укладання  договорів. Крім того, подальшого схвалення вчиненого правочинну ТОВ «Чистий Світ-К»  у вигляді підписання актів приймання-передачі виконаних робіт  (послуг), наявного листування, або надання рекламних матеріалів для розміщення, оригінал-макету   не відбулося.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. Доказів подальшого схвалення правочину в судовому засіданні представником позивача не надано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з’ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 20/382   відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим .

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу  апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничі Ініціативи» на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2011 року у справі № 20/382   –  залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду  міста Києва  від  27.09.2011 року у справі № 20/382     –  залишити без змін.

3. Матеріали справи № 20/382   повернути до господарського суду міста Києва.

4.  Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Тарасенко К.В.

Судді                                                                                          Жук  Г.А.

                                                                                          Яковлев  М.Л.