КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011                                                                                           № 7/76

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           - Браславській А.В.,

за участю представників:

позивача: Цюкало Ю.В.,

відповідача: Радчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скарги Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2011 (суддя Якименко М.М.)

за позовом          Заступника прокурора міста Києва в особі Головного управління економіки та 

                    інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС»

про                    стягнення 2467040,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2011 в позові заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 26.05.2011 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2011 у складі колегії суддів: Синиця О.Ф.(головуючий), Баранця О.М., Пашкіної С.А., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 20.07.2011.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 № 01-24/344 “Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ”, у зв’язку з перебуванням судді-доповідача Синиці О.Ф. у щорічній відпустці, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 7/76.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 18.08.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/20 від 17.08.2011 у зв’язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги у справі №7/76 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді –Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 за клопотанням відповідача зупинено провадження у справі № 7/76 до вирішення господарським судом міста Києва, пов’язаної з нею справи № 14/322, за позовом ТОВ «Мегаполіс ДКС» до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання недійсними додаткових угод до договору № 563 від 20.06.2006 року. 

Через відділ документального забезпечення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв’язку з чим ухвалою суду 31.10.2011 поновлено апеляційне провадження по справі № 7/76, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2011.

В судовому засіданні 22.11.2011 прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду від 26.05.2011 скасувати, позов задовольнити.

Позивач у виступі просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. 

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2006 між позивачем (Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)) та відповідачем було укладено договір № 563 (далі - договір), предметом якого є сплата відповідачем пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями загальною площею 2880,00 кв.м. на проспекті П.Григоренка,23 у Дарницькому районі м. Києва та компенсації за гідронамив території відведеної під забудову (п. 1.1 договору). 

Пунктом 1.2 договору передбачено, що розмір пайової участі складає 3 160 970,00 грн. на умовах, визначених договором. 

Прокуратурою м. Києва у лютому місяці 2011 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства щодо своєчасності сплати суб'єктами господарювання бюджетних коштів за угодами, укладеними із Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в результаті якої встановлено , що відповідно до умов п. 2.1.1 договору відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок у сумі 3 160 970,00 грн. в термін з липня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету. 

Згідно з п.п. 2, 3 додаткової угоди №1 до договору пайової участі від 20.06.2006 розмір заборгованості по сплаті пайового внеску становить 1 771 280,00 грн. Вказану заборгованість відповідач зобов'язаний перерахувати за наступним графіком: 

- по 30 000,00 грн. у строк з січня 2009 по березень 2009 включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; 

- у сумі 1 681 280,00 грн. у строк з квітня 2009 по березень 2009 включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету. 

Однак, як встановлено перевіркою, відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, своєчасно пайові внески не сплатив, у зв'язку із чим перед позивачем виник борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2 130 040, 00 грн., який позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач керуючись п. 3.1.1 договору та п.5.1 додаткової угоди до договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 337 000, 00 грн. – пені. 

Мотивуючи позовні вимоги та апеляційну скаргу, позивач посилається на п. 5 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та на ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій" у редакціях, чинних на момент укладення договору, відповідно до яких Київська міська рада та Київська міська адміністрація має право залучати кошти замовників будівництва в порядку пайової участі у створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеними доводами позивача, беручи до уваги наступне. 

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору № 563 від 20.06.2006, відповідачем перераховано 2642552, 16 грн. 

Відповідно до ст. 271 Закону України "Про планування та забудову територій", у редакції, чинній на момент укладення Додаткової угоди № 1 до договору, граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати чотирьох відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків (відповідач є замовником будівництва саме - житлового комплексу), при цьому органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої статтею 271 даного Закону". 

Також, ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва. 

Як встановлено колегією суддів, при укладенні договору від 20.06.2006 № 563 та додаткової угоди № 1 не були враховані вимоги ст. 271 Закону України "Про планування та забудову територій" та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а позивачем належним чином не доведено, що суми пайового внеску, сплати якого вимагає позивач, не перевищує чотири відсотки від кошторисної вартості будівництва.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст.33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. 

Оскільки позивач в обґрунтування позовних вимог ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не надав загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування (замовником зведення якого виступав відповідач) та доказів того, що вимоги відповідають вимогам ст. 271 Закону України "Про планування та забудову територій" у редакції, чинній на момент укладення Додаткової угоди № 1 до договору та вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують обставини, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2011.

Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, - 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2011– без змін. 

Матеріали справи №7/76 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                       

 Судді