КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011                                                                                           № 55/52

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі - Браславській А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Брега Т.М.,

від відповідача-1 – не з’явився,

від відповідача-2 – Тараненко А.О.,

від прокурора – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Трейд» на рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2010 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом          Державного комітету України з державного матеріального резерву

до                    1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Трейд»

                    2. Державного підприємства «Ресурспостач»

за участю          прокуратури міста Києва

про                    визнання договору недійсним та зобов’язання повернути все, отримане за договором.

Встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено частково. Визнано недійсним договір від 23.10.2009 №17пв з продажу прав вимоги, укладений між ДП „Ресурспостач” та ТОВ „Алан-Трейд”. В решті позовних вимог-відмовлено. Стягнуто з ДП „Ресурспостач” в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 21,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн. Стягнуто з ТОВ „АЛАН-ТРЕЙД” в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 21,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн. 

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду від 25.08.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву відмовити повністю. 

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 18.11.2010. 

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 за клопотанням відповідача-1 зупинено провадження у справі № 55/52 до розгляду Господарським судом міста Києва, пов’язаної з нею справи № 50/444-42/320 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Трейд» до Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до НАК „Нафтобаз України” в частині лоту № 34/2 та зобов’язання Державного комітету України з державного матеріального резерву укласти з ТОВ „Алан-Трейд” договір з продажу прав вимог на умовах, визначених попереднім договором № 5 від 16.04.2009.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 поновлено апеляційне провадження по справі № 55/52, здійснено заміну сторони у справі Державного комітету України з державного матеріального резерву на Державне агентство резерву України, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2011.

В судове засідання 22.11.2011 з’явилися представники позивача та відповідача-2. Представник відповідача-1 та прокурор в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа. 

Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та без участі вказаних представників, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники позивача та відповідача-2 в судовому засіданні просили оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до порядку продажу прав вимоги Державного комітету державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №677, 11.02.2009 між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Державним підприємством «Ресурспостач» (підприємство) був укладений Договір доручення №юр-11/2009, за умовами якого підприємство приймає на себе зобов’язання вчинити від імені Комітету юридичні та інші дії, направлені на погашення заборгованості Боржників перед Кредитором, за допомогою правових та економічних заходів, у тому числі здійснювати: 

- організаційні заходи щодо проведення конкурсів з продажу Прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву; 

- заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформації;           

- організацію продажу Прав вимоги. 

Пунктами 2.2. та п. 2.3. вказаного договору передбачено, що продаж Прав вимоги Державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернення (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву здійснюються на конкурсних засадах в порядку, встановленому чинним законодавством України. За результатами проведених конкурсів підприємство укладає з переможцями конкурсу договори з продажу Прав вимоги в порядку, визначеному цим Договором. 

Відповідно до п. 3.1.5. договору на підприємство (відповідач-2), покладений обов’язок відповідно до протоколу засідання Комісії, де зазначена інформація про результати конкурсу, готувати та укладати договори про продаж Прав вимоги з переможцями конкурсу. 

Відповідно до протоколу № 32 від 24.04.2009, проведено засідання комісії, що проводить конкурс з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, на якому прийнято рішення конкурсної комісії відмінити конкурс з продажу прав вимоги Держкомзему до НАК «Нафтогаз України» по лотам, в тому числі лоту №34/2 (підприємство ТОВ «Алан-Трейд» подало конкурсні пропозиції на участь у конкурсі по лоту №34/2), ДП «Ресурспостач» повернути конкурсне забезпечення, сплачене підприємствами, які подали конкурсні пропозиції на участь у конкурсі по лотам №34/1, 34/2, 34/3, 34/4. 

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 у справі № 50/444 визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 (протокол №32) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту №34/2. Зобов’язано Державний комітет України з державного матеріального резерву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алан-Трейд» договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту №34/2 на умовах, визначених попереднім договором №5 від 16.04.2009.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 у справі №50/444 рішення суду першої інстанції від 07.07.2009 змінено, визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 (протокол №32) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту №34/2. 

23.10.2009 між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений Договір №17пв з продажу прав вимоги (надалі –Договір з продажу прав вимоги), в Преамбулі якого зазначено, що даний Договір укладено відповідно до Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2007 №677; ст.ст.512-516, 656 Цивільного кодексу України; на підставі протоколу засідання комісії від 24.04.2009 №32 та попереднього договору від 16.04.2009 №5, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 по справі №50/444 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009. 

Предметом Договору є оплатна передача Кредитором (Відповідач-2) на користь Нового кредитора (Відповідач-1) наступних Прав вимоги до Боржника, що виникли з договору №юр-7/554-99 від 03.06.1999, укладеного між Кредитором (Державний комітет з державного матеріального резерву) та Боржником (національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), а саме: природний газ в об’ємі 329520,50 м.куб. (п. 2.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказаний Договір з продажу прав вимоги укладено з порушенням умов договору доручення від 11.02.2009 №юр-11/2009, без законних підстав. 

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору №17пв з продажу прав вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір укладений за відсутності результатів конкурсу, в порушення умов договору доручення, на підставі Постанови, яка втратила чинність 12.08.2009 до моменту укладання договору, на підставі рішення яке, змінено постановою апеляції, та яким встановлено факт відсутності проведення результатів конкурсу. 

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення помилково пов'язує недійсність правочину з недотриманням умов іншого договору. 

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погоджується із вищенаведеними висновками суду та не може погодитися з доводами апелянта, беручи до уваги наступне. 

Пунктом 5 Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №677, передбачено, що Держкомрезерв здійснює продаж прав за результатами проведення відкритого конкурсу. 

Відповідно до п. 22 вказаного Порядку, переможець конкурсу визначається в день проведення конкурсу, про що представниками учасників повідомляють в усній формі. Рішення комісії про результати проведення конкурсу за кожним лотом розміщується на веб-сайті у строк, що не перевищує 3-х робочих днів після проведення конкурсу. Документів, що підтверджують розміщення на веб-сайті відсутні в матеріалах справи. 

Протягом 10 робочих днів після проведення конкурсу з переможцем конкурсу на підставі попереднього договору укладається основний договір (п. 23 Порядку). 

Згідно зі ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належать повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими. 

Відповідно до ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного доручення. 

Порядок продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернутих (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2007 №677, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету міністрів України від 12.08.2009. Отже, на момент укладення спірного договору Порядок продажу прав вимоги був нечинним. 

Як було зазначено вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 у справі №50/444 визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 (протокол №32) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту №34/2. 

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, відсутність результатів конкурсу, а як наслідок відсутність переможця конкурсу, унеможливлює укладання основного договору №17пв з продажу прав вимоги на підставі попереднього договору. 

Згідно з п.п. 2 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першої-третьої, п’ятою, шостою ст. 203 цього кодексу. 

Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що згідно зі статтями 4,10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір з продажу прав вимоги від 23.10.2009 №17пв укладений всупереч встановленим нормам законодавства: за відсутності результатів конкурсу, в порушення умов договору доручення, на підставі Постанови, яка втратила чинність на момент укладання спірного договору. 

Доводи, наведені відповідачем-1 в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача-1, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, колегією суддів до уваги не приймаються у зв’язку з тим, що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення відповідачу-1 ухвали суду від 11.08.2010, якою було відкладено розгляд справи на 25.08.2010. 

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст.33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача-1, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Трейд» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2010.

Керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан-Трейд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 – без змін.

Матеріали справи №55/52 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       

 Судді