Справа № 2-4828/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 р.

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

          головуючого судді –Кисельова В.К.

          при секретарі –Калініченко О.О.

          за участю представника позивача –ОСОБА_1,

відповідача –ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариство «Народно фінансово-страхова компанія «Добробут»» до ОСОБА_2 про відшкодування суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Народно фінансово-страхова компанія «Добробут»» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування суми страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_2 та Приватним Акціонерним Товариством «Народна Фінансова страхова компанія «Добробут»був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/4692773) по третьому типу.

20.08.2010 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач), та автомобілем «Тойота»реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси № 3-8279/2010 від 20.12.2010 року, Відповідача визнано винною у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту Приватного підприємства «Карэкс Групп»№ 417-09-10 про встановлення вартості матеріального збитку належного ОСОБА_3 автомобіля «Тойота»реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку станом на 01.09.2010 року склала - 4744,45 грн. (чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 45 копійок).

Згідно страхового акта від 07.04.2011 року за № 268 та розрахунку страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ, позивачем визначено розмір та порядок виплати страхового відшкодування  ОСОБА_3 та виконано своє зобов'язання, сплативши йому  суму страхового відшкодування у розмірі 3990,66 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 66 копійок), згідно платіжного доручення № 155 від 11.04.2011 року.

Позивач стверджує, що  Відповідач порушив підпункт 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: не подала заяву, а також не повідомила в телефонному режимі про настання страхового випадку, хоча дорожньо-транспортна пригода сталась 20.08.2010 року.

Відповідно до договору № 14/05-СК від 15.07.2005 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс»та Приватним акціонерним товариством «Народна фінансова - страхова компанія «Добробут», TOB «Транспортний Ассістанс»здійснюється цілодобову інформаційно-довідкову підтримку ПрАТ «НФСК «Добробут», яка здійснює прийом звернень Страхувальників за телефоном (8-800-3-01-01-01 та/або (044) 492-83-67).

Згідно відповіді TOB «Транспортний Ассістанс»№ 1546 від 15.04.2011 року, Відповідач не повідомляв про настання страхового випадку.

Крім того, Відповідач в порушення норм даної статті не повідомив Позивача (Страховик) про причини невиконання дій передбачених підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 цього Закону в зазначені строки та не надав документального підтвердження.

Відповідно до п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язанні вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або у випадках передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, за думкою позивача, відповідач порушив умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (№ ВЕ/4692773) та вимоги ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не подавши у встановлений законом строк до Позивача (Страховик) заяву або повідомлення про настання страхового випадку.

Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до Страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив Страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного Акціонерного Товариства «Народна Фінансова страхова компанія «Добробут»»в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 3990,66 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривні 66 копійок), а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, а також обставини заявленого позову.

Відповідачка позовні вимоги не визнала та пояснила, що в день, коли трапилось ДТП, вона повідомила представника страхової компанії про настання страхового випадку. Представник страхової компанії повідомив відповідачку, що вона може не хвилюватись, оскільки страхова компанія відшкодує шкоду після встановлення судом особи, яка є винною у вчиненні ДТП. Крім того, в результаті ДТП вона отримала травму,  та  знаходилась у знервованому стані.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Приватним Акціонерним Товариством «Народна Фінансова страхова компанія «Добробут»був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/4692773) по третьому типу.

20.08.2010 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач), та автомобілем «Тойота»реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси № 3-8279/2010 від 20.12.2010 року ОСОБА_2  визнано винною у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту Приватного підприємства «Карэкс Групп»№ 417-09-10 про встановлення вартості матеріального збитку належного ОСОБА_3 автомобіля «Тойота»реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку станом на 01.09.2010 року склала - 4744,45 грн. (чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 45 копійок).

Згідно страхового акта від 07.04.2011 року за № 268 та розрахунку страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ, позивачем визначено розмір та порядок виплати страхового відшкодування  ОСОБА_3 та виконано своє зобов'язання, сплативши йому  суму страхового відшкодування у розмірі 3990,66 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 66 копійок), згідно платіжного доручення № 155 від 11.04.2011 року.

Позивач стверджує, що  Відповідач порушив підпункт 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. № 1961-ІV  , а саме: не подала заяву, а також не повідомила в телефонному режимі про настання страхового випадку, про дорожньо-транспортну пригоду, яка  сталась 20.08.2010 року.

Вищевказане твердження позивача мотивовано тим, що відповідно до договору № 14/05-СК від 15.07.2005 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортний Ассістанс»та Приватним акціонерним товариством «Народна фінансова - страхова компанія «Добробут», TOB «Транспортний Ассістанс»здійснюється цілодобову інформаційно-довідкову підтримку ПрАТ «НФСК «Добробут», яка здійснює прийом звернень Страхувальників за телефоном (8-800-3-01-01-01 та/або (044) 492-83-67).

Згідно відповіді TOB «Транспортний Ассістанс»№ 1546 від 15.04.2011 року, Відповідач не повідомляв про настання страхового випадку.

Відповідно до п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. № 1961-ІV  учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язанні вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або у випадках передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 повідомила представника Приватного акціонерного товариство «Народно фінансово-страхова компанія «Добробут»»–ОСОБА_4, про настання страхового випадку, а саме ДТП яке відбулось 20.08.2010р.

Так згідно полісу № ВЕ/4692773 обов’язкового  страхування власників наземних транспортних засобів ОСОБА_2 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. В полісі як телефон страхувальника зазначено номер 701-98-72.

В судовому засіданні також встановлено, що згідно полісу № ВЕ/4692773 обов’язкового  страхування власників наземних транспортних засобів оформляв ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5. ОСОБА_4 уклав з Приватним акціонерним товариством  «Народно фінансово-страхова компанія «Добробут»»агентський договір від 01.04.2010р., відповідно до п.1.1. якого агент є представником страховика  та діє від імені, в інтересах та під його контролем…

За ОСОБА_4 зареєстрований телефонний номер 799-16-32, яким він користується, що не заперечував в судовому засіданні ОСОБА_4.

Судом також встановлено, що згідно даних компанії ТОВ «Інтертелеком»20.08.2010р. зафіксовано  телефонну розмову між  номером  701-98-72, яким користується ОСОБА_2  та номером 799-16-32, яким користується ОСОБА_4, тривалість розмови 2 хвилині 21 секунда. Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 не заперечував того факту, що з ним можливо розмовляла відповідачка, проте повідомив, що даний випадок він не пам’ятає, та всім роз’ясняє про необхідність звернення до відповідного відділу Приватного  акціонерного  товариства  «Народно фінансово-страхова компанія «Добробут»».

При вирішенні справи по суті, суд вважає, що правовідносин, які виникли між сторонами також регулюються Законом України Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ.

          Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ  споживачі  під час придбання,  замовлення або використання продукції,  яка реалізується на території України, для задоволення cвоїх особистих потреб мають право на:  необхідну,  доступну,  достовірну  та своєчасну інформацію про продукцію,  її кількість,  якість,  асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

          Статтею 15   Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ встановлено, що споживач має право  на  одержання  необхідної,  доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію,  що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути  надана  споживачеві  до  придбання  ним товару чи замовлення
роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

          Крім того, п. 9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ  передбачено, що  під  час  розгляду  вимог  споживача   про   відшкодування збитків,  завданих  недостовірною  або  неповною  інформацією  про
продукцію  чи  недобросовісною  рекламою,  необхідно  виходити   з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

          На підставі вищенаведених норм чинного законодавства, суд вважає, що не може прийняти до уваги твердження представника позивача, що оскільки у функції представника страхової компанії ОСОБА_4 не входили питання щодо урегулювання питань пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, то повідомлення відповідачкою дану представнику про настання страхового випадку є неналежним повідомленням.

          Суд вважає, що у відповідачки, як споживача страхових послуг, можливо було  виникнення  припущення, що представник страхової компанії  ОСОБА_4  є уповноваженою особою, яка має право вирішувати спірну ситуацію, тобто приймати повідомлення про настання страхового випадку.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 виконала вимоги п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»оскільки своєчасно повідомила страховика про страховий випадок, у зв’язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п. 33.1.2,  ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. № 1961-ІV, ст.ст.  4, 15   Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ, ст. ст.  10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову Приватного акціонерного товариство «Народно фінансово-страхова компанія «Добробут»»  до ОСОБА_2 про відшкодування суми страхового відшкодування –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено  в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги  в 10-ти денний строк з   дня отримання копії повного рішення.

Суддя