ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 11 » квітня 2008 року справа № 22а-3440/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сіваченка І.В.
при секретарі судового засідання Скопинській А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - Козлова В.В. - довір. від 11.04.2008 року № 08/3601
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 22.01.2008 року
у справі № 2а-1335/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області
про визнання відмови неправомірною, зобов”язання виплатити недоотриманих грошових коштів при переході з ІІІ групи інвалідності на ІІ групу інвалідності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій щодо відмови в виплаті одноразової виплати неправомірними, зобов”язання виплатити компенсацію в розмірі 20415 грн. 80 коп. та стягнення моральної шкоди.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2008 року у справі № 2а-1335/08 (суддя Горбенко К.П.) позовна заява задоволена частково: дії відповідача визнані протиправними, на користь позивача стягнена недоотримана сума в розмірі 6000 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без урахування розміру цього виду допомоги, встановленому постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Позивач - учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії (посвідчення серії НОМЕР_1 - а.с. 7), з 17.09.1992 року визнаний інвалідом ІІІ групи (довідка МСЕК - а.с. 11), з 12.02.2007 року - інвалідом ІІ групи (довідка МСЕК - а.с.10).
Перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, категорія 1, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 48 зазначеного Закону передбачена одноразова компенсація, зокрема, інвалідам ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.
Фактично відповідачем виплачена одноразова компенсація в лютому 2007 року в сумі 94 грн. 80 коп. (а.с. 9).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.
Як вважає заявник скарги, при виплаті одноразової компенсації треба керуватись розміром такої допомоги, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону одноразова компенсація при зміні групи інвалідності на вищу сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті зазначеного виду компенсації розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена одноразова компенсація при зміні групи інвалідності У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір різниці як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої компенсації, зокрема, для інвалідів ІІ групи - 284 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 роки, а не вказаної Постанови КМУ.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу одноразової компенсації в сумі 94 грн. 80 коп. суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає зміні в визначенні суми, яка підлягає сплаті, оскільки окружним судом не врахована фактично сплачена сума (6000 - 94,80 = 5905,20).
На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2008 року у справі № 2а-1335/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2008 року у справі № 2а-1335/08 за позовомОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення недоотриманих грошових коштів при переході з ІІІ групи інвалідності до ІІ групи інвалідності згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - змінити.
В абзаці третьому резолютивної частини постанови замість 6000 грн. зазначити - 5905 грн. 20 коп.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 11.04.2008р. проголошений повний текст постанови.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко