Головуючий у 1 інстанції - Бутов М.М.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
11 квітня 2008 року справа № 22-а-3306/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Геращенка І.В. |
|
|
суддів при секретарі за участю: позивача відповідача |
ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська Донецької області |
|
|
на постанову |
Шахтарського міськрайонного суду Донецької області |
|
|
від |
04.12.2007 року |
|
|
у адміністративній справі |
№ 2-а-154/07 |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська Донецької області |
|
|
про |
нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги інваліду війни за 2004 - 2007 роки, - |
|
В С Т А Н О В И Л А :
10.10.2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом до УПСЗН м. Шахтарська Донецької області.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04.12.2007 року позов ОСОБА_1 про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги інваліду війни 3 групи до 5 травня за 2007 рік було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за зазначеним видом грошової допомоги у сумі 2762 грн. за 2004, 2007 роки. В решті позову у задоволенні відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: на ст. 29, 33 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач дійсно є інвалідом війни 3 групи та перебуває на обліку у відповідача, при цьому розмір мінімальної пенсії за віком за станом на 05 травня відповідного року складав у 2004 році - 50 грн., у 2007 році - 406 грн.
Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач повинен був отримати від відповідача разову грошову допомогу в 2004 році 350 грн. (50 грн. х 7), в 2007 році у розмірі 2842 грн. (406 грн. х 7)., але фактично позивач отримав у 2004 році - 130 грн., у 2007 році - 300 грн., а тому, відповідачем було недоплачено позивачеві суму щорічної разової допомоги як інваліду війни 3 групи до 5 травня в 2004 році у розмірі 220 грн. (350 грн. - 130 грн.), в 2007 році 2542 грн. (2842 грн. - 300 грн.), а всього: 2762 грн.
У стягненні зазначеного виду допомоги за 2005, 2006 роки судом першої інстанції було відмовлено за безпідставністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її залишити без задоволення.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_4 є інвалідом війни 3 групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, знаходиться на обліку в УПСЗН м. Шахтарська Донецької області.
Фактично позивач отримав від відповідача у 2004 році - 130 грн., при цьому відповідач керувався положенням ст. 44 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”.
У 2005, 2006 роках позивач фактично отримав від відповідача наведений вид допомоги в розмірі 270 грн., щорічно. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”.
В 2007 році фактично позивач отримав від другого відповідача - 300 грн., при цьому відповідач керувався положеннями ст. ст. 29, 33 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Положення ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004 року.
Таким чином, неправомірність дій відповідача щодо ненарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2004 року за ст. 44 Закону України “Про Державний бюджет на 2004 рік” у розмірі згідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є очевидною, а тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що зазначена грошова допомога підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Положення пункту 29 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни - 150 гривень; учасникам війни - 55 гривень - визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Тому неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 300 грн., встановленому Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не в розмірі згідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" також є очевидною.
Проте, норми Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо правомірності дій відповідача відносно розміру сплати позивачу зазначеного виду допомоги у 2005 та 2006 роках.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому судове рішення підлягає залишенню без змін.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 11, 21, 160, 184, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04.12.2007 року у справі № 2-а-154/07 - залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04.12.2007 року у справі № 2-а-154/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська Донецької області про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги інваліду війни 3 групи до 5 травня за 2004, 2007 роки - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Геращенко
Судді: Г.М.Міронова
І.В.Сіваченко