23.08.2011

Р І Ш Е Н Н Я   Справа № 2-  825 \11 рік

                    І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

23.08.2011 року  ЖОВТНЕВИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  м. Запоріжжя

У складі : головуючого          - судді                    ФЕДЧЕНКО І.М.

               при секретарі                              МІХЕЄНКО Г.А.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного  товариства «Форум», 3-тя особа ОП ЗМБТІ в Запорізькій області про визнання права власності на майно та поділ спільного сумісного майна,

В С Т А Н О В И В :

          Позивачка звернулась в суд з позовом в якому зазначила, що  вона з 2001 року по теперішній час безперервно фактично перебуває в сімейних відносинах з ОСОБА_2

Цей сімейний союз вони  не реєстрували в органах державної реєстрації актів цивільного стану.          Мешкають вони разом , ведуть спільне господарство, та мають двох  спільних дітей  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

27.03.2006 року під час спільного проживання ОСОБА_2  придбав нерухомість –квартиру АДРЕСА_1. 02.06.2006 року вона зареєструвалась за вищезазначеною адресою. 29.05.2007 року між  банком»Форум»та ОСОБА_2  був укладений кредитний договір № 0167\07\07-КЕ, згідно з яким ОСОБА_2 було надано кредит в іноземній валюті . Забезпеченням виконання зобов’язань є  застава нерухомості ( іпотека) квартири , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 На дату укладання договорів кредиту та іпотеки , щодо надання прав іпотекодержателя на цю квартиру , ці права зафіксовано в обсягу щодо предмету іпотеки –квартири , саме в такому стані, який  існував на момент укладення договору іпотеки. Надалі у період з травня 2007 року по травень 2008 року нею, за кошти які належали їй особисто , були здійснені суттєві поліпшення квартири шляхом ремонту на загальну суму 62153 грн. Вважає, що  здійснені нею за особливі кошти поліпшення вищезазначеної квартири є такими, що іх неможливо виділити в натурі буз пошкодження , тоб то вони є невід»ємними , а тому вона має право на визнання за нею права особистої власності на часку квартири, яка є вільною від іпотечного обтяження банку. Вважає, що сума 62153 грн пропорційна 1\5 частки квартири. Просить суд визнати за нею право особистої приватної власності на 1\5 частку квартири, а 4\5 частки підлягає визнанню як така, що належить на праві  спільної сумісної власності  їй та ОСОБА_2 та може  бути поділена в рівних частках.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідач  ОСОБА_2 проти позовних вимог не заперечує.

          Представник відповідача  ПАТ «Форум»проти позову заперечує, суду надані заперечення..

          3-тя особа у судове засідання не з’явились, повідомлялись належним чином.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши надані суду докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Судом встановлено, що   ОСОБА_2  згідно кредитного договору  №0167/07/07-КЕ від 29.05.2007 року , який був  укладений ним з АКБ “Форум”, отримав кредит на споживчі цілі у сумі 150 000,00 доларів США 00 центів, строком повернення по 28 травня  2012 року.

В забезпечення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та можливої неустойки (штраф,пеня) ним було укладено  іпотечний договір, посвідчений 29 травня 2007 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстр.№3076 за яким в іпотеку банку передана квартира №60 (шістдесят) в будинку №16 (шістнадцять) по вулиці Героїв Сталінграду в місті Запоріжжя, яка належить на праві власності ОСОБА_2. При укладанні договору нотаріусом накладено заборону на відчуження зазначеної в договорі квартири  до припинення чи розірвання договору.

Предмет іпотеки передано  в іпотеку банку за згодою колишньої дружини ОСОБА_6 .. Згода дружини оформлена  заявою, яка посвідчена нотаріально 29 травня 2007 року за реєстр.№СП-816,приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_5  .

Передаючи квартиру в іпотеку, іпотекодавець засвідчив, що на момент укладення цього договору предмет іпотеки  нікому не проданий, не перебуває під забороною відчуження та в податковій заставі, не існує ніяких прав та вимог інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку, судового спору про нього немає.

          Згідно рішення Комунарського райсуду м. Запоріжжя від 03.03.2008 року за  ОСОБА_2 визнано право особистої приватної власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Рішення  ухвалою Апеляційного суду Запорізької області залишено без змін .

          Відповідно до ст. 61 ЦПК України  обставини , встановлені судовими рішеннями  у цивільній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді  інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлені ці обставини.

          Таким чином суд вважає, що спірна вищезазначена квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_2 і  ОСОБА_1 не має ніякого відношення до вищезазначеної квартири.      

Підписуючи іпотечний договір ОСОБА_2, як власник та іпотекодавець,  зобов’язався не здійснювати реконструкцій предмета іпотеки, крім проведення поточного ремонту .

Відповідно до ст. 629 ЦК України: «… Договір є обов’язковим для виконання…».     

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та  інших актів цивільного законодавства, а ст. 525 Цивільного кодексу України вказує, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.   

Так як ОСОБА_1 була зареєстрована за місцем проживання у квартирі, і не є її власником, то здійснювати будь-які поліпшення вона могла тільки за згодою власника.

Докази, що такі поліпшення здійсненні за власні кошти позивачки не надані, не надано і письмових доказів  сплати цієї суми генпідряднику .

           Виконані ремонтні роботи та поліпшення у квартирі, як твердить позивачка є її невід’ємною частиною, і не можуть бути відокремлені від неї без її пошкодження або істотного знецінення. Тобто виконані ремонтні роботи і поліпшення не можна розглядати як окрему річ, майно, оскільки це є складовою частиною речі, у даному випадку квартири.                             Крім того, в позовні заяві вказано , що позивачка в даній квартирі проживає з 2006 року, ремонт проводила з метою поліпшення умов проживання сім’ї, тобто всіма результатами виконаних ремонтних робіт та поліпшень користувалася разом з іншими членами її сім’ї протягом часу проживання в квартирі.     

Отже, виконані ремонтні роботи та поліпшення квартири на думку суду не можна розцінювати як  нову річ створену особою зі своїх матеріалів на підставі договору, а тому ці роботи не можуть породжувати право власності на частку у квартирі.

Крім того у відповідності з витягом, наданим ОП ЗМБТІ для укладання іпотечного договору №14569691 від 16.05.2007року  у квартирі №60 в будинку № по вул.Героїв Сталінграду в м.Запоріжжя  здійснено перепланування за рахунок якого житлова площа складає 29,0 кв.м., загальна 66, 32 кв.м. Реконструкція проведена та узаконена власником ОСОБА_2 про що свідчать і зміни внесені до технічного паспорту квартири, останні зміни внесено 08.05.2007 року.

Позивачкою не доведено, що  у 2008 році в результаті здійснення поліпшень змінилась технічна характеристика жилих та підсобних приміщень квартири , а також вартість квартири істотно збільшилась від здійснених нею поліпшень, що дає їй право вимагати визнання права власності на 1/5 квартири.

          Керуючись ст.. ст.. 10,11,212,214-215,  ЦПК України,   суд

                              В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про визнання права власності на майно та поділ спільного сумісного майна –відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення   апеляційної скарги.

                    Суддя: