ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.11 Справа № 17/194/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ
до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 Управління житлово-комунального господарства», м. Антрацит Луганської області
про стягнення 118056 грн. 98 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 731 від 01.06.11;
від відповідача –не прибув;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 116231,84 грн., пені в сумі 1529,20 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 295,94 грн., за договором № 78 від 01.11.2009 про постачання електричної енергії.
Представник відповідача 24.11.2011 надіслав до канцелярії суду відзив на позовну заяву № 137 від 21.11.2011, згідно якого визнає позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справи без участі його представників.
В процесі розгляду справи позивач позов підтримав в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(позивач у справі), як Постачальником, та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №4 Управління житлово-комунального господарства»(відповідач у справі), як Споживачем, був укладений договір № 78 від 01.11.2009 на постачання електричної енергії (далі –Договори), за яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику її вартість.
У відповідності з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору, розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату пені за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки Постачальника.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов вказаних Договорів позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві. Однак, відповідачем умови Договорів по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за періоди з червня по серпень 2011 року (включно) в сумі 116231,84 грн., яку відповідач не погасив у строки, визначені у п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору.
У зв’язку з несплатою вказаної заборгованості відповідачем, позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату (а.с.27-49).
Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої у червні-серпні 2011 року активної електроенергії у сумі 116231,84 грн. в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 1529,20 грн. за період згідно наданого розрахунку.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.
Отже, зазначена пеня є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 295,94 грн. за період згідно наданого розрахунку по 03.09.2011.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 295,94 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про визнання позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право визнати позов повністю або частково. Відповідачем позов визнано в повному обсязі.
Суд приймає визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ», м. Антрацит, Луганської області, вул. Петровського, буд. 17, ідентифікаційний код 24184648, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:
- заборгованість за активну електроенергію у сумі 116231,84 грн. на п/р зі спеціальним режимом використання №260393189060 у філії ЛОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 304665, видати наказ.
- пеню у сумі 1529,20 грн., 3% річних у сумі 295,94 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1180,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. на п/р № 2600518645 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 29.11.2011.
Суддя О.С. Фонова