Справа № 461/2378/16-ц                                Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/3066/23                        Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: В.В. Черевко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 жовтня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну стягувача його правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача АО «ОТП Банк» у виконавчому листі від 13 липня 2016 року № 461/2378/16-ц, виданому Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення суду від 02 червня 2016 року у справі № 461/2378/16-ц, його правонаступником ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ».

В обґрунтування своїх вимог покликалося на те, що 06 серпня 2021 року між AT «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступає у повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги у повному обсязі, належне первісному кредиторові за договором, що був укладений між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , а саме договором № ML-601/35/2008 від 19 травня 2008 року. Посилаючись на наведене, заявник просив заяву задоволити.

Оскаржуваною ухвалою заяву представника ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» Рудакевича Ю.Ю. задоволено.

Замінено вибулого стягувача АТ «ОТП БАНК» на правонаступника - ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» у виконавчому листі №461/2378/16-ц від 13.07.2016, виданому Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення суду по справі № 461/2378/16-ц від 02.06.2016.

29.11.2021 ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 .

Вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що помилковим є висновок про заміну вибулого стягувача на правонаступника у виконавчому листі, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» така заміна здійснюється у виконавчому провадженні. При цьому, судом не було враховано, що виконавчий лист № 461/2378/16 від 13 липня 2016 року постановою державного виконавця від 14 грудня 2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», повернутий стягувачу. Вважає, що АТ «ОТП БАНК» не вправі був укладати договір про відступлення вимоги від 06.08.2021 з ТОВ «Екскроу Капітал», оскільки НБУ не видавав цьому товариству ліцензії на здійснення валютних операцій.

Також вказує, що сума у договорі про відступлення права вимоги не відповідає сумі стягнення за виконавчим листом, а саме є значно вищою - 72448,73 дол США, що еквівалентно 1951732,56 грн. Крім того, в порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження», приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60686318 з виконання зазначеного виконавчого листа про стягнення солідарно з неї та ОСОБА_2 на користь банку заборгованості у розмірі 47776,17 дол. США за спливом трьохрічного строку пред`явлення такого до виконання.

Відтак, оскільки попередньо постанову про повернення виконавчого листа виніс державний виконавець, банк зобов`язаний був повторно звернутися із заявою про відкриття виконавчого провадження до державного виконавця, який первинно здійснював відкриття виконавчого провадження № 52469284.

Просить ухвалу суду скасувати.

15.02.2022 ТОВ «Ескроу Капітал» подало відзив на апеляційну скаргу. Зазначидло, що строків пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачем не пропущено, при цьому право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця належить стягувачу, а також враховуючи презумпцію правомірності правочину про відступлення права вимоги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» - Когут Л.І. проти скарги заперечила, просила у задоволення скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін.

Правонаступник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» - Когут Л.І. , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII) та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 Закону).

Власне створення інституту приватного виконавця пов`язане із прийняттям 02 червня 2016 року Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та нової редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у абз 2 ч. 1 ст. 19 цього закону передбачено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Згідно із ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також, це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Так, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

При цьому, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Разом з цим, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу, є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Зазначене відповідає правовим висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022, справа № 2-7763/10.

Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це не встановлено договором або законом.

Заміна стягувача його правонаступником є процесуальним питанням, яке вирішується на підставі відповідних доказів та не поставлене в залежність від обставин справи по суті.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2016 року позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-601/35/2008 від 19.05.2008 року у розмірі 47776,17 доларів США, що еквівалентно 1249222,64 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 37732,24 доларів США, що еквівалентно 986599,98 грн.; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 10 043,93 доларів США, що еквівалентно 262622,66 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №601/515/08/1 від 19.05.2008 року у розмірі 724,44 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 456,82 грн; заборгованість по нарахованих та не сплачених відсотках в сумі 267,62 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» сплачений судовий збір у розмірі 9374,61 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» сплачений судовий збір у розмірі 9374,61 грн (а.с.78-81).

13.07.2016 року Галицьким районним судом м. Львова видано два виконавчі листи у справі №461/2378/16 (а.с.87).

21.11.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрито виконавче провадження №60686318 з виконання вищенаведеного виконавчого документа. Станом на 16.09.2021 року виконавче провадження №60686318 - відкрите, стан - примусове виконання (а.с.95-97).

06 серпня 2021 року між AT «ОТП Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступає у повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги у повному обсязі, належне первісному кредиторові за договорами, що були укладені між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , а саме договором № ML-601/35/2008 від 19 травня 2008 року (92-93).

Відповідно до пункту 1.1.1.3. договору про відступлення права вимоги від 06.08.2021 року, первісний кредитор підтверджує, що станом на дату укладання кредитного договору новий кредитор сплатив в повному обсязі первісному кредитору суму у розмірі 242455 (двісті сорок дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 50 коп., що станом на дату укладення Договору становить 9000 (дев`ять тисяч) Доларів США, та до нового кредитора перейшли права первісного кредитора за кредитним договором (а.с.92).

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №178 від 06.08.2021 року (а.с.94).

Задовольняючи заяву ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ», районний суд виходив з того, що між AT «ОТП Банк» та ТзОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив у повному обсязі, а новий кредитор набув право вимоги у повному обсязі на належне первісному кредиторові за договорами, що були укладені між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , а саме договором № ML-601/35/2008 від 19 травня 2008 року.

При цьому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, а зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Задовольняючи заяву ТзОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну стягувача АО «ОТП Банк» у виконавчому листі від 13 липня 2016 року № 461/2378/16-ц, виданому Галицьким районним судом м. Львова на виконання рішення суду від 02 червня 2016 року у справі № 461/2378/16-ц на його правонаступника ТОВ «ЕСКРОУ КАПІТАЛ», районний суд виходиз з того, що заявник довів належними доказами перехід до нього права вимоги за договором № ML-601/35/2008 від 19 травня 2008 року, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 .

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги про те, що АТ «ОТП БАНК» має обов`язок повторно звернутися із заявою про відкриття виконавчого провадження саме до державного виконавця, який первинно здійснював відкриття виконавчого провадження №52469284, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця належить стягувачу.

Поряд з цим, судом не встановлено обставин, за яких правомірність правочину про відступлення права вимоги, на підставі якого відбувся перехід права вимоги до ТзОВ «Ескроу Капітал», у передбаченому законом порядку спростована на підставі судового рішення.

Враховуючи наведене та те, що заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження, при цьому, стягувач у виконавчому документі може реалізувати відповідний потенціал прав у виконавчому провадженні, лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством, тобто усі процесуальні питання, у тому числі, дотримання чи поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, вирішуватимуться, як наслідок вчинення відповідних процесуальних дій стягувачем, колегія суддів приходить висновку, що ТОВ «Ескроу Капітал» набуло права вимоги первісного кредитора по відношенню до ОСОБА_1 , тому висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви та заміни стягувача АТ «ОТП БАнк» на його правонаступника ТОВ «Ескроу Капітал» у виконавчому листі №461/2378/16, виданому 13.07.2016 Галицьким районним судом м. Львова, є обґрунтований.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суд першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2025 року.

Головуючий:        Н.П. Крайник

Судді:        Я.А. Левик

       М.М. Шандра