ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/324/21 пров. № А/857/2242/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                          Ільчишин Н.В.,

суддів                                                             Шевчук С.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (судді Махаринець Д.Є., ухвалену у письмовому провадженні в м. Рівне) у справі № 460/324/21 за заявою ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №85/03.15-24 від 28.04.2020 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 5 березня 2020 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди згідно з довідкою Рівненського апеляційного суду про розмір з 01.01.2020 суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді та здійснювати починаючи з 19.02.2020 вказані виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача при видачі виконавчих документів за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду №460/324/21 від 26.05.2021, яке набрало законної сили 25 серпня 2021 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

19.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі №460/324/21 шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету України у розмірі 2379955,95 на користь ОСОБА_1 .

Оскаржуваною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року Заяву ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 460/324/21 шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету України в розмірі 2379955,95 грн. на користь ОСОБА_1 задоволено. Змінено порядок та спосіб виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 460/324/21 шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету України в розмірі 2379955,95 грн. на користь ОСОБА_1 . Стягнути з державного бюджету України  кошти в сумі 2379955,95 грн. на користь ОСОБА_1 .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та винести нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заявнику у задоволенні заяви. Вказує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2024 по справі № 460/324/21 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №85/03.15-24 від 28.04.2020 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 5 березня 2020 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди згідно з довідкою Рівненського апеляційного суду про розмір з 01.01.2020 суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді та здійснювати починаючи з 19.02.2020 вказані виплати, з урахуванням фактично виплачених сум. Ухвалою суду від 02 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача при видачі виконавчих документів за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду №460/324/21 від 26.05.2021 яке набрало законної сили 25 серпня 2021 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі №460/324/21 шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету України у розмірі 2379955,95 на користь ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області судове рішення по справі було виконано та проведено нарахування пенсійної виплат встановлених судовими рішеннями. Загальна сума, що нарахована за судовими рішеннями по справі №460/1931/20 за період 19.02.2020 по 31.08.2021 на виконання рішення суду від 16.05.2021 становить 2392643,21 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03 березня 2020 року №288/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Тобто судом першої інстанції, задовольнивши заяву ОСОБА_1 було змінено зміст резолютивної частини рішення з «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області» на «стягнути з Державного бюджету України». Разом з тим, спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду справи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-394а14, в постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 279/7157/15-а, у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі №281/1618/14-а та постанові Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №420/6671/18 за адміністративним провадженням №К/990/4324/23. Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-506а14, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. В постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною. Головним управлінням неодноразово у поясненнях та звітах на виконання судових рішень, що направлялись до суду було зазначено, що нараховані суми пенсійних виплат на виконання судових рішень 1011233,18 грн. та 267531,96 грн. будуть виплачена після виділення коштів на ці цілі з Державного бюджету України, оскільки п. 13 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України “Про прокуратуру” та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не наділене повноваженнями самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів. Органи Пенсійного фонду України зобов`язанні використовувати кошти виключно за цільовим призначенням. Відповідно до ст.119 Бюджетного Кодексу посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності. Органами Пенсійного фонду України ведеться облік рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою набрання їх законної сил.

ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено на підставі матеріалів справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №460/324/21 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №85/03.15-24 від 28.04.2020 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03 березня 2020 року №288/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених  сум.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року  у справі № 460/324/21 повернуто скаржнику.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача при видачі виконавчих документів за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду №460/324/21 від 26.05.2021, яке набрало законної сили 25 серпня 2021 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.10.2022 за №18603-18286/К-02/8-1700/22 у відповіді направленій ОСОБА_1 вказало, що нарахована сума доплати на виконання судового рішення становить 2392643,21 грн. Кошти нараховані на виконання судового рішення від 26.05.2021 у справі №460/324/21 будуть виплачені правонаступнику ОСОБА_1 за наявності відповідного фінансування з державного бюджету України. При цьому черговість виплати на виконання рішення суду визначається датою набрання ним законної сили, а саме 02.09.2022 (а.с. 143 зворот).

19.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року у справі №460/324/21 шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету України у розмірі 2379955,95 на користь ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції задовольняючи заяву дійшов висновку про необхідність встановлення зміни порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 шляхом безспірного списання коштів з державного бюджету України в розмірі 2379955,95 грн. на користь ОСОБА_1 .

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (частини 1 статті 378 КАС України).

Згідно з приписами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз статті 378 КАС України свідчить про те, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як зазначено у частині 3 статті 33 Закону №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №460/324/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди відповідно до довідки Рівненського апеляційного суду від 03 березня 2020 року №288/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а отже судове рішення для відповідача має зобов`язальний характер.

Як вбачається із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.10.2022 за №18603-18286/К-02/8-1700/22 нарахована сума доплати на виконання судового рішення становить 2392643,21 грн. Кошти нараховані на виконання судового рішення від 26.05.2021 у справі №460/324/21 будуть виплачені правонаступнику ОСОБА_1 за наявності відповідного фінансування з державного бюджету України. При цьому черговість виплати на виконання рішення суду визначається датою набрання ним законної сили, а саме 02.09.2022 (а.с. 143 зворот).

Водночас, заявник ОСОБА_1 фактично просить змінити суть резолютивної частини зазначеного рішення суду, - із «зобов`язати» на – «стягнути» з Державного бюджету України кошти в сумі 2379955,95 грн. на її користь довічного грошового утримання.

У той же час, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що встановлені обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Водночас, положеннями частини 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України, незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов`язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).

Приписами статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із приписами статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI (далі – Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

При цьому, суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості, які належать стягувачу, не є власністю відповідача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки виконання рішення суду у справі №460/324/21 залежить від бюджетного фінансування, що підтверджується доводами апелянта, тому його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачці як внутрішньо переміщеній особі.

Згідно зі статтею 95 Конституції України Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному вказаним Кодексом. Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме серед інших взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, також нецільове використання бюджетних коштів.

Відповідно до підпунктів 4, 7 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а (К/9901/1034/17), зазначив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу виконання рішення суду про зобов`язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною. Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так, у постанові від 25.11.2014 у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».

При цьому колегія суддів Верховного Суду в постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Також апеляційний суд звертає увагу, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачені додаткові процесуальні механізми, які спрямовані на гарантування реалізації положень статті 129-1 Конституції України, згідно з якими судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 460/324/21, поданої нею у порядку статті 378 КАС України, а тому суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення поданої заяви, внаслідок чого його ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 328, 378 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області – задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 460/324/21 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 460/324/21 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

                  Головуючий суддя                                        Н.В. Ільчишин

                  Судді                                                              С.М. Шевчук

                                                                                          Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 10.04.2025