Справа № 157/393/25

Провадження № 2-а/157/54/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

представника позивача Лупини О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Маневицький відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

                                                       встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Маневицький відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві пояснив, що 04.09.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення № 136 якою визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Позивач вважає, що його притягнули до адміністративної відповідальності незаконно, та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 136 від 04.09.2024, провадження у справі закрити, вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді від 07.03.2025 позивачу поновлено пропущений строк для звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, призначено судове засідання на 15:30 год 17 березня 2025 року.

Крім цього, у зазначеній ухвалі визначено відповідачу п`ятиденний строк із дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Для подання відзиву на позов встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а для подання заперечення – п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вбачається із супровідного листа від 10.03.2025 за № 157/393/25/1640/2025 про надіслання ІНФОРМАЦІЯ_3 копії ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.03.2025 про відкриття провадження у даній справі, копії позовної заяви з додатками, судової повістки про виклик до суду, витягу з КАС України про права та обов`язки учасників справи (а.с. 22) та «Розносної книги для місцевої кореспонденції» (запис під номером 686), вищезазначені документи були отримані черговим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 11 березня 2025 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що останній день строку для подання відзиву на позов – 16 березня 2025 року припадав на вихідний день, відповідно до вимог ч. 6 ст. 120 КАС України останнім днем такого строку було 17 березня 2025 року.

До суду 07 квітня 2025 року надійшов відзив за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 із доданою копією справи № 136 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Представник відповідача, подавши до суду, не зазначила причин пропуску строку для цього, клопотання про поновлення такого строку не заявляла.

Враховуючи вищенаведене, суд розцінює це як неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник Лупина О.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Маневицький відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 серії ВН № 136 від 04.09.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 11).

Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він, будучи в належний спосіб оповіщеним, 28 серпня 2024 року не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військово-лікарської комісії у строк, зазначений в повістці № 154843 на 09 год 00 хв 28.08.2024. Після неприбуття на протязі трьох днів не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та в подальшому не прибув на протязі семи днів, чим порушив вимоги абз. 8, 12  ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з абзацами 8, 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані позивачем пояснення та докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає зазначеним вище встановленим законом вимогам для рішень суб`єктів владних повноважень, зокрема щодо критерію обґрунтованості, тобто врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, орган не з`ясував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1 та 3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Таким чином, законодавством не вимагається складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неприбуття особи на виклик до ТЦК та СП, яку було належним чином повідомлено про дату, час і місце виклику, та наявності підтверджуючих документів про отримання виклику.

Разом з тим, на підтвердження виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28 серпня 2024 року, відповідачем не надано суду повістки № 154843, про яку зазначається в оскаржуваній постанові, а також не надано доказів про надіслання такої повістки позивачу та отримання ним повістки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, не подавши відзиву, не надавши жодних доказів щодо повідомлення особи (повістки, виклику), підтверджуючих документів про отримання повідомлення (повістки, виклику), тобто доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ВН № 136 від 04.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 11.04.2025 року.

ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ