ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.12.11 р. Справа № 21/105
Позивач: Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ
до відповідачів: 1) Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк
2) Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки
про стягнення 14 764,16 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 – інженер-претензіоніст
відповідача 1: ОСОБА_2 – пров. юр.
відповідача 2: не з’яв.
Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” просить стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” і Державного підприємства “Ровенькиантрацит” збитки у вигляді вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 22.05.2011р. Державним підприємством “Ровенькиантрацит” за залізничною накладною на групу вагонів № 51837490 у напіввагоні № 63666424, у сумі 14 764,16 грн. (по 7 382,08грн. з кожного).
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (порушення маркування і заглиблення у вагоні) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом від 25.05.11р. БА 785193/13.
Відповідачі позов не визнали з посиланням на відсутність своєї вини у нестачі.
20.10.2011р. Державне підприємство “Ровенькиантрацит” в судове засідання надало відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що:
- залізниця прийняла спірний вагон до перевезення без зауважень;
- згідно ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту його видачі одержувачеві.
Залізниця наполягає на тому, що винним у нестачі є відправник, який не забезпечив схоронність вантажу під час перевезення, що підтверджується, зокрема, актом загальної форми станції Дебальцеве-Сортувальне № 303 від 22.05.2011р., повідомленням від 22.05.11р. № 9742 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 63666424, комерційним актом станції Дебальцеве-Сортувальне від 22.05.11р. БМ 731630/92.
Відповідачі ухвалу суду від 28.11.2011р. у повному обсязі не виконати і не забезпечили явку у судове засідання технічних працівників для роз’яснення питань щодо процесу передачі – приймання вагонів від залізниці до відправника і у зворотному напрямку, зокрема:
· залізниці – робітників станції Фащівка, які подавали порожній вагон під завантаження і приймали його після завантаження та робітників станції Дебальцеве-Сортувальне, які оглядали вагон і складали акти загальної форми і про технічний стан вагону, а також оглядали спірний вагон після ремонту;
· Ровенькиантрацит – робітників, які приймали порожній вагон і повертали його залізниці після завантаження.
ДП “Донецька залізниця” не надала суду:
- усі акти загальної форми і акти про технічний стан вагону, які були складені під час спірного перевезення;
- письмове пояснення причин відчеплення вагону по станції Дебальцеве-Сортувальне;
- книги ГУ-14 і ГУ-15.
Справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
22.05.2011р. Державне підприємство “Ровенькиантрацит” (вантажовідправник) на адресу ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” (вантажоодержувач) у напіввагоні №63666424 за залізничною накладною на групу вагонів №51837490 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні – 70 000 кг (брутто – не вказано, тара – 23 000кг).
При прибутті вагону з вантажем на станцію Дебальцеве-Сортувальна (побіжна станція) перевізником був складений акт загальної форми № 303 від 22.05.2011р., згідно якого у напіввагоні №63666424 було виявлено: навантаження нижче бортів на 200мм, розрівняне, марковане вапном бороздами, над 7 люком маркування порушене, є воронкоподібне заглиблення розміром: 1500 на ширину вагону і до дна, з лівої сторони 7 люк просвіт 30мм між кришкою люка і поперечною балкою, просвіт закладено дошкою, витікання не має.
У зв’язку з технічною несправністю спірний вагон був відчеплений від потягу. На станції Дебальцеве-Сортувальна було також складене повідомлення від 22.05.11р. № 9742 на ремонт або технічне обслуговування вагону № 63666424, згідно якого необхідність поточного ремонту обґрунтована несправністю арміровки 7-го люку. У чому полягав ремонт арміровки 7-го люку перевізник не роз’яснив і ніяких документів щодо цього суду не надав, так само як залізницею не був наданий і акт про технічний стан вагону № 77-1, складений станцією Дебальцеве-Сортувальна.
Також на станції Дебальцеве-Сортувальне був складений комерційний акт від 22.05.11р. БМ 731630/92, згідно з яким:
· вагон технічно справний (?);
· навантаження нижче бортів на 200мм, розрівняне, марковане вапном бороздами;
· над 7 люком воронкоподібне заглиблення розміром: 1500 на ширину вагону і до дна, маркування порушене;
· зважування вагону проводилося на 200 т вагонних терезах два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;
· вага нетто зважування вантажу 66 800кг (брутто 89 800кг, тари з брусу 23 000кг), нестача вантажу складає 3 200кг проти даних залізничної накладної.
За призначенням спірний вагон з вантажем (уже з нестачею 3 200кг) був відправлений за досилочною накладною № 51845311.
На станцію призначення вагон прибув 25.05.2011р., де був складений акт загальної форми № 141 від 25.05.2011р. Підстава складання акту загальної форми: навантаження нижче бортів на 200-300мм, над 1,2 люками маркування відсутнє, є воронкоподібне заглиблення розміром 2500 х 4000 мм на ширину вагону.
На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Комунарськ Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БА 785193/13 від 25.05.2011р., згідно з яким:
· вагон технічно не справний;
· навантаження нижче бортів на 200-300мм, рівномірне, марковане вапном двома подовжніми смугами;
· над 1, 2 люками маркування відсутнє, є воронкоподібне заглиблення розміром: 2500 х 4000мм на ширину вагону;
· між 1, 2 люками немає перекриття люку, є зазор 60мм, довжина 500мм, закладений неякісно мотлохом;
· на хребтових балках (?) є старі сліди просипання вантажу;
· на момент огляду вагону витікання вантажу не було;
· зважування вагону проводилося на механічних 150 т вагонних терезах ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;
· вага нетто зважування вантажу 59 600кг (брутто 82 600кг, тари з брусу 23 000кг), нестача вантажу складає 10 400кг проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписано: начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший, з боку одержувача – заступником начальника вантажної служби.
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин. До того ж, після поточного ремонту спірного вагону, який буцімто мав місце по станції Дебальцеве-Сортувальне, нестача збільшилась ще на 7,2т.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 7 382,08 грн. із розрахунку: 9 000кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 820,24грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).
Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню за рахунок перевізника у сумі 7 382,08 грн. Позов до вантажовідправника заявлений без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення судом врахована та обставина, що на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього. Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Так само як і наполягаючи на тому, що вагон під завантаження був поданий у технічному відношення справним, не надала пояснення на питання де і яким чином був він пошкоджений.
Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв’язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення це було б виявлено.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов у частини щодо перевізника задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, п/р 260030000173, 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, п/р 2600914210 в Луганській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДПОУ 05441447) 7 382,08 грн. основного боргу (вартість нестачі), 51,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позову до Державного підприємства “Ровенькиантрацит” відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено 15.12.2011р.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Вик
Тел.381-91-18
- Номер:
- Опис: стягнення 461785,47 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 21/105
- Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
- Суддя: Матюхін В.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.04.2002
- Дата етапу: 15.09.2011