ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.12.11 р. Справа № 21/154
Позивач: Колективне підприємство “Фірма “Азовбудматеріали” м. Маріуполь
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк
про стягнення 14 260,00грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: ОСОБА_1 – за дов.
відповідача: ОСОБА_2 – пров. юр.
Колективним підприємством „Фірма „Азовбудматеріали” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого позивачу 20.09.11р. (вантажовідправник - ТОВ „Алтис АМД”) за залізничною накладною №49423973 у напіввагоні №66865734, у загальній сумі 14 260,00грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію Велико-Анадоль (станція призначення) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом від 27.09.11р. БИ 573602/12. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені фірмою збитки має нести перевізник.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що позивачем:
- невірно зазначена норма недостачі для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані;
- позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).
Позивачем на підтвердження ціна вантажу надана довідка вантажовідправника - ТОВ „Алтис АМД”, згідно якої ціна антрациту за спірною відправкою складає 1 130,00грн. (з ПДВ). Також у довідці зазначено, що:
- товариство не було ні виробником, ні власником вантажу за спірною відправкою, не купувало його і не продавало;
- товариство виступило вантажовідправником в порядку надання транспортно-експедиторських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Квік Дан”;
- на прохання товариства „Компанія Квік Дан” надала копії рахунку-фактури, акту приймання-передачі продукції, специфікації, згідно яких ціна відвантаженої продукції 1 130,00грн. (з ПДВ).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
20.09.11р. ТОВ “Алтис АМД” (вантажовідправник) на адресу Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (вантажоодержувач) у напіввагоні №66865734 за залізничною накладною №49423973 зі станції Ізотове Донецької залізниці на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці відвантажило вугілля (антрацит у вологому стані). За накладною вага нетто у вагоні – 69 000 кг (брутто – не зазначено, тара – 21 450кг).
Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № 001, укладеним 29.12.07р. з ТОВ “ВКФ “Дон-Енерджи”. Згідно рахунку № 3 від 20.09.2011р. ціна 1т антрациту –958,33грн. без ПДВ.
На станцію Велико-Анадоль (станція призначення) вагон прибув 26.09.2011р. з актом загальної форми станції Дебальцеве-Сортувальне № 731788/250/11 від 21.09.2011р., де був складений акт про технічний стан вагону № 6 від 27.09.2011р. Підстава складання акту загальної форми – під час огляду були виявлені воронкоподібні заглиблення. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт БИ 573602/12 від 27.09.2011р., згідно з яким:
· вагон в технічному відношенні справний;
· навантаження нижче бортів 400мм, розрівняне, марковане вапном:
· над 4, 5 люками з правої сторони порушене маркування, воронкоподібне заглиблення розміром: 3000 х 2000мм до дна вагону;
· зважування вагону проводилося на 150 тонних вагонних терезах, приписаних до станції Велико-Анадоль;
· вага нетто зважування вантажу 56 600 кг (брутто 78 800кг, тари з брусу 22 200кг), нестача вантажу складає 12 400кг проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписано: в.о. начальника станції, старшим прийомоздавальником, СТК, представником КП “Азовбудматеріали”.
Також в залізничній накладній №49423973 та комерційному акті зазначено, що станцією Ясинувата 23.09.11р. був складений комерційний акт (номер не зазначений), який до накладної доданий не був і залізницею у засідання не представлений.
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 12 452,60грн. із розрахунку: 11 020кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 130,00грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).
Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 12 452,60грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.115, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, п/р 26009011365400 в АКІБ “УкрСіббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00290541) 12 452,60грн. основного боргу (вартість нестачі), 124,53грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 206,09грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено 13.12.2011р.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Вик
Тел.381-91-18
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 21/154
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Матюхін В.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.12.2016
- Дата етапу: 15.12.2016