ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2011 р.                                                                  Справа № 6/110-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного резерву агентства України до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ДО Комбінат «Новий” та 2. Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс”, про зобов’язання виконати умови договору та стягнення штрафу,

представники:

позивача:               ОСОБА_1 (дов. № 2321/0/4-11 від 02.06.2011р.),

відповідача:           не з’явився,

третьої особи 1.:    ОСОБА_2 (дов. № 804 від 14.11.2011р.),

третьої особи 2.:    ОСОБА_3. (дов. № 1495/14 від 14.11.2011р.).

СУТЬ СПОРУ:

В вересні 2011 року Державне агентство резерву України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз” (далі - відповідач) про зобов’язання виконати умови договору та стягнення штрафу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № юр-2/1368п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 15.06.2011р., щодо поставки матеріальних цінностей, а саме «Консерви м’ясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525 до державного резерву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2011р. порушено провадження у справі № 6/110-11 та призначено її до розгляду на 11.10.2011р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 11.10.2011р. представника відповідача та неподанням ними витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 01.11.2011р., згідно ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 01.11.2011 року представником  позивача,  в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про витребування господарським судом у відповідача оригіналів актів № 22 від 27.07.11р., №23 від 28.07.11р., №24 від 31.07.2011р.

Крім того, позивачем подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Так, ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2011р. клопотання позивача суд задовольнив та продовжив строк вирішення спору на п’ятнадцять днів.

В свою чергу, відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі на стороні відповідача третіх осіб: ДО Комбінат “Новий” та Український державний науково-дослідний інститут “Ресурс” для підтвердження факту поставки продукції та про витребування у них необхідних документів.

Відповідачем також подано відзив № 23 від 31.10.2011р., в якому він просить у задоволені позовних вимог позивача відмовити з підстав, викладених у даному відзиві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2011р. залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ДО Комбінат “Новий” та 2. Український державний науково-дослідний інститут “Ресурс”(03150, м. Київ, вул. Боженка, 84) та задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів.

01.11.2011р. суд оголосив перерву в засіданні до 15.11.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на бланку про оголошення перерви в розгляді справи від 01.11.2011р.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Третіми особами подано суду додаткові докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

15.11.2011р. відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд  

Установив:

15.06.2011р. між Державним агентством резерву України, який діє на підставі Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №463/2011 (далі –замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз” (постачальник за договором, відповідач у справі) було укладено договір № юр-2/1368п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву (далі – договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов’язується поставити у 2011р. замовникові для закладення до державного резерву м’ясопродуктів “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі –15.13.1 (далі - продукція), а замовник прийняти і оплатити цю продукцію.

Пунктом п. 1.2. договору сторони погодили найменування (“Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005 ” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/252), кількість (1 176 930 фізичних банок), та ціну продукції (15,39166), загальна вартість, разом з ПДВ складає 21 737 897,10 грн.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору ціна (вартість) цього договору становить 21 737 897,10 грн, у тому числі податок на додану вартості 3 622 982,85 грн. Ціна за одиницю товару визначена в п. 1.2. даного договору.

Розділом ІІІ договору визначено якість товару. Так, п.п. 3.1., 3.3., 3.4. договору визначено, що до державного резерву поставляються «Консерви м’ясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525г, виготовлені відповідно до вимог ДСТУ 4450:2055 «Консерви м’ясні. М'ясо тушковане. Технічні умови”, вітчизняного виробника та придатні для тривалого зберігання.

Консерви м’ясні поставляються в металевих банках вітчизняного виробництва, згідно ГОСТ 5981 корозія поверхні, у т.ч. точкова іржа, не допускається.

При цьому, упакування та маркування м’ясних консервів проводиться згідно з ГОСТ 13534. Маркування на банках здійснюється державною мовою.

Поставці та закладення до державного резерву підлягають консерви м’ясні вироблені не більше одного кварталу до дати закладення (п. 3.6. договору).

 Сторонами у п.п. 3.8., 3.9. договору також узгоджено, що закладення продукції до державних організацій (комбінатів), що належить до сфери управління Держрезерву України, проводиться спеціалістами комбінатів у присутності постачальника та представників УкрНДІ «Ресурс”. Організація та координація робіт з контролю якості продукції здійснюється УкрНДІ «Ресурс”. Випробування продукції проводиться лабораторією УкрНДІ «Ресурс”, а у разі необхідності, проведення випробувань здійснювати із залученням незалежних акредитованих лабораторій. Постачальник відшкодовує витрати, пов’язані з проведенням контролю за якістю продукції на договірних умовах.

Поставка продукції до державного резерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держрезерву України на умовах поставки –DDP (у редакції ІНКОТЕРМС 2000), а саме: ДО “Комбінат «Новий” (смт. Докучаєвськ, Донецька обл.) –1 176 930 фіз.б. –лот № 1 (п. 5.2. договору).

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з дати його підписання і діє до 08.08.2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Відтак, сторонами було укладено угоду, згідно з якою у сторін на підставі Закону України «Про державний матеріальний резерв” та ст.ст. 11, 509, 626 ЦК України виникли відповідні зобов’язання.

Зокрема, відповідач зобов’язаний поставити продукцію у термін визначений договором, тобто постачальник, у відповідності з п. 5.3. договору поставляє до державного резерву консерви м’ясні в термін до 01.08.2011р.

При цьому, п. 6.3.4. договору встановлено обов’язок постачальна поставити продукції, якість якої повинна відповідати умовам, установленими розділом ІІІ цього договору.

Окрім того, суд звертає увагу, що факт закладення продукції до державного резерву оформляється приймальними актами за формами № Р-11, що подається замовнику з відміткою про відповідність якості продукції, скріплений підписом і печаткою УкрНДІ «Ресурс”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що метою укладення даного договору є закладення до державного резерву обумовленої сторонами продукції, тобто з метою формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву у відповідності до Закону України «Про державний матеріальний резерв”.

За посиланням позивача, спір у справі виник з підстав невиконання відповідачем умов договору № юр-2/1368п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 15.06.2011р., щодо поставки матеріальних цінностей до державного резерву, а саме “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005 ” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фенікс” було відвантажено до                         ДО “Комбінат «Новий” (смт. Докучаєвськ, Донецька обл.) Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.

Зі змісту цих товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником і вантажовідправником є ТОВ «Фенікс”, а вантажоодержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз”, пункт розвантаження –Докучаєвський Комбінат Новий.    

Згідно п. 14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. N П-7 (далі –інструкція П-7) приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Пунктом 16 Інструкції П-7 передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції            (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Згідно з п. п. 12.1-12.2. ДСТУ 4450:2005 Національний стандарт України “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Технічні умови” консерви приймають партіями. Правила приймання, визначення партії, об’єм вибірки проб згідно з ГОСТ 8756.0. Кожну партію консервів супроводжують документами, що засвідчують якість та безпеку.

Як визначено п. 12.3. ДСТУ 4450:2005, щоб перевірити якість консервів на відповідність вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, щодо перевірки якості консервів м’ясних “М’ясо тушковане. Свинина”, консерви комісійно відібрано на ДО “Комбінат «Новий”, згідно чинної нормативної документації (ГОСТ 13534-89, ДСТУ 4450:2005) та оформлено акти комісійного відбору проб (зразків) за № 22 від 27.07.2011р., № 23 від 28.07.2011р. № 24 від 31.07.2011р. Відбір проб проведено у відповідності ГОСТ 8756.0-70.

За наслідками перевірки 28.07.2011р. комісією УДНДІ “Ресурс” складено акт про встановлення розбіжностей при прийманні консервів м’ясних «М'ясо тушковане Свинина” відібраних на ДО «Комбінат «Новий”, в якому зазначено, що при візуальній перевірці зовнішнього стану маркування на банках консервів м’ясних «М'ясо тушковане. Свинина” виробництва ТОВ «Фенікс” дати виготовлення 21.06.2011р. було виявлено подвійне маркування з датою виготовлення 26.10.2010р. Зазначеним, актом встановлено, що консерви м’ясні не відповідають вимогам ГОСТ 13534-89 «Консервы мясные и мясорастительные. Упаковка, маркировка и транспортирование” та ст. 36 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів” і не підлягають закладенню до державного резерву.

Також, в акті про встановлення розбіжностей при прийманні консервів м’ясних «М'ясо тушковане Свинина” відібраних на ДО «Комбінат «Новий” від 02.08.2011р. комісією УДНДІ “Ресурс” зазначено, що при візуальній перевірці зовнішнього стану маркування на банках консервів м’ясних «М'ясо тушковане. Свинина” виробництва ТОВ «Фенікс” дати виготовлення 17.06., 18.06, 19.06, 20.06., 26.06.2011р. було виявлено подвійне маркування з датами виготовлення 22.10.2010р. та 25.10.2010р. Цим актом встановлено, що консерви м’ясні не відповідають вимогам ГОСТ 13534-89 «Консервы мясные и мясорастительные. Упаковка, маркировка и транспортирование” та ст. 36 Закону України «Про якість та безпечність харчових продуктів” і не підлягають закладенню до державного резерву.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державний матеріальний резерв” державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Як визначено ч. 1 ст. 9 Закону України “Про державний матеріальний резерв”  матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за встановленими вимогами щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я споживачів і охорони довкілля, повинні мати сертифікат відповідності зазначеним вимогам на весь строк зберігання.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Тобто, під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість, або не дозволяють використовувати відповідно мети, передбаченої договором.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 685 ЦК України продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи встановлення факту, що м’ясні консерви не відповідають вимогам ГОСТУ 13534-89 та беручи до уваги умови п. 3.4. договору господарський суд дійшов висновку, що “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина»поставлені з порушенням п. 3.6. договору щодо поставки та закладенню до державного резерву консервів м’ясних, які вироблені не більше одного кварталу до дати закладення.

У зв’язку з тим, що поставка “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина»здійснена з порушенням вищевказаних умов договору, ДО «Комбінат «Новий” повернув ТОВ «Фенікс” отримані консерви, що підтверджується належними в матеріалах справи копіями накладних.     

Стаття 686 ЦК України встановлює правові наслідки передання товару з порушенням вимоги про тару та (або) упаковку. Якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати від продавця передання товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 678 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, оскільки матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини склались у зв'язку з виконанням договору № юр-2/1368п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 15.06.2011р., то в даному випадку мають застосовуватись положення спеціального Закону, що визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву і регулює відносини в цій сфері –"Про державний матеріальний резерв" від 24.01.97 № 51/97-ВР (далі –Закон № 51/97-ВР).

Згідно ч. 2 п. 5 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” постачальник (виготовлювач) зобов'язаний протягом місяця замінити забраковані матеріальні цінності, тару (упаковку), відновити або виправити маркування.

Статтею 2 Закону України “Про державний матеріальний резерв” передбачено під терміном поставка матеріальних цінностей до державного резерву розуміється закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей на підприємства, в установи і організації для їх зберігання, а під терміном закладення матеріальних цінностей до державного резерву - прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному резерві.

Відповідно до п. 8 "Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого Постановою КМ України, від 08.10.1997, № 1129 матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Сторонами договору також передбачено, що факт закладення матеріальних цінностей до державного резерву оформлюється приймальним актом по формі р-11           (п. 5.4. договору).  

Посилання відповідача у своєму відзиві № 23 від 31.10.2011р. на належне виконання ним договору не знайшли свого підтвердження належним та допустимими доказами у справі в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні акти по формі Р-11, які б підтверджували факт закладення продукції до державного резерву у відповідності до вимог п. 5.4. договору та п. 8 "Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву".

Слід зазначити, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.       

Проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання взятих на себе зобов’язань щодо поставки до державного резерву матеріальних цінностей, а саме “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525 у розумінні Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

Господарський суд Київської області враховує, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що приписами ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 ГК України, та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 712 ЦК України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.ст. 663, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Разом з тим, господарський суд Київської області зазначає, що відповідно до                ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, сторони договору передбачили (п. 7.2. договору), що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про державний матеріальний резерв"

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” за прострочення поставки, недопоставку (неповне закладення) матеріальних цінностей до державного резерву постачальник (виготовлювач) сплачує неустойку в розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобов'язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки. Крім сплати неустойки постачальник (виготовлювач) відшкодовує понесені одержувачем збитки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що на час вирішення спору відповідач не поставив до державного резерву матеріальні цінності, а саме “Консерви м’ясні. М’ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525 вартістю в 21 737 897,10 грн, відповідно до п. 2.1. договору, які б відповідали умовам п. 3.4, 3.6. договору № юр-2/1368п-2011р. про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 15.06.2011р , а отже відповідач відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі 50 відсотків вартості недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей, що становить 10 868 948,55 грн.

Крім того, ст. 234 ГК України передбачено, що сплати штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.  

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 50% штрафу вартості непоставленої продукції, що становить 10 868 948,55 грн та зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз” виконати умови договору, тобто поставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме «Консерви м’ясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525 код предмета закупівлі –15.13.1. є доведеними, правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз” (код 35518890) на користь Державного резерву агентства України (код 37472392) 10 868 948,55 грн штрафу.

3.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз” виконати умови договору, тобто поставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме «Консерви м’ясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055” розфасовані в металеві банки № 12, масою нетто 1/525 код предмета закупівлі –15.13.1.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП «В5 Технолоджиз” (код 35518890) в доход Державного бюджету України 25500 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                                 А.Ф.  Черногуз