ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7535/11

вх. № 7535/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І. 

при секретарі судового засідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 17.10.11. р. 3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_2, дов. №4813 від 03.10.11 р. 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад - Алтай", м. Донецьк 3-я особа < Текст > 

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків 3-я особа < Текст > 

про  стягнення 61300,72 грн., згідно договору купівлі-продажу № 308 від 01.01.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Бад - Алтай", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 308, укладеним між сторонами 01.01.2011 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 61300,72, з яких 29805,06 грн. - сума боргу за договором; 29425,23 грн. - сума пені, нарахована за порушення строків оплати товару; 482,57 грн. - 3% річних; 1587,86 грн. - інфляційні нарахування. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором купівлі-продажу № 308 від 01.01.2011 року щодо своєчасної оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.11 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5023/7535/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 06.10.11 р. о 10:40 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.11 р. виправлено описку, допущену в п.2 резолютивної частини ухвали суду від 09.09.11 р. та викладено у наступній редакції: порушити провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні "04" жовтня 2011 р. о 16:15 год.

До канцелярії суду від позивача, ТОВ "Бад - Алтай", 04 жовтня 2011 року надійшло електронне повідомлення № 1, в якому позивач просить суд відкласти розгляду справи № 5023/7535/11 на іншу дату через неможливість уповноваженого представника позивача прийняти участь у судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.11 р. та у наданому до канцелярії суду 04.10.11 р. відзиві на позов (вх. №31224), вимоги позивача визнав частково в сумі основного боргу у розмірі 18437,74 грн. та заперечував проти інших вимог позивача з підстав, викладених у відзиві на позов; проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Суд, розглянувши матеріали справи, враховуючи згоду відповідача на відкладення розгляду справи, визнав клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи таким, що не суперечать вимогам чинного законодавства та інтересам сторін, у зв'язку з чим воно було прийняте судом та задоволено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.11 р. розгляд справи був відкладений на 18.10.11 р. о 12:10 год.

18.10.11 р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх.№32412) про долучення  додаткових документів до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання позивача, вважає за можливе задовольнити його.

18.10.11 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.10.11 р. о 12:50 год., відповідно до ст. 77 ГПК України.

24.10.11 р. після перерви розгляд справи було продовжено.

Представник відповідача 24.10.11 р. надав до канцелярії господарського суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, вважає за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити з урахуванням накладних про повернення товару та здійсненої часткової оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача визнає частково.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2011 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 308.

Судом встановлено, що вказаний договір скріплено підписами уповноважених представників сторін та їх печатками, станом на момент розгляду справи, цей договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про його дійсність.

Відповідно до умов договору продавець (позивач) прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупця (відповідач) дієтичні добавки до раціону харчування та косметичні засоби (далі - товар), в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в податкових документах, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар за кожною накладною протягом 45 календарних днів з моменту його отримання (п. 5.4 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що зобов’язання продавця передати товар покупцеві у власність вважається виконаним у момент його отримання покупцем від продавця.

Виконуючи умови договору, позивач належним чином передав відповідачу 19.01.11 р. по видатковій накладній партію товару на загальну суму 32727,43 грн., враховуючи ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №БА-0000549 від 19.01.11 р. на суму 32727,43 грн.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 за договором купівлі-продажу одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору купівлі-продажу № 308 від 01.01.2011р. лише частково оплатив отриманий від ТОВ "Бад-Алтай" товар, що призвело до його заборгованості перед позивачем на суму 29805,06грн.  

Судом встановлено, що за взаємною згодою сторін, відповідно до п.3.10 договору, відповідачем повернуто позивачу  товару на загальну суму 9755,62 грн., згідно накладних на повернення товару № БА-2/549 від 11.08.11р. на суму 677,08грн., № БА -1/13877 від 11.08.11р. на суму 5113,03грн., № БА -2/15406 від 11.08.11р. на суму 836,39грн., № БА-2/13877 від 11.08.11р. на суму 2044,01грн., № БА -3/549 від 11.08.11р. на суму 238,97грн., № БА -1/15406 від 11.08.11р., № БА-1/13223 від 11.08.11р. на суму 79,66грн., № БА -4/549 від 11.08.11р. на суму 159,31грн.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи відповідачем на користь позивача згідно спірного договору було сплачено 10 000,00 грн., що підтверджується реєстром платіжних документів позивача за  14.10.11р. За таких обставин в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, стягненню з  відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 10554,13грн., що підтверджується матеріалами справи, двостороннім актом звіряння взаємних розрахунків, визнається відповідачем та не заперечується позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши нарахування позивача по 3% річних та інфляційних витрат дійшов до висновку, що вони були здійснені без урахування усіх накладних про возврат товару, у зв"язку з чим позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягає 1207,40 грн.- індексу інфляції та 388,60грн. -3% річних. В іншій частині позову слід відмовити.

Згідно до ст.ст.193, 198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно ч.1 ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.1. договору купівлі продажу №308 від 01.01.2011 р. (надалі - договір) сторонами передбачено, що за невиконання абе неналежне виконання зобов»язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 9.2.  договору встановлено штрафні санкції у вигляді пені на користь Позивача у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення виконання грошових зобов'язань, що діє протягом періоду прострочення.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № 308 від 01.01.11 р., а саме відповідач повинен був здійснити розрахунок за кожною накладною протягом 45 календарних днів з моменту одержання товару, проте і на теперешній час зобов"язання відповідачем належним чином і в повному обсязі   не виконано в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені та при затримці оплати вартості прийнятого товару, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 1794,85 грн. ,як правомірні та обгрунтовані.

В решті пені в сумі 27630,38 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 234,41 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача,  з вини якого спір доведено до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 161, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 627 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12,  33-34, 38, 43, 47-49, 75, п.1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, (п/р НОМЕР_2 в ГРУ "Приват Банк", МФО НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАД-Алтай", 83003, Донецька обл., м. Донецьк, Калінінський р-н, проспект Ілліча, б. 91, (п/р 26009342 у ДФ АБ "Укргазбанк" м. Донецьк, МФО 335894, код ЄДРПОУ 32011411, ) суму основної заборгованості 10554,13 грн., 3 % річних в сумі 388,60 грн., інфляційні в сумі 1207,40 грн. та 1794,85 грн. пені.,  державного мита в сумі 234,41 грн.,  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. провадження у справі припинити.

В частині стягнення основного боргу в сумі  9755,62 грн. відмовити.

В частині стягнення пені в сумі 27630,38 грн. відмовити.

В частині стягнення 93,97 грн. 3% річних  відмовити.

В частині стягнення 380,46 грн. індексу інфляції відмовити.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 28 жовтня 2011 року