ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.11 Справа № 30/5009/7407/11
Суддя Кагітіна Л.П.
За позовом: Релігійної громади помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя» (69118,м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 16А, ЄДРПОУ 35842599)
До відповідача: Релігійної громади помісної церкви євангельських християн баптистів (69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 9, ЄДРПОУ 20502442)
Про визнання права власності
Суддя Л.П.Кагітіна
Представники:
позивача: ОСОБА_1- довіреність від 06.12.2011р.
відповідача: не з»явився
Релігійна громада помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя»м.Запоріжжя звернулася з позовом до Релігійної громади помісної церкви євангельських християн баптистів м.Запоріжжя про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.
Ухвалою суду від 22.11.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.12.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 19.09.2011 року між позивачем –Релігійною громадою помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя»у якості Орендодавця та відповідачем –Релігійною громадою помісної церкви євангельських християн баптистів у якості Орендаря, було укладено договір оренди нерухомого майна б/н (надалі - Договір). Відповідно до цього договору позивач передав відповідачеві у строкове платне користування наступні будівлі та споруди, розташовані у м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 16-А, а саме: молитовний будинок літ. А-2, загальною площею 132.7 кв.м.; прибудову літ. А'-2, загальною площею 31.4 кв.м.; душову літ. В; трансформаторну шафа літ. Г; побутове приміщення літ. Е; будівлю зварювального посту літ. Д; вбиральню літ. Б; замощення І,ІІ. Вказані приміщення були передані Відповідачеві за актом приймання-передачі від 19.09.2011 р. Проте, відповідач відмовляється сплачувати визначену договором оренди орендну плату,посилаючись на те, що в оренду може бути передано майно лише власником та орендна плата може бути отримана тільки власником майна, в той час як Релігійна громада помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя»не є власником зданого в оренду майна, у зв»язку з чим позивач просить господарський суд визнати за ним право власності на спірне майно.
Відповідач у відзиву на позовну заяву зазначив, що він підтверджує факт того, що позивач нежитлові приміщення, отримані ним за договором оренди, фактично побудовані самовільно, але право власності на них не було зареєстровано в установленому порядку. Погодився з позовними вимогами та просив розглянути справу без його участі.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, а тому клопотання відповідача про розгляд справи без його участі задовольняється..
За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 08.12.2011р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
19.09.2011 року між Релігійною громадою помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя»м.Запоріжжя, у якості Орендодавця, та Релігійною громадою помісної церкви євангельських християн баптистів м.Запооріжжя, у якості Орендаря, було укладено договір оренди нерухомого майна б/н. Відповідно до цього договору позивач передав відповідачеві у строкове платне користування наступні будівлі та споруди, розташовані у м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 16-А, а саме: молитовний будинок літ. А-2, загальною площею 132.7 кв.м.; прибудову літ. А'-2, загальною площею 31.4 кв.м.; душову літ. В; трансформаторну шафа літ. Г; побутове приміщення літ. Е; будівлю зварювального посту літ. Д; вбиральню літ. Б; замощення І,ІІ. Вказані приміщення були передані Відповідачеві за актом приймання-передачі від 19.09.2011 р.
14.10.2011 року на адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача, відповідно до якого право власності позивача на вищевказане майно відповідачем не визнається на підставі того, що право власності на орендоване майно позивачем не зареєстровано у відповідності з чинним законодавством України порядку, приміщення збудовані самочинно та на них не зареєстровано право власності в установленому порядку, а тому орендар відмовляється від сплати орендної плати в визначеному в договорі розмірі. Таким чином, оскільки право власності позивача на вищевказані об'єкти відповідачем не визнається, останній порушує охоронюване законом право позивача на власність, та здійснює перешкоди у реалізації даного права, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду
Визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані у м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 16-А, а саме: молитовний будинок літ. А-2, загальною площею 132.7 кв.м.; прибудову літ. А'-2, загальною площею 31.4 кв.м.; душову літ. В; трансформаторну шафа літ. Г; побутове приміщення літ. Е; будівлю зварювального посту літ. Д; вбиральню літ. Б; замощення І,ІІ, було предметом спору по даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою,набувається нею,якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.3 ст.331 ЦК України - особа набуває право власності якщо є документи які підтверджують право користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, документів що містять опис об’єктів незавершеного будівництва та інше.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна має право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності..
Як свідчать матеріали справи, пояснення представника позивача, останній власними силами та за власний рахунок на протязі 2008-2009р.р. (накладні на придбання будівних матеріалів тощо) збудував молитовний будинок літ. А-2, загальною площею 132.7 кв.м.; прибудову літ. А'-2, загальною площею 31.4 кв.м.; душову літ. В; трансформаторну шафу літ. Г; побутове приміщення літ. Е; будівлю зварювального посту літ. Д; вбиральню літ. Б; замощення І,ІІ, які були передані відповідачеві в оренду. Факт будівництва зазначених саме позивачем також підтверджує відповідач.
Будівництво мало місце на відведеній для цього земельній ділянці на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 303/51 від 31.08.2000р., яким погоджено відведення земельної ділянки конкретно з метою будівництва саме молитовного будинку.
На підставі листа ОП ЗМБТІ № 6841 від 29.04.2011 р., збудованим об’єктам присвоєно адресу: Гаврилова, 16-А.
В судовому засіданні позивачем було надано для огляду технічний паспорт спірний об»єкту станом на 06.04.2011 р.,характеристика будівлі,план будівлі, експлікація приміщень до плану будівлі, схематичний план земельної ділянки, належні копії яких залучені до матеріалів справи.
Так як право власності позивача на вищевказані об'єкти відповідачем не визнається, останній порушує охоронюване законом право позивача на власність, та здійснює перешкоди у реалізації даного права, відтак право позивача має бути захищено, шляхом визнання права власності на створені ним об’єкти за ним.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача законними, обґрунтованими та підтвердженими доказами, а тому таким, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати в розмірі 941 грн. відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, ст. 82- 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов Релігійної громади помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя»(69118, м.Запоріжжя, вул.Гаврилова,буд.16-А, ЄДРПОУ 35842599) до Релігійної громади помісної церкви євангельських християн баптистів (69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 9, ЄДРПОУ 20502442) задовольнити у повному обсязі.
Визнати за Релігійною громадою помісної церкви євангельських християн баптистів «Нове життя»(69118,м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 16А, ЄДРПОУ 35842599) право власності на об’єкти нерухомості та інші споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 16-А, а саме:
- молитовний будинок літ. А-2, загальною площею 132.7 кв.м.;
- прибудова літ. А'-2, загальною площею 31.4 кв.м.;
- душова літ. В;
- трансформаторна шафа літ. Г;
- побутове приміщення літ. Е;
- паркан № 1;
- будівля зварювального посту літ. Д;
- вбиральня літ. Б;
- зливна яма № 3;
- замощення І,ІІ;
- оглядова яма № 2.
Суддя Л.П.Кагітіна
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання. Повне рішення підготовлено та підписано 12.12.2011 р.
12.12.2011