ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
У Х В А Л А
07.11.11 Справа № 56-15/09/2006
За заявою: Фізичної особи –підприємця
ОСОБА_1,
м. Луганськ;
про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація», м. Луганськ від 18.09.2006 у справі № 56-05/09/2006
за позовом: Відкритого акціонерного товариства
«Холдингова компанія
«Луганськтепловоз», м. Луганськ
до відповідача: Міського комунального підприємства
бюро технічної інвентаризації,
м. Луганськ
про визнання права власності на об’єкт
нерухомого майна, розташований за
адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе,
буд. 109 «В»;
третя особа, що не заявляє
самостійних вимог на стороні
позивача за третейською
справою: Товариство з обмеженою
відповідальністю «Елсі», м. Луганськ.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від заявника: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1,
виданий Артемівським РВММУ УМВС
України в Луганській області;
ОСОБА_2, представник за довіреністю
№ 430 від 29.10.2010;
від позивача за третейською
справою: ОСОБА_3, юрисконсульт 1-ої категорії
юридичного відділу, довіреність № 863-31
від 10.05.2011;
від відповідача за третейською
справою: ОСОБА_4, юрисконсульт, посвідчення
№ 129 від 01.11.2010, довіреність б/н
від 05.11.2011;
третя особа, що не заявляє
самостійних вимог на стороні
позивача за третейською
справою - ТОВ «Елсі»: ОСОБА_5, представник за
довіреністю б/н від 07.11.2011.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 20.09.2011 фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з заявою в порядку статті 1221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація», м. Луганськ від 18.09.2006 у справі № 56-05/09/2006, яке винесено на підставі третейської угоди № 14.09.2006.
Заявник з посиланням на норми статей 203, 215, 638 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), статей 2, 12 Закону України «Про третейські суди»обґрунтовує свої вимоги порушенням третейським судом діючого законодавства при прийнятті рішення, що оскаржується, оскільки прийняте при відсутності спору між сторонами, з метою узаконення самовільного будівництва, а також з порушенням прав заявника на вільне користування та розпорядження майном, а саме: кіоском –магазином, який він на підставі договору суборенди № 12 від 31.05.2003 збудував за власний рахунок та на яке безпідставно визнано право власності за ПАТ «Луганськтепловоз».
Крім того, заявник вказав, що він дізнався про прийняття третейським судом вказаного рішення тільки 23.06.2011 (відбиток на поштовому штемпелі), коли поштою надійшла ухвала господарського суду Луганської області від 20.06.2011 (суддя Шеліхіна Р.М.) по справі № 16/105пн/2011, відповідно до якої порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елсі»про усунення перешкод в користуванні майном.
Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі –ПАТ «Луганськтепловоз») позивач за третейською справою, подав відзив від 03.10.2011 № 863-763/11 на заяву, в якому проти викладених в ній доводів заперечує, вважає рішення третейського суду від 18.06.2006 по справі № 56-15/09/2006 таким, що відповідає нормам Закону України «Про третейські суди» та не порушує прав заявника. Заявник не довів, що вказаним рішенням вирішено питання про його права та обов’язки, а тому він не має прав на оскарження рішення.
Позивач за третейською справою надав нову редакцію Статуту, згідно пункту 1.1 якого Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз»є юридичною особою із новим найменуванням в результаті затвердження загальними зборами акціонерів Товариства змін до цього Статуту, які пов’язані з набранням чинності Законів України «Про холдингові компанії»та «Про акціонерні товариства»і зміною найменування Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз», що було вперше зареєстровано у Виконавчому комітеті Луганської міської ради народних депутатів 03.10.1995, реєстраційний № 82/4642, свідоцтво № 05763797.
Також позивач за третейською справою зазначив, що заява про скасування рішення третейського суду прийнята з пропуском трьох місячного строку, встановленого діючим законодавством для оскарження рішення третейського суду.
Доповнюючи свої заперечення позивач за третейською справою вказав, що заявником без узгодження з власником майна здійснено самовільне будівництво, що призвело до зміни площі орендованого майна та є порушенням прав власника цього майна.
Міське комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації міста Луганська (далі –МКП БТІ м. Луганська) відповідач за третейською справою, подав відзив на заяву, в якому зазначив, що вказане рішення прийняте відповідно до вимог статей 5, 12 Закону України «Про третейські суди»та повідомив, що на підставі вказаного рішення було зареєстроване право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 109-В за ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».
Доповнюючи свої заперечення відповідач за третейською справою вказав, що підставою для укладення третейської угоди між МКП БТІ м. Луганська та ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»було те, що між МКП БТІ м. Луганська та ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»виник спір з приводу розпорядження майном ВАТ «ХК «Луганськтепловоз», оскільки при проведенні технічної інвентаризації об’єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено самовільно добудовану прибудову, що, в свою чергу, унеможливлювало отримання власником майна витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно для його відчуження, оскільки змінився майновий склад об’єкта.
МКП БТІ м. Луганська не було обмежено в праві передачі спору на розгляд третейського суду відповідно до діючого станом на 2006 рік законодавства, що свідчить про відповідність Закону України «Про третейські суди»та іншим нормативно –правовим актам укладеної 14.09.2006 третейської угоди з ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».
На теперішній час право власності на цей об’єкт зареєстровано за ТОВ «Елсі»на підставі договору купівлі –продажу з аукціону від 28.09.2006.
Під час розгляду справи у судовому засіданні були досліджені оригінали документів третейської справи № 56-05/09/2006 та поданих заявником документів на підтвердження своїх доводів, зокрема:
- договір суборенди № 12 від 31.03.2003 укладений між ПП ОСОБА_6 (Орендарем) та ПП ОСОБА_1 (Суборендарем) (а.с.26,27,т.1);
- лист ВАТ «ХК «Луганськтепловоз»від 27.05.2003 № 826/708 адресований ОСОБА_6 про надання згоди на здавання в суборенду частини площі в орендованому приміщенні ОСОБА_1, в якому зазначено обмеження за договором суборенди стосовно орендної плати та терміну дії договору, які не повинні перевищувати відповідно розміру орендної плати та строку дії договору за договором оренди (а.с.28,т.1);
- ксерокопія ситуаційного плану побутового комплексу «Тепловозстроітель».
При з’ясуванні фактичних обставин справи, судом встановлено, що нерухоме майно, на яке визнано право власності за рішенням третейського суду, що оскаржується, продане Товариству з обмеженою відповідальністю «Елсі»за договором купівлі –продажу від 28.09.2006 та за яким зареєстроване право власності.
До розгляду справи було залучено сторону за договором купівлі – продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006 № 3754, покупця цього майна - Товариство з обмеженою відповідальністю «Елсі».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елсі» (далі –ТОВ «Елсі») надало відзив від 07.11.2011, в якому, зокрема, зазначило:
- Товариство є добросовісним покупцем побутового комплексу «Тепловозстроітель»;
- заявник фізична –особа підприємець ОСОБА_1 не має правовстановлюючих документів на прибудовані об’єкти нерухомості. Рішенням господарського суду Луганської області № 17/122пд/2011 його позов про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 28.09.2006 № 3754 залишено без задоволення;
- строк оскарження рішення третейського суду від 18.09.2006 у справі № 56-15/09/2006 для заявника сплинув ще 01.07.2001, оскільки на підставі його заяви, датованої березнем 2011 року, до господарського суду Луганської області зверталася Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в Луганській області з позовом про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.06.2006 по справі № 56-15/09/2006 та про визнання недійсним договору купівлі –продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006 № 3754, у своїй заяві саме ФОП ОСОБА_1 повідомив про наявність рішення третейського суду по вищезазначеній справі, тобто про наявність оскаржуваного рішення він знав ще в березні 2001 року.
У судовому засіданні з’ясовано, що 30.03.2011 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю в Луганській області зі скаргою, в якій просив, зокрема, провести перевірку законності використання будівлі побутового комплексу «Тепловозстроітель»за адресою: вул. Фрунзе, б.109 «в», для комерційної діяльності без прийняття в установленому порядку до експлуатації, здійснити необхідні заходи щодо скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.06.2006 по справі № 56-15/09/2006 та додав до цієї скарги копію вказаного рішення третейського суду.
Копія вказаної скарги судом залучена до матеріалів справи за заявою Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю в Луганській області про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.06.2006 по справі № 56-15/09/2006 (а.с.46.47 справи № 56-15/09/2006 - суддя Ворожцов А.Г.).
Таким чином, обставини, на які посилається заявник –ФОП ОСОБА_1, у поданій заяві, що є предметом судового розгляду щодо строку її подання, не відповідають встановленим фактичним обставинам.
Відповідно до статті 122-1 Господарського процесуального кодексу України заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Встановлені судом обставини свідчать, що заявник дізнався про прийняття рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.06.2006 по справі № 56-15/09/2006 ще 30.03.2011, а звернувся до господарського суду Луганської області з даною заявою 20.09.2011, вже після закінчення 3-х місячного строку, встановленого частиною 2 статті 122-1 ГПК України.
Клопотання про поновлення пропущеного строку від заявника не надійшло.
Отже, враховуючи правила статті 122-1 ГПК України заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація», м. Луганськ від 18.09.2006 у справі № 56-05/09/2006, яке винесено на підставі третейської угоди № 14.09.2006, залишається судом без розгляду, про що постановляється дана ухвала.
На підставі викладеного, керуючись статями 86, 122-1 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В:
1. Заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація», м. Луганськ від 18.09.2006 у справі № 56-05/09/2006, яке винесено на підставі третейської угоди № 14.09.2006, залишається судом без розгляду.
Суддя Р.Є. Якушенко