ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.11.11 р.                                                                                 Справа № 11/229                               

за позовом Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької

                   області, ЄДРПОУ 32186934, в особі відокремленого підрозділу          „Управління комунальних котелень” Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області, ЄДРПОУ 34093124,

до відповідача  Приватного підприємства „Білозерська ремонтно-експлуатаційна

              служба „Сонячний”, м.Добропілля Донецької області,

                           ЄДРПОУ 34550975,

про стягнення  5 522,11 грн.

Суддя  Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 – за довреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні

оголошувалась перерва з 26.10.2011р. по 15.11.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

                    Державне підприємство „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області, в особі відокремленого підрозділу „Управління комунальних котелень” Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства „Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба „Сонячний”, м.Добропілля Донецької області, про стягнення на користь головного підприємства 5 522,11 грн., у тому числі 5 100,00 грн. основного боргу, 333,51 грн. інфляційних витрат та 88,60 грн. 3% річних.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми позовних вимог, ліцензії Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, претензію №2350 від 05.08.2011р., рахунки №870 від 31.03.2010р., №1457 від 16.04.2010р., №2175 від 29.10.2010р., №2539 від 30.11.2010р., №3054 від 31.12.2010р., №256 від 31.01.2011р., №485 від 28.02.2011р., №872 від 31.03.2011р., №1264 від 22.04.2011р., акт звірки взаємних розрахунків з цетрального опалення станом на 01.05.2011р., договір про надання послуг з теплопостачання №48 від 15.10.2007р. разом із спеціфікацією та додатковими угодами до нього, акт обстеження внутрішньої системи центрального опалення від 12.10.2009р.

11.10.2011р. через канцелярію господарського суду Донецької області Відповідачем надано відзив на позовну заяву №8 від 07.10.2011р., відповідно до якого останній частково визнав суму заборгованості за теплову енергію, а саме у розмірі 4 845,00 грн. Позовні вимоги у розмірі 255,00 грн. не визнано у зв’язку з їх сплатою, у підтвердження чого представлені платіжні доручення №123 від 30.11.2009р., №14 від 29.03.2010р., №25 від 31.03.2010р., №59 від 02.09.2010р., №74 від 16.12.2010р., №7 від 28.02.2011р., №10 від 03.06.2011р., №11 від 02.08.2011р., №12 від 14.09.2011р. та №14 від 29.09.2011р.

У судовому засіданні 15.11.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви №5/1685 від 15.11.2011р., яка представлена через канцелярію суду. Згідно даної заяви Позивач зменшує позовні вимоги та фактично просить стягнути з Відповідача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5 178,51 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 75,44грн.

Керуючись приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України означена заява прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав розмір трьох відсотків річних від простроченої суми, що дорівнює 75,44 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

15.10.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір про надання послуг з теплопостачання №48 (далі – договір), згідно з умовами якого позивач (теплопостачальна організація) прийняв на себе зобов’язання постачати відповідачу (споживач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, згідно якісних характеристик, тарифів постачання вказаних у специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Опалювальна площа береться згідно довідки БТІ (п.1.1).

Згідно п.1.2 договору споживач приймає теплову енергію згідно специфікації та умов договору і оплачує її в терміни передбачені цим правочином.

За приписами п.2.1 договору теплова енергія, що постачається у вигляді гарячої води на потреби опалення – в період опалювального періоду.

Як вбачається з спеціфікації №2 від 15.10.2009р. до договору №48 від 15.10.2007р., приміщенням, що оплюється котельнями позивача є Приватне підприємство „Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба „Сонячний”, м.Білозерське, вул.Пушкіна, 10, площа опалення 75,5 м.кв., тариф у грн. без податку на додану вартість за 1м.кв. площі, що оплується (щомісячно в опалювальний період), дорівнює 8,68.

Відповідно до п.2.3 договору правом на початок виконання послуг теплопотачання є акт про готовність систем опалення і приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону, складений за участю представників теплопостачальної організації та споживача. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встанолюються теплопостачальною організацією згідно рішення міських органів влади.

Означене право набуте 12.10.2009р., про що свідчить відповідний акт, копія якого міститься у матеріалах справи.

Виходячи з рахунків позивача за період з березня 2010р. по квітень 2011р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5 403,65 грн.

Факт постачання позивачем та отримання відповідачем теплової енергії до приміщення протягом вказаного періоду в означеному обсягу у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підпунктом 3.2.2 договору передбачено, що споживач повинен виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Приймаючи до уваги умови укладеного правочину між учасниками процесу, а також твердження позивача, що підтримані відповідачем, розрахунок за теплову енергію, яка відпускається споживачеві, проводиться за платіжними документами до 5-го числа, виписаними теплопостачальною організацією протягом 5-ти днів після підписання відповідних актів згідно п.5.1.3 цього договору та діючих тарифів, зазначених у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору (п.7.3).

Факт представлення відповідачу платіжних документів під час розгляду справи не спростований.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, відповідачем здійснений лише частковий розрахунок за теплову енергію, яка відпущена споживачу у період з березня 2010р. по квітень 2011р.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання споживача перед тепловою організацією у сумі 4 845,00 грн. у встановлені договором строки не виконано, сторонами не спростовано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості у повному обсязі у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу в сумі 4 845,00 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основним обов’язком споживача теплової енергії, як передбачено абз.3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання”, є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідно до абз.4 ст.24 означеного Закону, споживач теплової енергії несе згідно із законом.   

Так, крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних у сумі 75,44 грн., інфляційні витрати у сумі 333,51 грн. нараховані на суму боргу, що станом на червень 2011р. дорівнювала 5 100,00 грн.

За висновками суду, розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат є таким, що не суперечить законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Одночасно, як зазначалось вище, Відповідачем позовні вимоги у частині стягнення основного боргу та 3% річних визнано у повному обсязі. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, в разі визнання Відповідачем позовних вимог, господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Приймаючи до уваги наведене тв вищеозначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства „Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба „Сонячний” на користь Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області, суми основного боргу, нарахованих 3% річних та інфляційних витрат у повному обсязі.

З огляду на те, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області, в особі відокремленого підрозділу „Управління комунальних котелень” Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м.Добропілля Донецької області, позивач, до відповідача, Приватного підприємства „Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба „Сонячний”, м.Добропілля Донецької області, про стягнення на користь головного підприємтсва 5 253,95 грн., у тому числі 4 845,00 грн. основного боргу, 333,51 грн. інфляційних витрат та 75,44 грн. 3% річних, задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба „Сонячний” (85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Пушкіна, 10, ЄДРПОУ 34550975, р/р26005301573277 у відділенні ПАТ ПІБ м.Добропілля, МФО 334118) на користь Державного підприємства „Добропіллявугілля” (85000, Донецька область, м.Добропілля, прт.Шевченко, 2, ЄДРПОУ 32186934, р/р2600130232178 у ТВБВ №10004/01 філії – ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) 5 253,95 грн., у тому числі 4 845,00 грн. основного боргу, 333,51 грн. інфляційних витрат та 75,44 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба „Сонячний” (85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Пушкіна, 10, ЄДРПОУ 34550975, р/р26005301573277 у відділенні ПАТ ПІБ м.Добропілля, МФО 334118) на користь Державного підприємства „Добропіллявугілля” (85000, Донецька область, м.Добропілля, прт.Шевченко, 2, ЄДРПОУ 32186934, р/р2600130232178 у ТВБВ №10004/01 філії – ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

7. В судовому засіданні 15.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8. Повний текст рішення підписано 21.11.2011р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >