ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.11 Справа№ 5015/6648/11
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Львів
до відповідача: Благодійної організації «Львівський обласний Благодійний центр «Рідна хата», м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 1’760,65 грн.
Суддя Гулик Г.С.
при секретарі Брик І.С.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 –юрисконсульт (дов.№355 від 30.06.2011р., дійсна до 31.12.2011р.);
Від відповідача: не з’явився
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»звернулося до Благодійної організації «Львівський обласний Благодійний центр «Рідна хата»із позовом про стягнення заборгованості в сумі 1’760,65 грн.
Ухвалою суду від 02.11.2011р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 14.11.2011р. Ухвалою суду від 14.11.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.11.2011р., через неявку в судове засідання відповідача, невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 02.11.2011р., а також з метою надання відповідачу можливості для реалізації свого права на захист.
В судовому засіданні 21.11.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1’760,65 грн. (в т.ч. 1’643,71 грн. – основного боргу; 46,78 грн. –інфляційних; 28,31 грн. –3% річних; 41,85 грн. –пені). Крім того, в судовому засіданні представником позивача, подано письмове клопотання про розгляд даної справи без участі відповідача, у зв’язку із наявністю достатніх доказів у матеріалах справи, поданих позивачем.
Відповідач в судове засідання 21.11.2011р. явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 02.11.2011р. та 14.11.2011р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд, враховуючи подане представником позивача клопотання, дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній документами, на підставі ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.
26.11.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Оператор) та Благодійною організацією «Львівський обласний Благодійний центр «Рідна хата»(Бізнес-абонент) було укладено договір № ЛВ6295 про надання послуг бізнес-мережі, з додатками до договору. Договір набув чинності з моменту його підписання Сторонами. (п.8.1 договору).
14.06.2011р., згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком», відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», позивач змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».
Згідно з п.1.1 договору –в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, Оператор (Позивач) надає Бізнес-абоненту (Відповідачу) телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість.
На виконання умов договору сторонами було складено акт на підключення телефонної лінії згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору № ЛВ6295 від 26.11.2010р., згідно з яким Оператор підключив 1 (одну) телефонну лінію загальною вартістю підключення 518, 40 грн., а Бізнес-абонент прийняв на експлуатацію вищевказану послугу, та гарантував дотримання умов експлуатації згідно умов договору.
Відповідно до п.3.1.1 договору –Оператор зобов’язаний надавати замовлені Послуги за встановленими показниками якості цілодобово, 365 (366) днів на рік, в тому числі надавати Бізнес-абоненту безоплатний доступ до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійної служби газу, служби допомоги за телефонами 101, 102, 103, 104 та 112 відповідно. Оператор зобов’язаний вести достовірний облік обсягу та вартості наданих Послуг за кожним видом окремо. (п.3.1.4 договору.)
Згідно з п.3.2.3 договору - Бізнес-абонент зобов’язаний проводити оплату Послуг в порядку та терміни, визначені Договором.
Відповідно до п.4.1 договору –надання Послуг за Договором є платним. Не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги. (п.4.3 договору).
В разі кредитної системи оплати Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за Послуги не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. Оплата Послуг проводиться у національній валюті України (п.4.4.1 договору).
В разі авансової системи оплати Бізнес-абонент, для одержання Послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих Послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період. (п.4.5.1 договору).
Згідно з п.4.9 договору - вартість Послуг зазначається у відповідних додаткових угодах до цього Договору. При несплаті боргу протягом місяця з дня припинення надання Послуг, Оператор має право розірвати договір в односторонньому порядку. Припинення дії Договору не звільняє Бізнес-абонента від сплати боргу та пені. За час, протягом якого Послуги не надавалися через заборгованість Бізнес-абонента, абонентна плата стягується без врахування суми мінімального користування Послугами. (п.4.10 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.02.2011р. по 27.10.2011р. відповідач заборгував позивачу 1’643,61 грн. за надання послуг бізнес-мережі.
Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов’язання по оплаті за користування послугами бізнес-мережі, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами за період з 01.02.2011р. по 27.10.2011р. у сумі 28,31 грн. та інфляційні втрати за період з 01.02.2011р. по 27.10.2011р. у сумі 46,78 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).
Згідно з вимогами п.5.2 договору позивач нарахував відповідачу 41,85 грн. –пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).
10.11.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено акт звірки розрахунків №1713-8108-5, станом на 08.11.2011р., для підписання, що підтверджується поштовою квитанцією (наявна в матеріалах справи). Однак, надісланий позивачем акт звірки розрахунків, залишений відповідачем без відповіді та реагування.
Докази погашення відповідачем боргу та штрафних санкцій в матеріалах справи відсутні.
При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України –за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.903 ЦК України –якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.612 ЦК України –боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановленим договором або законом.
Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідач, в порушення своїх договірних зобов’язань, не оплатив позивачу кошти за користування послугами бізнес-мережі.
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації»від 02.12.2010р. №2752-VI (з внесеними змінами та доповненнями) –у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі. У господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України –обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст.33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні 21.11.2011р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 22.11.2011р.
Виходячи із змісту наведених норм, документально підтвердженого факту надання послуг бізнес-мережі, відсутності доказів оплати відповідачем основної суми боргу та штрафних санкцій, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати понесені позивачем, повністю покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 193, 216, 219 Господарського кодексу України, п.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації»від 02.12.2010р. №2752-VI (з внесеними змінами та доповненнями), ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 47-1, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Благодійної організації «Львівський обласний Благодійний центр «Рідна хата»(79011, м.Львів, вул.Замарстинівська, буд.51, кв.2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37362340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(79000, м.Львів, вул.Дорошенка, буд.43, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01186030) 1’643 грн. 71 коп. –основного боргу; 46 грн. 78 коп. –інфляційних втрат; 28 грн. 31 коп. – 3% річних за користування чужими коштами; 41 грн. 85 коп. –пені; 102 грн. 00 коп. –державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Гулик Г.С.