УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "30" листопада 2011 р. Справа № 15/5007/118/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г. < Поле для тексту >
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 20.10.2011р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область) < В особі(назва) > < Поле для тексту >
до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (смт.Миропіль Житомирська область) < Поле для тексту >
про стягнення 20900,00 грн. < Поле для тексту >
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудпак" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" заборгованості в сумі 20900,00грн.
Крім того, у позовній заяві позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на кошти та майно Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві і письмових поясненнях (а.с. 30) та просив стягнути з відповідача на користь ТОВ "Вудпак" заборгованість в сумі 20900,00грн.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву від 30.11.2011р. у якій зазначив, що відмовляється від вимог про розгляд клопотання про накладення арешту на кошти та майно відповідача (а.с. 56).
Зважаючи на подану позивачем заяву від 30.11.2011р., господарський суд не розглядає клопотання позивача про накладення арешту на кошти та майно відповідача.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №10132566 про вручення уповноваженому представнику відповідача рекомендованого листа (а.с. 45).
Вивчивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (позивач у справі) у серпні 2011р. передало, а Публічне акціонерне товариство "Миропільська паперова фабрика" (відповідач у справі) отримало товар (тирсу) на загальну суму 31900,00грн., що підтверджується видатковими накладними:
№ РН-0000463 від 12.08.2011р. на суму 6060,50грн. (а.с. 53),
№ РН-0000464 від 12.08.2011р. на суму 6060,50грн. (а.с. 17),
№ РН-0000471 від 16.08.2011р. на суму 6593,00грн. (а.с. 15),
№ РН-0000469 від 16.08.2011р. на суму 6593,00грн. (а.с. 16),
№ РН-0000480 від 18.08.2011р. на суму 6593,00грн. (а.с. 13).
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" та Публічним акціонерним товариством "Миропільська паперова фабрика" виникло майново-господарське зобов'язання в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку, відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України та ст. 509 ЦК України.
За своєю природою правовідносини, які склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач у позовній заяві та письмових поясненнях від 10.11.2011р. посилається на те, що для проведення розрахунків за поставлений товар, за видатковими накладними №РН-0000463 від 12.08.2011р. на суму 6060,50грн. та №РН-0000464 від 12.08.2011р. на суму 6060,50грн., відповідачу були виставлені рахунки - фактури № СФ-000175 та №СФ-000174 від 12.08.2011р. Зазначені рахунки відповідачем були оплачені частково на суму 11000,00грн. Із зазначеної суми, грошові кошти в розмірі 6060,50грн. зараховані позивачем в рахунок оплати товару по видатковій накладній №РН-0000463 від 12.08.2011р., решта коштів в розмірі 4939,50грн. зараховані позивачем в рахунок часткової оплати товару по видатковій накладній №РН-0000464 від 12.08.2011р. (накладна на суму 6060,50грн.). Неоплаченими залишились частково накладна №РН-0000464 від 12.08.2011р. на суму 1121,00грн. та повністю - накладні № РН-0000471 від 16.08.2011р. на суму 6593,00грн., № РН-0000469 від 16.08.2011р. на суму 6593,00грн., № РН-0000480 від 18.08.2011р. на суму 6593,00грн. Загалом заборгованість становить 20900,00грн.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки за 15.08.2011р. (а.с.40-41) відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 11000,00грн. із призначенням платежу: "оплата за тирсу згідно рахунку-фактури № 174, 175 від 12.08.2011р."
Таким чином, за отриманий від позивача товар, відповідач розрахувався частково, неоплаченим залишився товар на суму 20900,00грн. (частково накладна №РН-0000464 від 12.08.2011р. на суму 1121,00грн. та повністю - накладні №РН-0000471 від 16.08.2011р. на суму 6593,00грн., №РН-0000469 від 16.08.2011р. на суму 6593,00грн., №РН-0000480 від 18.08.2011р. на суму 6593,00грн.)
Слід зазначити, що у зазначених видаткових накладних сторони строк оплати товару не погодили.
Відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
15.09.2011р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про оплату отриманого від позивача товару на суму 20900,00грн. (а.с.10). Зазначену вимогу відповідач отримав 20.09.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням №12113502 (а.с. 9).
Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, розрахунки за отриманий товар не провів.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення боргу перед позивачем суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 20900,00 грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, ч. 2 ст. 530, ст. 655 ЦК України, ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193 ГК України Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (13033, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична, ідентифікаційний код 05773698)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Нова Романівка, ідентифікаційний код 31711882)
- 20900,00грн. заборгованості;
- 209,00грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "05" грудня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу (рек.),
3 - відповідачу (рек. з пов.).