Судове рішення #19499458

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


від "28" листопада 2011 р. справа № 18/5007/137/11


Господарський суд Житомирської області у складі:

      судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:        ОСОБА_1. - адвокат;

від відповідача:   не з'явився;

розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Укравтоматика" (м.Житомир) < В особі(назва) > 

до Спільного підприємства "Щорсівський Гранітний Кар'єр Укооппостачмашу" (с.Поліське, Коростенський район)

про стягнення 30871,20грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 30871,20грн., з яких: 25621,20грн. основний борг за виконані підрядні роботи на підставі договору №40 від 28.10.2008р., 3853,18грн. інфляційні та 1396,82грн. 3% річні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.4-7).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений завчасно, за юридичною адресою, вказаною у довідці ЄДР,  та належним чином  (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.29). Наявність заборгованості за виконані позивачем роботи в сумі 25621,20грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін акту звірки розрахунків станом на 23.05.2011р. (а.с.19). Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась.

Окрім того, явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином  відповідача  не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також те, що ухвалою від 01.11.2011р. відповідача було попереджено про можливість розгляду справи за наявними документами у разі нез'явлення представника відповідача в судове засідання,  господарський суд   розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 28 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Укравтоматика", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Укравтоматика" (позивач, виконавець), та Спільним підприємством "Щорсівський Гранітний Кар'єр Укооппостачмашу" (відповідач, замовник) укладено договір підряду №40  (а.с.14), за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи з впровадження в дію автоматизованої системи комерційного обліку та контролю електроенергії згідно затвердженого Технічного завдання - Додаток №2 до даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено договірну ціну в сумі 48818,40грн., в тому числі ПДВ 20% - 8136,40грн. згідно Додатку №1 до даного договору.

Вартість договору може бути змінена по узгодженню сторін при зміні індексу цін. Порядок оплати: передоплата - 50% від суми договору; остаточний розрахунок - на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, в строк 5-ти днів від дня його підписання (п.п. 2.2;2.4 договору).

12.05.2009р. між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №1 до договору №40 від 28.10.2008р., якою сторони погодили, що вартість договору змінюється і становить 42702,00грн., крім того ПДВ 20% - 8540,40грн., всього з ПДВ - 51242,40грн. (а.с.16).

На виконання умов вищевказаного договору, позивачем було виконано  роботи  на загальну суму 51242,40грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 28.12.2009р., який підписаний сторонами без зауважень.

Незважаючи на підписання відповідачем без зауважень акту здачі-приймання робіт, який свідчить про належне виконання робіт за договором №40,  СП "Щорсівський Гранітний Кар'єр Укооппостачмашу"  оплату за виконані роботи здійснив не у повному обсязі, сплативши позивачу  частково лише суму 25621,20грн. (а.с.31),  чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Згідно  положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами  підряду.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові роботи після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі сторони передбачили, що остаточний розрахунок проводиться відповідачем  на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, в строк 5-ти днів від дня його підписання.

Однак, в порушення умов договору відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 25261,20грн. заборгованості за виконані підрядні роботи обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1396,82грн. 3% річних та 3853,18грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний  сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір інфляційних складає 3002,41грн., 3% річних становить 1394,07грн.; вимоги в частині стягнення 850,77грн. інфляційних та 2,75грн. 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Крім того,  позивач  просить стягнути з відповідача 2500,00грн. витрат за оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення  відповідачем своїх зобов'язань, на підставі Договору про надання адвокатських послуг №16/2011 від 12.09.2011р. (а.с.20-22).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір  про надання адвокатських послуг №16/2011 від 12.09.2011р., укладений між адвокатом ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" та ПАТ "Укравтоматика", копію Свідоцтва за №568, виданого 10.03.2011р. гр.ОСОБА_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю  (а.с.26), платіжне доручення №523 від 13.09.2011р. про сплату позивачем ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" гонорару в сумі 2500,00грн. згідно договору від 12.09.2011р.

З наданого представником позивача протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" вбачається, що ОСОБА_1  є головою товариства "Міжнародний правовий консалтинг" (а.с.35).

Згідно пункту 28 Інформаційного листа від 18.03.2008. №01-8/164, п.12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" та в абзаці третьому п.11 Інформаційного листа Вищого господарського  суду України від 14.12.2007 №01-8/973 "Про  деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", відповідно до яких у визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг;  вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, господарський суд дійшов висновку, що витрати по оплаті  послуг адвоката  є  завищені, тому зменшує їх розмір до 2000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.19), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі  25621,20грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 30017,68грн., з яких: 25621,20грн. основного боргу, 1394,07грн. 3% річних та 3002,41грн. інфляційних.

Господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 850,77грн. інфляційних та 2,75грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд 

     

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства "Щорсівський Гранітний Кар'єр Укооппостачмашу" (11555, Житомирська область, Коростенський район, с.Поліське, код 01728946)

на користь  Приватного акціонерного товариства "Укравтоматика" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги, 75, код 04872263)

- 25621,20грн. основного боргу;

-1394,07грн. 3% річних;

- 3002,41грн. інфляційних;

- 2000,00грн. витрат на послуги адвоката;

- 300,18грн. витрат по сплаті державного мита;

- 229,48грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частин стягнення 850,77грн. інфляційних та 2,75грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Суддя Соловей Л.А.      


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація