ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
13 грудня 2011 р. Справа 9/186/2011/5003
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Північ", код ЄДРПОУ 36468914 (вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, 04112)
до:Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентиф. код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 9 521,17 грн. заборгованості
Головуючий суддя Балтак О.О.
Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ :
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Північ" заявлено позов про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 9 521,17 грн., з яких 8 347,79 грн. - основного боргу; 921,60 грн. - пені; 251,78 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.11.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/186/2011/5003 та призначено її до розгляду на 29.11.11р.
Однак, зважаючи на неявку на визначену дату до суду відповідача та невиконання останнім вимог ухвали суду від 10.11.11р., суд відклав слухання справи на 13.12.11р.
13.12.11 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
На відміну від позивача, відповідач в судове засідання особисто не з"явився, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав.
Зокрема, ухвала про порушення провадження у справі № 9/186/2011/5003 від 10.11.2011р. надіслана відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою: (АДРЕСА_1) та не повернута підприємством зв"язку. В свою чергу, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 29.11.11 р. надіслана відповідачу за тією ж адресою, що й попередня ухвала суду, однак повернута підприємством зв"язку з відміткою на конверті "за закінченням терміну зберігання". Проте, слід наголосити, що вищевказані ухвали суду були надіслані відповідачу за адресою, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.11.2011р. відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).
Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.
Ухвали суду від 10.11.2011 р., 29.11.2011 р. надіслані відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання її з вини відповідача, який не подав відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу.
Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
01.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР» (10014, м. Житомир, вул. Черняховського, 12-а) (Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір № 1012/08-г про поставку природного газу, відповідно до якого Постачальник зобов"язується довести до Споживача, а Споживач прийняти та оплатити природний газ в кількості та строки згідно реєстру, затвердженому в установленому порядку, який є невід"ємною частиною договору.
Постачальник забезпечує поставку газу Споживачу через відповідні дочірні компанії НАК «Нафтогаз України» та місцеві Газозбутові організації (п.3.1 договору).
До вищезазначеного договору сторони уклали додаткову угоду №1 на поставку природного газу (а.с. 15).
П.п. 4.1., 4.5.,4.6. сторони договору визначили ціну та порядок оплати за поставлений природний газ. Зокрема, ціна природного газу, який поставляється споживачу, на момент заключення договору становить 934,70 грн. за 1000 куб.м. газу, крім того ПДВ 20% - 186,94 грн, крім того послуга за постачання яка оговорюється щомісяця за додатковою угодою. Зазначена ціна є динамічною. У випадку збільшення або зменшення офіційного курсу НБУ гривні до долара США, ЄВРО, ціна на природний газ по цьому договору визначається сторонами без додаткового узгодження. Оплата за природний газ здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, яка здійснюється до 23 числа місяця, попереднього місяцю поставки. Кінцева вартість газу визначається згідно підписаного двома сторонами акту розрахунку за фактично спожитий природний газ.
У разі не проведення оплати у зазначені строки Постачальник має право не виконувати свої зобов"язання по поставці газу у плановому місяці. Вся відповідальність за збитки у разі такої не подачі лягає на Споживача.
Додатковою угодою до договору на поставку природного газу (а.с. 15) сторони передбачили, що ціна природного газу на жовтень місяць, який поставляється Споживачу, на момент заключення договору становить 934,70 грн. за 1000 куб.м газу, крім того ПДВ 20% - 186,94 грн., крім того послуга з газопостачання – 428,13 грн. за 1000 куб.м газу, крім того ПДВ 20% - 85,63 грн.
25.03.2010р. між позивачем - ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ» та ТОВ «ЦЕНТР» укладено договір №2/2010 про відступлення права вимоги грошового боргу по договору на поставку природного газу №1012/08-г від 01.11.2008р. За яким позивач став новим кредитором та отримав право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. З договору про відступлення права вимоги випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов"язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору (п.1.2. договору про відступлення права вимоги грошового боргу).
На виконання умов договору № 1012/08-г від 01.11.2008р. на поставку природного газу відповідачу було поставлено:
1)у листопаді 2008р. –0,120 тис. куб.м. газу на загальну суму - 223,20 грн.;
2)у лютому 2009р. –0,132 тис. куб.м. газу на загальну суму - 347,69 грн.;
3)у березні 2009р. –2,710 тис. куб.м. газу на загальну суму - 7 138,14 грн.;
4)у квітні 2009р. – 0,192 тис. куб.м. газу на загальну суму - 505,73 грн.;
5)у травні 2009р. – 0,548 тис. куб.м. газу на загальну суму - 1470,00 грн.
Всього на суму : 9684,76 грн., що підтверджується:
-реєстрами фактично протрансортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ «Вінницягаз» підприємствам, що уклали договори з ТОВ «Центр» (а.с.22-27);
-актами звірки взаємних розрахунків (а.с. 17);
-актами прийому-передачі природного газу № 1508/11-08 від 30.11.08р., № 07037/04-(3)-09 від 01.04.09р., № 07317/02-09 від 27.02.09р.; № 07682/05-(07)-09 від 01.07.09р.; №07224/04-09 від 30.04.09р. (а.с. 45-47).
Однак, відповідач (споживач) всупереч вимогам договору свого обов’язку щодо своєчасного та повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки не виконав. Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів (платіжного доручення № 654 від 24.04.09 р. на суму 300,00 грн., меморіальних ордерів № ПН1063 від 05.05.09р. на суму 223,20 грн., № ПН1073 від 05.05.09р. на суму 308,04 грн., № ПН3213 від 22.05.09р. на суму 505,73 грн.) відповідач розрахувався з позивачем частково в розмірі 1336,97 грн.
За таких обставин, станом на 31.10.11р. за приватним підприємцем ОСОБА_1 рахується борг за несплачений поставлений природний газ в сумі 8 347,79 грн. (9684,76 грн. - 1336,97 грн.).
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ згідно договору поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за договором поставки природного газу № 1012/08-г від 01.11.2008р. в розмірі 8347,79 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 921,60 грн. - пені.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 921,60 грн. - пені заявлено правомірно і підлягають задоволенню.
Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 251,78 грн. - 3% річних. В силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно п.6.4 договору, за прострочення виконання грошових зобов"язань, Споживач зобов"язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, згідно умов даного договору.
З огляду на вказане, суд здійснивши перерахунок заявлених до стягення 251,78 грн.- 3% річних, вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованою та нарахована згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України , -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентиф. код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Північ", код ЄДРПОУ 36468914 (вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, 04112) 8347,79 грн. - основного боргу; 921,60 грн. - пені; 251,78 грн. - 3% річних; 102,00 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 грудня 2011 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Оранжерейна, 3, м. Київ, 04112)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1)