ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" листопада 2011 р. Справа № 23/108-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі», м. Львів
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь
про стягнення 75778,21 грн.
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 4 травня 2011 року);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №2008 від 29 серпня 2011 року).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 75778,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем господарських зобов’язань, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі»та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, а саме, відповідач не розрахувався за поставлений йому позивачем товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 75486,60 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов’язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 291,61 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15 серпня 2011 року та призначено справу до розгляду на 30 серпня 2011 року.
Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
У судовому засіданні 19 жовтня 2011 року представником відповідача до суду подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_4.
Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд не вважає, що прийняте у справі рішення вплине на права та обов’язки ОСОБА_4.
У судовому засіданні 23 листопада 2011 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 70596,00 грн. заборгованості та 272,71 грн. 3% річних. Заява обґрунтована тим, що відповідачем 14 грудня 2009 року частково сплачено суму боргу у розмірі 4890,60 грн.
На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних на суму 18,90 грн. з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 12 серпня 2011 року.
Станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду (12 серпня 2011 року) відповідач сплатив позивачу 4890,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, а отже, станом на момент звернення позивача до суду був відсутній предмет спору в частині стягнення основного боргу у сумі 4890,60 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Крім того, у судовому засіданні 23 листопада 2011 року представником відповідача подано до суду заяву про зарахування зустрічних вимог, у зв'язку з тим, що відповідно до видаткової накладної №С-00000001 від 28 січня 2010 року відповідач передав позивачу товар на загальну суму 55842,00 грн.
Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, відповідачем не доведено, що дані вимоги є зустрічними.
23 листопада 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі накладних на відпуск №21/REA від 10 жовтня 2008 року, №26/REA від 31 жовтня 2008 року, №28/REA від 7 листопада 2008 року та №36/REA від 7 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов’язання згідно яких позивач передав відповідачу товар, зазначений у накладних, на загальну суму 75486,60 грн.
Факт приймання товару уповноваженими особами відповідача за вказаними накладними підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯОН №887904 від 9 жовтня 2008 року, серії ЯОК №805706 від 30 жовтня 2008 року та серії ЯНП №879468 від 1 листопада 2007 року.
Відповідач зобов’язання не виконав, а саме, не повністю розрахувався за переданий йому товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 70596,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Проте, як вбачається з поданого у судовому засіданні 23 листопада 2011 року клопотання про зарахування зустрічних вимог, суму боргу перед позивачем у розмірі 75778,21 грн. визнав.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем 3 червня 2011 року на адресу відповідача було направлено вимогу за №58 від 3 червня 2011 року про оплату боргу.
Окрім того, у відповідності з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначалося вище, факт отримання товару відповідачем підтверджується накладними на відпуск №21/REA від 10 жовтня 2008 року, №26/REA від 31 жовтня 2008 року, №28/REA від 7 листопада 2008 року та №36/REA від 7 листопада 2008 року та довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯОН №887904 від 9 жовтня 2008 року, серії ЯОК №805706 від 30 жовтня 2008 року та серії ЯНП №879468 від 1 листопада 2007 року.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 70596,00 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.
Судом не взято до уваги посилання відповідача стосовно того, що частину товару, отриманого на підставі накладних на відпуск №21/REA від 10 жовтня 2008 року, №26/REA від 31 жовтня 2008 року, №28/REA від 7 листопада 2008 року та №36/REA від 7 листопада 2008 року відповідач повернув позивачу, відповідно до видаткової накладної (повернення) за №С0000000-1 від 28 січня 2010 року, виходячи з наступного. Характерні ознаки товару зазначеного в накладній щодо повернення, не відповідають ознакам товару, зазначеного у накладних на відпуск №21/REA від 10 жовтня 2008 року, №26/REA від 31 жовтня 2008 року, №28/REA від 7 листопада 2008 року та №36/REA від 7 листопада 2008 року за назвою предметів меблевих гарнітурів та цінами. Крім того, у видатковій накладній (повернення) №С0000000-1 від 28 січня 2010 року не зазначено номенклатурних номерів товару (меблевих гарнітурів), як це здійснено у накладних на відпуск, що не дає змоги встановити, який саме товар повертався відповідачем позивачу.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 272,71 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача з урахуванням припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4890,60 грн. заборгованості.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі»(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 357, код 32970693) –70596 (сімдесят тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 00 коп. заборгованості, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 71 коп. 3% річних та судові витрати: 708 (сімсот вісім) грн. 69 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 4890,60 грн. припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СуддяД.Г. Заєць
Дата підписання рішення –25 листопада 2011 року