ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2011 р.                                                            Справа № 5023/7519/11

вх. № 7519/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С. 

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача -   ОСОБА_1, довіреність від 21.09.11р.  

3-ї особи < Текст > відповідача -  ОСОБА_2 (особисто); ОСОБА_3, довіреність від   03.11.11р.;  3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 85577,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість у сумі 85783,05 грн., а саме: сума заборгованості за користування приміщенням - 72000,00 грн., пеня за кожен день прострочки щомісячної оплати за користування приміщенням - 7799,58 грн., три відсотки річних - 1085,90 грн., заборгованість за спожиті комунальні послуги - 4373,74 грн., індекс інфляції за весь час прострочення - 113,72 грн., три відсотки річних від простроченої суми за спожиті комунальні послуги - 343,61 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору оренди приміщення від 29.12.08р.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2011 року за позовною заявою було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2011 року було відмовлено в задоволені заяви позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову, розгляд справи відкладено.

28.10.11р. представник позивача надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд cтягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі - 85 577,82 грн., з яких: сума заборгованості Відповідача за користування приміщенням, з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року, за договором - 72000,00 грн. (сімдесят дві тисячі грн. 00 коп.); пеня за кожен день прострочки щомісячної оплати за користування приміщенням за договором, у розмірі - 7400,22 грн.; три проценти річних від простроченої суми, за користування нежитловим приміщенням, за весь час прострочки платежу - 1 082,96 грн.; заборгованість за спожиті комунальні послуги - 4 373,74 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення оплати за спожиті комунальні послуги, у розмірі - 205,57 грн.; три проценти річних від простроченої суми за спожиті комунальні послуги, у розмірі - 65,79 грн.; пеня за спожиті комунальні послуги, у розмірі - 449, 54 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 02.11.2011 року було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, задоволено заяву позивача  про продовження строку розгляду спору по справі № 5023/7519/11 на 15 днів, строк розгляду спору по справі продовжено по 21.11.2011 року та відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.11.11р. розгляд справи відкладався на 14.11.11р. о 10:40.

14.11.11р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів на спростування доводів відповідача, позовну заяву вважає необґрунтованою, недоведеною, її доводи надуманими, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 14.11.11р. оголошувалась перерва до 10:30 15.11.11р.

Ухвалою суду від 15.11.2011 року було відкладено розгляд справи.

21.11.2011 року представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області надав заяву про долучення до матеріалів справи документів.

21.11.2011 року представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області надав пояснення по справі в яких зазначив, що протягом дії договору оренди укладеного між сторонами відповідач (ФОП ОСОБА_2) неодноразово наполягав на наданні доказів отримання коштів сплачених мною за оренду приміщення та  комунальні послуги ( прибутковий касовий ордер, розписку та інш.) на що відповідачем було відмовлено.

У судовому засіданні 21.11.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 21.11.11р. представники відповідача проти позову заперечували  в повному обсязі, поясних суду, що орендна плата була сплачена в повному обсязі, що підтверджується книгою обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем 29.12.2009 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець зобов'язується передати оренареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначені у п.1.2. Договору, за плату на обумовлений строк.

Пунктом 1.2. передбачено, що приміщення, яке передається в оренду за Договором, уявляє собою нежитлові приміщення 1-го поверху №75-6:75-7 в літ. " А-5" загальною площею 35,3 кв.м.,  що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2.2 договору передбачено, що орендна плата підлягає сплаті до 5-го числа поточного місяця. Загальна сума орендної плати становить 6000,00 грн. що за курсом НБУ станом на 29.12.2008 року складає суму еквіваленту 780,00 дол. США.

Пунктом 2.4 передбачено, що компенсація орендарем орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги, а також за автоматичну протипожежну сигналізацію та інші подібні витрати здійснюється за фактично отримані послуги (тобто з дати підписання акту здачі-приймання орендованого приміщення)   на підставі рахунків орендодавця у п'ятиденний термін з моменту отримання цих рахунків орендарем та не входить до орендної плати.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір є укладеним  з моменту його підписання Стронами і діє з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передач від 29.12.2008 року який підписано обома сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача 85577,82 грн., а саме: сума заборгованості за користування приміщенням - 72000,00 грн., пеня за кожен день прострочки щомісячної оплати за користування приміщенням - 7400,22 грн., три відсотки річних - 1082,96 грн., заборгованість за спожиті комунальні послуги - 4373,74 грн., індекс інфляції за весь час прострочення - 205,57 грн., три відсотки річних від простроченої суми за спожиті комунальні послуги - 65,79 грн.  та пеня за спожиті комунальні послуги 499,54 грн., свої вимоги  обгрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди від 29.12.2008 року в продовж всього строку ді його дії не сплачував орендну плату та не відшкодовував комунальні послуги. Позовні вимоги позивача спростовуються матеріалами справи, а саме відповідач в підтвердження сплати орендної плати та комунальних послуг надав  книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, в якій зазначено, що в продовж всього року тобто з січня 2009 року по грудень 2009 року відповідач сплачував орендну плату, вищезазначена книга прошита та скріплена печаткою податкової та підписана заст. начальника ДПІ у фрунзенському районі М.М. Ющук. Також в своїх поясненнях відповідач пояснив, що позивач відмовлявся надавати відповідачу докази отримання коштів сплачених за оренду приміщення та  комунальні послуги (прибутковий касовий ордер, розписку та інш.)  ( арк. спр. № 53).

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України  письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач  надав суду докази які підтверджують оплату орендної плати в сумі 72000,00 грн., а саме книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності,  суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача щодо стягнення орендної плати в сумі 72000,00 грн. необґрунтовані, та такі що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення  заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 4373,74 грн., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи пунктом 2.4 договору передбачено, що компенсація орендарем орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги, а також за автоматичну протипожежну сигналізацію та інші подібні витрати здійснюється за фактично отримані послуги (тобто з дати підписання акту здачі-приймання орендованого приміщення)   на підставі рахунків орендодавця у п'ятиденний термін з моменту отримання цих рахунків орендарем та не входить до орендної плати.

 З  матеріалів справи вбачається, що позивач рахунків у відповідності до п.2.4 договору за спожиті комунальні послуги відповідачу не надавав, також ці рахунки відсутні в матеріалах справи, натомість в матеріалах справи наявні докази надіслання квитанцій на сплату комунальних послуг, ці квитанції надіслані відповідачу 19.10.2011 року тобто під час розгляду справи.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків у відповідності до п.2.4 договору на оплату за спожиті комунальні послуги, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволені вимоги про стягнення 4373,74 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, оскільки строк для оплати не настав.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що з  наданої відповідачем книги обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, вбачається, що відповідач відшкодовував позивачу  в продовж 2009 року тобто з січня 2009 року по грудень 2009 року витрати на комунальні послуги.

Відповідно похідні від названих позовних вимог вимоги про стягнення пені за кожен день прострочки щомісячної оплати за користування приміщенням - 7400,22 грн., три відсотки річних - 1082,96 грн., індекс інфляції за весь час прострочення - 205,57 грн., три відсотки річних від простроченої суми за спожиті комунальні послуги - 65,79 грн.  та пеня за спожиті комунальні послуги 499,54 грн. також задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі суд покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 525, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 283, 284, 285,  286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 28.11.2011 року.