ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.11 Справа № 26/188/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмі”, м.Луганськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ
про стягнення 5007 грн. 45 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –представник за довіреності ОСОБА_2, довіреність б/н від 11.11.2011;
відповідач –не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №177 від 06.06.2011 в сумі 3350 грн. 00 коп., пені в сумі 1675 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 26 грн. 00 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 43 грн. 55 коп.
Позивач заявою про уточнення позовних вимог від 13.10.2011 повідомив, що відповідач частково оплатив заборгованість в загальній сумі 850 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України судом приймається вказане уточнення до розгляду.
Заявою про уточнення позовних вимог б/н від 15.11.2011 позивач повідомив, що відповідач 14.10.2011, 28.10.2011 та 08.11.2011 частково погасив існуючу заборгованість і вона складає 2210 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України судом приймається вказане уточнення до розгляду.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмі”” (позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) 06.06.2011 був укладений договір купівлі-продажу №177, за умовами якого продавець зобов”язався поставити товар згідно видатковим накладним, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний в видаткових накладних (п.1.1 договору).
Відповідно до п.3.3 договору постачальник зобов’язується здійснити доставку товару в 1-денний строк.
Згідно п.4.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника до моменту відвантаження товару (передплата).
Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого в установлений цим договором строк товару за кожен день прострочення.
Позивач на виконання вказаних умов договору поставив відповідачу товар –папір Berga A3 Speed 80/500арк., в кількості 50 штук на загальну суму 3350 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №А-06-0061 від 08.06.2011 (а.с.9).
Відповідач отриманий товар в передбачений договором строк не оплатив, в зв”язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 3350 грн. 00 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 1675 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 26 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування в сумі 43 грн. 55 коп. та звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вимога позивача №17/08 від 17.08.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Враховуючи викладені приписи законодавства позивачем доведено, а відповідачем не оспорено порушення останнім зобов’язань за договором №177 від 06.06.2011 в частині оплати поставленого товару на загальну суму 3350 грн. 00 коп.
Як було встановлено господарським судом під час розгляду справи та підтверджено позивачем банківськими виписками, відповідач після звернення позивача з позовом до суду (19.09.2011) оплатив частково існуючу заборгованість на загальну суму 1140 грн. 00 коп., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Непогашена заборгованість в розмірі 2210 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 08.05.2011 по 16.09.2011 в сумі 1675 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого в установлений цим договором строк товару за кожен день прострочення.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи викладені приписи законодавства, розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань не може перевищувати 2 облікових ставок Національного банку України, тому суд вважає, що позивачем при розрахунку пені не враховані вказані приписи законодавство та невірно нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань з оплати поставленого товару.
Обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню є розмір пені – 142 грн. 26 коп., згідно наступного розрахунку: за період з 08.06.2011 по 16.09.2011 = 3350 грн. 00 коп.*2*7,75%*100(кількість днів прострочення)/365/100=142 грн. 26 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 08.06.2011 по 16.09.2011 в сумі 26 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування в сумі 43 грн. 55 коп.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 15.11.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, п.11 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмі”” до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Алмі”, вул.Переяславська, 1, м.Луганськ, код 33846811 заборгованість за договором №177 від 06.06.2011 в сумі 2210 грн. 00 коп., пеню в сумі 142 грн. 26 коп., інфляційні нарахування в сумі 43 грн. 55 коп., 3% річних в сумі 26 грн. 00 коп., державне мито в сумі 72 грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 167 грн. 87 коп., видати наказ позивачу.
3.Провадження у справі в частині стягнення 1140 грн. 00 коп. припинити.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 18.11.2011.
Суддя С.С. Єжова
Помічник судді С.І. Заєць