Справа № 22Ц-3588/11Головуючий в суді першої інстанції:ОВСЮК Є.М.
Категорія: 37 Доповідач: Вавшко В. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Вавшка В.С.
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі: Андреєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 3 листопада 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк в нотаріальну контору ОСОБА_2 не подавав, оскільки вважав, що у померлої ОСОБА_5 спадкового майна не має. В 2011 році ОСОБА_2 дізнався про наявність у покійної ОСОБА_5 спадкового майна, але так як він знаходився за межами України передав нотаріальну посвідчену довіреність для звернення від його імені в нотаріальну контору за прийняттям спадщини своїй матері ОСОБА_4
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці 03 листопада 2011 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
На таке рішення представник ОСОБА_2- ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, вважає, що висновки суду не відповідають встановленим у справі обставинам, а також судом порушені норми матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення .
Суд першої інстанції встановив, що після смерті ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_3 прийняла спадщину, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 і одержала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в Вінницькому КП МБТІ за №1480/7275 в книзі 157.
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач знав про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, однак не вчиняв жодних дій по її прийняттю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що причини, за яких ОСОБА_2 не подав у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, не є поважними, а також позивач звернувся за захистом своїх прав після спливу позовної давності, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку у тій частині, що підстав для визначення додаткового строку для подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини не має, оскільки останній знав про час та місце відкриття спадщини, а названі причини пропуску строку не є поважними, позаяк виникнення у особи права на спадщину не залежить від складу спадщини.
Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд правильно оцінив зібрані у справі докази, а тому доводи апеляційної скарги про невірну оцінку доказів визнати обґрунтованими не можливо, оскільки вони висновків суду не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є частково обгрунтованими.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції безпідставно застосовані наслідки спливу позовної давності до виниклих правовідносин, оскільки за змістом ст.1272 ЦК України особа, яка пропустила строк на прийняття спадщини має право у будь-який час звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тому, відмовивши у задоволенні позову у зв’язку зі спливом позовної давності, суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які не підлягали до застосування. Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
За цих обставин колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду обгрунтування відмови у задоволенні позову на підставі ст.ст.257, 261, 267 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 212, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 3 листопада 2011 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення абзаци №№13, 14, 15, 16 щодо обгрунтування підстав відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 у зв’язку зі спливом позовної давності.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини –відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Суддя: