21.06.2011

Справа № 2а-669/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 червня 2011 року                                                                      м. Комсомольськ

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливий В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську про поновлення пропущеного строку та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, як дитині війни,

в с т а н о в и в:

13 жовтня 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м.Комсомольську, в якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду і зобов’язати відповідача, з урахуванням передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»30% надбавки до пенсії, здійснити відповідний перерахунок та виплатити їй пенсію, як дитині війни  за період з 01 січня 2006 року до 31 серпня 2010 року.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.01.2011 р. у поновленні строку звернення до суду ОСОБА_1  було відмовлено, позовну заяву в частині перерахунку та виплати пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2006 р. по 12.04.2010 р. залишено без розгляду на підставі ст.100 КАСУ,  одночасно відкрито провадження у справі в частині вимог за період починаючи з 13 квітня 2010 року.   

Відповідач у встановлений ст.1832  КАСУ строк направив до суду письмові заперечення, у яких позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на їх безпідставність.  

Дослідивши представлені у справі письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус «Дитина війни», що не заперечується стороною відповідача та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача з відповідною відміткою.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон), що набрав чинності з 1 січня 2006 року, було встановлено підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Первинна редакція даної норми /після змін, внесених ЗУ №107-У1 «Про державний бюджет України на 2007 рік»та рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року  №10-рп/2008 р./ діє на момент виникнення спірних правовідносин.

Із заперечень представника відповідача вбачається, що УПФУ в м. Комсомольську Полтавської області не здійснює позивачу зазначених виплат в розмірі, що встановлений ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»у зв’язку із невизначеністю розрахункової величини –мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення до пенсії даної категорії громадян, та відсутністю відповідних коштів.  

Розглянувши справу у межах заявлених вимог, виходячи із фактичних обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, з таких мотивів.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 було визнано неконституційними положення Законів України  щодо зупинення дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»у 2007-2008 роках,  в зв’язку із чим дію ст. 6 в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV було відновлено.

Відповідно до ст.ст.1,68,124,152 Конституції України, ст.ст.73,74 Закону України «Про Конституційний Суд України»рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Закони та інші правові акти Верховної Ради України, що визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення.

Враховуючи, що протягом 2009-2011 років будь-яких змін до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилось, питання щодо зупинення її дії не приймалось, виходячи із приписів частини 2 статті 152 Конституції України, дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, та у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. за № 121/2001 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України у м.Комсомольську Полтавської області повинно було нараховувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, починаючи з 13 квітня 2010 року, що відповідачем здійснено не було. Бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною.  

Відповідно до частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 8 КАСУ. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КАСУ).  Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян). Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати дітям війни 30% доплати до пенсії та поклала виконання даного обов’язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що утворюють систему органів Пенсійного фонду України, доводи  відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не приймається судом до уваги, оскільки ці обставини не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої статтею 46 Конституції та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначено лише абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при розгляді даного публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст. 9 КАСУ.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, із змісту позову та з метою повного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, на підставі ч.2 ст.11 КАСУ суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує УПФУ в м. Комсомольську здійснити ОСОБА_1  перерахунок пенсії за період з 13 квітня 2010 року по червень 2011 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплаченого їй у цей період підвищення до пенсії.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст.94 КАС України.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 6, 17-20, 94, 183-2, 186, 254-256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Комсомольську Полтавської області.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1 за період з 13 квітня 2010 року по червень місяць 2011 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченого їй у 2010 - 2011 роках підвищення до пенсії  за цей же період.   

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.  

          Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження,  підлягає до негайного виконання.

          Постанова суду може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                              Суддя                                           підпис                              ОСОБА_2

          З оригіналом вірно:

          Суддя                                                  В.В. Крикливий