Справа № 496/794/23

Провадження № 1-кп/496/95/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 рокуБіляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Саратського району Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 07.02.2022 року вироком Саратського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 1 рік,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», 24.02.2022 року указом Президента України №64/2022 введено на території України воєнний стан.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено на підставі указів Президента України ОСОБА_6 від 18.04.22 № 259/2022, від 17.05.22 № 341/2022, від 12.08.22 № 573/2022, від 07.11.22 № 757/2022.

16.10.2022, приблизно о 01 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою з Особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та неповнолітнім ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та мету обернення його на свою користь, переконавшись, що їх дії не будуть помічені сторонніми особами, перелізли через сітку рабицю, якою огороджений вказаний будинок, проникнув таким чином на територію вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 за попередньою змовою з Особою матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та неповнолітнім ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переконавшись в таємності своїх дій, обрали предметом злочину глибинний насос марки "ВОДОЛЕЙ" БЦПЭ 05,80У* 220В-50Гц 1630 Вт з заводським номером 590bе738, який знаходився в колодязі з металевою кришкою.

Після чого, Особа матеріали відносно якого виділені в окреме провадження за допомогою ножиць по металу відкрив вказану кришку, дістав глибинний насос та спільно з ОСОБА_5 , неповнолітнім ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 , матеріальну шкоду в розмірі 17000 гривень.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», 24.02.2022 року указом Президента України №64/2022 введено на території України воєнний стан.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено на підставі указів Президента України ОСОБА_6 від 18.04.22 № 259/2022, від 17.05.22 № 341/2022, від 12.08.22 № 573/2022, від 07.11.22 № 757/2022.

24.10.2022, приблизно о 01 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою з Особою матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та неповнолітнім ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та мету обернення його на свою користь, переконавшись, що їх дії не будуть помічені сторонніми особами, перелізли через дерев`яну хвіртку, проникнув таким чином на територію вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 за попередньою змовою з Особою матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та неповнолітнім ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, переконавшись в таємності своїх дій, обрали предметом злочину глибинний насос марки "ВОДОЛЕЙ" БЦПЭ 1.6,40У* з заводським номером 4bа895с5, який знаходився в колодязі з металевою кришкою.

Після чого, Особа матеріали відносно якого виділені в окреме провадження за допомогою ножиць по металу відкрив вказану кришку, дістав вказаний глибинний насос та спільно з ОСОБА_5 , неповнолітнім ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 ,. матеріальну шкоду в розмірі 10666 гривень.

Потерпіла ОСОБА_9 до судового засідання не з`явилася але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та жодних претензій до обвинуваченого не має, просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Представник потерпілої адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що викрадене майно повернуто потерпілій і просив призначити покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Під час судового засідання пояснив, розуміє що здійснив крадіжки, та бажає стати на шлях виправлення.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинувачуваного  ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та сприяння у розкритті злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені статтею 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення повторно.

Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, по місцю реєстрації характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, раніше був судимий та в період іспитового строку до відбування покарання за попереднім вироком вчинив новий злочин, обставини які пом`якшують покарання: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не встановлено та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Суд вважає за необхідне обрати покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції статті 185 ч. 4 КК України так як на шлях виправлення обвинувачений категорично ставати не бажає і якого суд вважає буде достатньо для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.

Як встановлено ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При призначенні остаточного покарання до обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно застосувати положення ст.71 ч.1 КК України, оскільки вироком Саратського районного суду Одеської області від 07.02.2022 р. ОСОБА_5 був засуджений за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, в період іспитового строку до відбуття покарання за попереднім вироком ним вчинено аналогічний злочин.

Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, невідбуту засудженим частину будь-якого основного покарання, у даній справі- строк покарання у виді 3 років позбавлення волі, а остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Відповідні роз`яснення викладені у п.25,26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із заступними змінами).

За таких обставин суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 за цим вироком покарання, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, не вбачаючи підстав для застосування ст.69 КК України.

Судом враховано висновок, який міститься у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року, відповідно до якого, виходячи з положень ст. 75 КК, а також зі змісту ч.3 ст.71 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Тому, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив новий злочин в період іспитового строку, призначеного вироком Саратського районного суду Одеської області від 07.02.2022 року, суд не знаходить підстав для його звільнення від відбування покарання з випробуванням та дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.008 р.ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.

На переконання суду, призначення обвинуваченим такого покарання справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченими, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

       Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту накладеного ухвалами суду - підлягають скасуванню.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався у даному кримінальному провадженні, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у даному кримінальному, так як останній перебуває під вартою у кримінальному провадженні за №12025162510000379 від 12.03.2025 року.

Керуючись ст. ст. 100,124,174, 177, 371-373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саратського районного суду Одеської області від 07.02.2022 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.12.2022 року провадження №469/6386/22 (№1-кс/496/2402/22)– скасувати.

Речові докази: глибинний насос марки «ВОДОЛЕЙ», на якому мається заводська бірка з надписами «БЦПЭ 1,6-40У* 230В-50Гц 2400Вт ГОСТ 26287-84, БЦПЭ 1,6-40ОУ*», заводський номер 4ва895с5; глибинний насос, на якому мається заводська бірка з надписами «ВОДОЛЕЙ» БЦПЭ 05,80У* 220В-50Гц 1630 Вт ГОСТ 26287-84 БЦПЭ 05,-80У* №590ве738 та бухту проводу чорного кольору, на якій мається маркування «ВОДОЛЕЙ БЦПЭ 0,5-80У*» довжиною 30 м – залишити власникам за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя                                                                                         ОСОБА_1